середа, 18 листопада 2020 р.

Різноманітність молюсків. Матеріал для учнів 7 класу.

 



Теорія:

Головоногі: кальмаркаракатицявосьминіг не мають зовнішньої черепашки. Проте до нашого часу зберігся родич викопних головоногих, в якого черепашка слугує не лише будинком, а й поплавком. Це — наутилус. Цей молюск відрізняється від своїх родичів тим, що має багатокамерну черепашку. Тіло розміщене у першій камері, а інші — заповнені газом, який забезпечує тварині плавучість. Між камерами є отвір — сифон, який може відкриватися та закриватися. Заповнюючи камери водою, молюск занурюється, а витісняючи з них воду газом — випливає на поверхню. Плаває наутилус задом наперед головою вниз.
 
наутиліус.jpg
Наутилус
 
Форма тіла каракатиці — мішкоподібна. У тварини чітко виражені головадесять щупалець, гострий дзьоб, який нагадує дзьоб сови. Очі, подібні на людські, здатні бачити найдрібніші предмети. За формою тіло сплюснуте і нагадує тіло риб. Плаває каракатиця повільно, використовуючи бічні плавці. Під шкірою на спині тварина має видозмінену черепашку, яку довгий час люди використовували як креслярську гумку.
  
Свою здобич каракатиця захоплює щупальцями і вбиває дзьобом, який є дуже сильним. Дзьобом каракатиця прокушує голову великої риби і може розтрощити найміцніший панцир краба або омара.
 
Ворогів у каракатиці є досить багато: акули, мурени, зубаті кити, птахи, тюлені. Для захисту вона використовує чорнильний мішок. У мить небезпеки із цього мішка виділяється коричнево — чорна рідина, яка утворює у воді пляму. Потрапивши у таку пляму ворог втрачає орієнтацію, а каракатиця, різко змінивши забарвлення свого тіла на бліде — втікає.
 
 
каракатиця01.jpg
Каракатиця
  
Кальмари мають подовжено — циліндричне тіло з добре вираженою головою та загостреним заднім кінцем. По боках тіла в задній частині є трикутні плавці. Загальна довжина кальмара сягає 40 — 50 см. Ротовий отвір обрамлений десятьма щупальцямивісім з яких є короткими, а два — довгі (ловчі). На щупальцях є присоски. Кальмар може змінювати забарвлення свого тіла, а глибоководні — світяться.
 
Кальмари можуть вистрибувати з води і здійснювати «польоти» у повітрі. Найбільше дивують очі цієї тварини: в одних вони стирчать угору, нагадуючи телескоп, в інших — висять на стебельцях, або ліве око більше за праве у 4 рази. Великим оком тварина дивиться на глибині, меншим — ближче до поверхні.
 
кальмар01.jpg
Кальмар
 
Восьминоги мають кулясте мішкувате тіло. Мешкаючи у морях, восьминоги полюбляють жити в западинках, печерах на мілководді. На голові тварин містяться вісім щупальців з присосками, які дуже міцно прилипають до жертви. Тіло дуже чутливе — у шкірі є світлочутливі, дотикові, нюхальні та смакові клітини.
 
восьминіг01.jpg
Восьминіг
 
Самка восьминога відкладає яйця у гнізді, захищеному огорожею з каменів. Вона дбайлива мати: протягом чотирьох місяців охороняє яйця, перебирає, очищує, обливає водою, і при цьому нічого не їсть. Вона дуже виснажується і може стати легкою здобиччю. З яєць з'являються крихітні 3 см тваринки, з коротенькими щупальцями і розносяться водою.
 
восьминік_яйця.jpg
Яйця восьминога
 
Представники головоногих дуже швидко і гармонійно перефарбовуються під колір місцевості. Якщо їх покласти на газетний аркуш, то тварини миттєво скопіюють текс на свою шкіру, зробившись у чорну і білу смужку. Восьминіг дуже швидко міняє колір шкіри. Це відбувається тому, що в його шкірі є спеціальні клітини, які містять різні барвники. Розподіл цих пігментів змінюється, тому змінюється і забарвлення молюска.

Теорія:

Більшість черевоногих молюсків мають спірально закручену зовнішню черепашкуДвостулкові молюски мають мушлю, яка складається з двох більш або менш однакових стулок.
 
черепашка черевоногого.JPG
Черепашка черевоногого молюска
  
черепашка двостулкового.JPG
Мушля двостулкового молюска
  
Двостулкові молюски — фільтратори. Вони отримують свою їжу, а також потрібний для дихання кисень з током води. Для цього їх стулки повинні дещо розходитись в боки, але не розпадатися. біля верхівок стулки з'єднані еластичною зв'язкою з органічної речовини (лігаментом).
 
стулка перлівниці.JPG
Стулка перлівниці ззовні
 
Більшість двостулкових молюсків мають також своєрідний шарнірний механізм, який називається замком. Виступи (зуби) однієї стулки щільно заходять у відповідні заглиблення іншої. Кількість, розміри, форма, розташування зубів відрізняються в різних видів, родів, родин.
 
стулка перлівниці2.JPG
Стулка перлівниці зсередини
 
Серед наших прісноводних молюсків зубів не мають лише дрейсени та деяки види родини перлівницевих (беззубки). Найчастіше зустрічається беззубка качина, мушля якої може досягати 15 см у довжину. До таких розмірів молюск доростає не за один рік.
 
беззубка качина.jpg
Беззубка качина
  
Беззубка Вуда нещодавно з'явилася на території України — у басейні Дунаю. На відміну від інших наших перлівницевих, її стулки мають майже округлу форму.
 
беззубка вуда.jpg 
Беззубка Вуда
 
Перлівниці відрізняються від беззубок наявністю зубів, міцнішими та більш видовженими стулками. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 10 см. У наших водоймах найчастіше зустрічаються перлівниця звичайна, або малярська та перлівниця клиноподібна.
 
перлівниця звичайна.jpg
Перлівниця звичайна
  
перлівниця клиноподібна.JPG
Перлівниця клиноподібна
  
Беззубки та перлівниці оселяються в річках, озерах, ставках, водосховищах, загалом у достатньо великих водоймах з не надто сильною течією. Унаслідок забруднення водного середовища, кількість цих молюсків на території України різко скоротилася.
 
Дрейсени мають стулки більш або менш трикутної форми. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 5 см. Але зазвичай їх розміри є меншими. Дрейсени оселяються у великих водоймах з текучою або стоячою водою. Можуть утворювати великі скупчення на підводних предметах.
 
дрейсена річкова.JPG
Дрейсена річкова
  
Кульки — відносно невеликі прісноводні молюски. У найбільшої з них — річкової кульки довжина мушлі не перевищує 2,5 см, а її поверхня вкрита тонкими концентричними реберцями.
 
кулька річкова.jpg
Кулька річкова
  
Рогова кулька оселяється у стоячих і повільно текучих водоймах, а довжина її мушлі не перевищує 1,5 см.
 
кулька рогова.jpg
Кулька рогова
  
Мускуліум болотяний має ще меншу (не більше 1 см) мушлю з надзвичайно тонкими та ламкими стінками та з чітко виступаючими верхівками. Легко переносить пересихання невеликих водойм улітку.
 
мускуліум.JPG
Мускуліум болотяний
  
Мушлі горошинок подібні ззовні до кульок, проте є набагато меншими. Їх розміри вимірюються переважно кількома міліметрами. Лише в річкової горошинки довжина мушлі може досягати 1 см.
 
горошиинка річкова.JPG
Горошинка річкова

Теорія:

На території України зустрічаються близько 200 видів наземних молюсків. Більшість з них — равлики і слизняки:
 
равлик3.jpg
Равлик
  
слимак10.jpg
Слизняк
 
Найбільші розміри мають виноградний равлик та великий строкатий равлик (якого занесено до Червоної книги України). Діаметр черепашки великих екземплярів може перевищувати 4,5 см.
 
Равлик виноградний.jpg
Равлик виноградний
 
Черепашка равлика строкатого.jpg
Черепашки равлика строкатого
  
Австрійські цепеї (смугасті равлики) мають добре помітні смуги на черепашці. Вони розповсюджені по території усієї України.
 
цепея1.JPG
Автрійська цепея
  
На відміну від австрійської цепеї, садова цепея може мати різноманітне забарвлення — від однотонного білого або жовтого, до темно-коричневого, утвореного злиттям широких темних смуг.
 
мінливість цепеї.jpg
Мінливість забарвлення садової цепеї
 
На відкритих сухих ділянках у різних частинах України зустрічаються різні види степових равликів зі сплощеними черепашками. Як і цепеї, вони досить часто мають смугасте забарвлення.
 
равлик степовий.jpg
Равлик степовий
  
Не усі равлики мають кулясту форму черепашки. У деяких видів — черепашка видовжена. По всій Україні можна побачити равлика тризубого (у дорослих особин якого отвір черепашки перекривають спеціальні виступи – "зуби").
 
равлик тризубий.jpg
Равлик тризубий
  
У гірському Криму є декілька видів равликів з баштоподібною черепашкою, які не зустрічаються більше ніде у світі. Серед них — равлик баштоподібний лівозакручений.
 
баштоподібниий.JPG
Черепашки равлика баштоподібного лівозакрученого
  
Равлик баштоподібний циліндричний завдяки людині, з Криму усе більше розселяється по території України.
 
скупчення баштоподібних.JPG
Скупчення равликів баштоподібних циліндричних на траві
  
Бурштинівки (або янтарки) мають напівпрозорі черепашки з дуже тонкими та ламкими стінками, які погано захищають молюсків від висихання. Тому вони змушені оселятися у вологих місцях поблизу водойм.
 
бурштиинівка.JPG
Черепашка бурштинівки звичайної
  

Немає коментарів:

Дописати коментар