Різноманітність головоногих молюсків
Теорія:
Головоногі: кальмар, каракатиця, восьминіг не мають зовнішньої черепашки. Проте до нашого часу зберігся родич викопних головоногих, в якого черепашка слугує не лише будинком, а й поплавком. Це — наутилус. Цей молюск відрізняється від своїх родичів тим, що має багатокамерну черепашку. Тіло розміщене у першій камері, а інші — заповнені газом, який забезпечує тварині плавучість. Між камерами є отвір — сифон, який може відкриватися та закриватися. Заповнюючи камери водою, молюск занурюється, а витісняючи з них воду газом — випливає на поверхню. Плаває наутилус задом наперед головою вниз.
Наутилус
Форма тіла каракатиці — мішкоподібна. У тварини чітко виражені голова, десять щупалець, гострий дзьоб, який нагадує дзьоб сови. Очі, подібні на людські, здатні бачити найдрібніші предмети. За формою тіло сплюснуте і нагадує тіло риб. Плаває каракатиця повільно, використовуючи бічні плавці. Під шкірою на спині тварина має видозмінену черепашку, яку довгий час люди використовували як креслярську гумку.
Ворогів у каракатиці є досить багато: акули, мурени, зубаті кити, птахи, тюлені. Для захисту вона використовує чорнильний мішок. У мить небезпеки із цього мішка виділяється коричнево — чорна рідина, яка утворює у воді пляму. Потрапивши у таку пляму ворог втрачає орієнтацію, а каракатиця, різко змінивши забарвлення свого тіла на бліде — втікає.
Каракатиця
Кальмари мають подовжено — циліндричне тіло з добре вираженою головою та загостреним заднім кінцем. По боках тіла в задній частині є трикутні плавці. Загальна довжина кальмара сягає 40 — 50 см. Ротовий отвір обрамлений десятьма щупальцями, вісім з яких є короткими, а два — довгі (ловчі). На щупальцях є присоски. Кальмар може змінювати забарвлення свого тіла, а глибоководні — світяться.
Кальмари можуть вистрибувати з води і здійснювати «польоти» у повітрі. Найбільше дивують очі цієї тварини: в одних вони стирчать угору, нагадуючи телескоп, в інших — висять на стебельцях, або ліве око більше за праве у 4 рази. Великим оком тварина дивиться на глибині, меншим — ближче до поверхні.
Кальмар
Восьминоги мають кулясте мішкувате тіло. Мешкаючи у морях, восьминоги полюбляють жити в западинках, печерах на мілководді. На голові тварин містяться вісім щупальців з присосками, які дуже міцно прилипають до жертви. Тіло дуже чутливе — у шкірі є світлочутливі, дотикові, нюхальні та смакові клітини.
Восьминіг
Самка восьминога відкладає яйця у гнізді, захищеному огорожею з каменів. Вона дбайлива мати: протягом чотирьох місяців охороняє яйця, перебирає, очищує, обливає водою, і при цьому нічого не їсть. Вона дуже виснажується і може стати легкою здобиччю. З яєць з'являються крихітні 3 см тваринки, з коротенькими щупальцями і розносяться водою.
Яйця восьминога
Представники головоногих дуже швидко і гармонійно перефарбовуються під колір місцевості. Якщо їх покласти на газетний аркуш, то тварини миттєво скопіюють текс на свою шкіру, зробившись у чорну і білу смужку. Восьминіг дуже швидко міняє колір шкіри. Це відбувається тому, що в його шкірі є спеціальні клітини, які містять різні барвники. Розподіл цих пігментів змінюється, тому змінюється і забарвлення молюска.
Прісноводні двостулкові молюски України
Теорія:
Більшість черевоногих молюсків мають спірально закручену зовнішню черепашку. Двостулкові молюски мають мушлю, яка складається з двох більш або менш однакових стулок.
Черепашка черевоногого молюска
Мушля двостулкового молюска
Двостулкові молюски — фільтратори. Вони отримують свою їжу, а також потрібний для дихання кисень з током води. Для цього їх стулки повинні дещо розходитись в боки, але не розпадатися. біля верхівок стулки з'єднані еластичною зв'язкою з органічної речовини (лігаментом).
Стулка перлівниці ззовні
Більшість двостулкових молюсків мають також своєрідний шарнірний механізм, який називається замком. Виступи (зуби) однієї стулки щільно заходять у відповідні заглиблення іншої. Кількість, розміри, форма, розташування зубів відрізняються в різних видів, родів, родин.
Стулка перлівниці зсередини
Серед наших прісноводних молюсків зубів не мають лише дрейсени та деяки види родини перлівницевих (беззубки). Найчастіше зустрічається беззубка качина, мушля якої може досягати 15 см у довжину. До таких розмірів молюск доростає не за один рік.
Беззубка качина
Беззубка Вуда нещодавно з'явилася на території України — у басейні Дунаю. На відміну від інших наших перлівницевих, її стулки мають майже округлу форму.
Беззубка Вуда
Перлівниці відрізняються від беззубок наявністю зубів, міцнішими та більш видовженими стулками. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 10 см. У наших водоймах найчастіше зустрічаються перлівниця звичайна, або малярська та перлівниця клиноподібна.
Перлівниця звичайна
Перлівниця клиноподібна
Беззубки та перлівниці оселяються в річках, озерах, ставках, водосховищах, загалом у достатньо великих водоймах з не надто сильною течією. Унаслідок забруднення водного середовища, кількість цих молюсків на території України різко скоротилася.
Дрейсени мають стулки більш або менш трикутної форми. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати 5 см. Але зазвичай їх розміри є меншими. Дрейсени оселяються у великих водоймах з текучою або стоячою водою. Можуть утворювати великі скупчення на підводних предметах.
Дрейсена річкова
Кульки — відносно невеликі прісноводні молюски. У найбільшої з них — річкової кульки довжина мушлі не перевищує 2,5 см, а її поверхня вкрита тонкими концентричними реберцями.
Кулька річкова
Рогова кулька оселяється у стоячих і повільно текучих водоймах, а довжина її мушлі не перевищує 1,5 см.
Кулька рогова
Мускуліум болотяний має ще меншу (не більше 1 см) мушлю з надзвичайно тонкими та ламкими стінками та з чітко виступаючими верхівками. Легко переносить пересихання невеликих водойм улітку.
Мускуліум болотяний
Мушлі горошинок подібні ззовні до кульок, проте є набагато меншими. Їх розміри вимірюються переважно кількома міліметрами. Лише в річкової горошинки довжина мушлі може досягати 1 см.
Горошинка річкова
Різноманітність наземних равликів України
Теорія:
На території України зустрічаються близько 200 видів наземних молюсків. Більшість з них — равлики і слизняки:
Равлик
Слизняк
Найбільші розміри мають виноградний равлик та великий строкатий равлик (якого занесено до Червоної книги України). Діаметр черепашки великих екземплярів може перевищувати 4,5 см.
Равлик виноградний
Черепашки равлика строкатого
Австрійські цепеї (смугасті равлики) мають добре помітні смуги на черепашці. Вони розповсюджені по території усієї України.
Автрійська цепея
На відміну від австрійської цепеї, садова цепея може мати різноманітне забарвлення — від однотонного білого або жовтого, до темно-коричневого, утвореного злиттям широких темних смуг.
Мінливість забарвлення садової цепеї
На відкритих сухих ділянках у різних частинах України зустрічаються різні види степових равликів зі сплощеними черепашками. Як і цепеї, вони досить часто мають смугасте забарвлення.
Равлик степовий
Не усі равлики мають кулясту форму черепашки. У деяких видів — черепашка видовжена. По всій Україні можна побачити равлика тризубого (у дорослих особин якого отвір черепашки перекривають спеціальні виступи – "зуби").
Равлик тризубий
У гірському Криму є декілька видів равликів з баштоподібною черепашкою, які не зустрічаються більше ніде у світі. Серед них — равлик баштоподібний лівозакручений.
Черепашки равлика баштоподібного лівозакрученого
Равлик баштоподібний циліндричний завдяки людині, з Криму усе більше розселяється по території України.
Скупчення равликів баштоподібних циліндричних на траві
Бурштинівки (або янтарки) мають напівпрозорі черепашки з дуже тонкими та ламкими стінками, які погано захищають молюсків від висихання. Тому вони змушені оселятися у вологих місцях поблизу водойм.
Черепашка бурштинівки звичайної
Немає коментарів:
Дописати коментар