Порожнинне та пристінкове травлення
Порожнинне травлення Порожнинне травлення — тип позаклітинного травлення, за якого поживні речовини розщеплюються ферментами в порожнинах травного тракту. Порожнинне травлення забезпечує гідроліз великих харчових молекул до оліго- та мономерів. Такий тип травлення характерний для багатоклітинних організмів — круглих і кільчастих червів, молюсків, членистоногих і хордових.
Органи травлення складаються з травного каналу і травних залоз. Травний канал утворюють ротова порожнина, стравохід, шлунок, кишечник. Кишечник людини ділиться на тонкий і товстий. Слинні залози, залози шлунка й кишечника, підшлункова залоза виділяють травні соки. Травні соки містять ферменти (гідролази), які здійснюють гідроліз полімерів — білків, складних вуглеводів, жирів. Порожнинне травлення завершується утворенням невеликих молекул — дисахаридів, дипептидів, жирних кислот, моногліцеридів.
Пристінкове травлення
Пристінкове травлення відбувається на величезній поверхні тонкого кишечника, утвореної складками, ворсинками й мікроворсинками слизової оболонки. Воно здійснюється завдяки гідролітичним ферментам, які вбудовані в мембрани клітин кишкового епітелію — ентероцитів. Ферменти-гідролази здійснюють остаточний гідроліз поживних речовин. Далі відбувається всмоктування — транспорт молекул через ентероцит у кров або лімфу.
Будова ворсинок тонкого кишечника
Внутрішня поверхня тонкої кишки має характерний рельєф завдяки наявності складок, ворсинок і крипт (мал. 36.1). Ці структури збільшують загальну поверхню тонкого кишечника в 600 разів, що сприяє здійсненню функції травлення.
На складках стінок тонкого кишечника є випинання слизової оболонки — ворсинки. Висота ворсинок становить 0,5—1,5 мм. На 1 мм2 слизової оболонки розташовано близько 30—40 таких ворсинок. У центрі ворсинки проходить лімфатичний капіляр (мал. 36.2). У кожну ворсинку входить по 1-2 артеріоли, які розпадаються на капіляри. З капімлярів кров збирається у венулу, яка проходить уздовж осі ворсинки.
Будова мікроворсинок тонкого кишечника
Основну масу епітеліальних клітин, які вкривають ворсинку, становлять ентероцити. Ентероцити покриті мікроворсинками, у середньому до 1700-3000 штук на клітину. Висота кожної мікроворсинки — близько 1 мкм. На 1 мм2 епітелію тонкого кишечника розташовано близько 50—200 млн таких мікроворсинок. Завдяки їм поверхня пристінкового травлення і всмоктування збільшується в 30—40 разів.
У мембрани мікроворсинок убудовані ферменти, які беруть участь у розщепленні та транспорті речовин, що всмоктуються (мальтаза, інвертаза, лактаза, трегалаза, лужна фосфатаза, моногліцеридліпаза, пептидази тощо). Ці ферменти синтезуються всередині ентероцитів і вбудовуються в їхню мембрану як інтегральні білки.
Процеси, що відбуваються на мікроворсинках, отримали назву пристінкового (мембранного) травлення. Вони були вперше описані українським ученим О. М. Уголєвим 1958 року.
Всмоктування речовин у тонкому кишечнику
Кінцеві продукти травлення транспортуються всередину ентероцита, звідки переносяться в кров (амінокислоти, вуглеводи) або лімфу (жири). Перенесення речовин відбувається шляхом пасивного й активного транспорту.
Абсорбція води відбувається пасивно за допомогою осмосу. Багато йонів (Ca2+, K+, Mg2+, Zn2+, Cu2+) всмоктуються шляхом простої або полегшеної дифузії. Всмоктування йонів Na+ відбувається шляхом активного транспорту з витратою енергії АТФ.
Всмоктування більшості органічних речовин відбувається завдяки активному закачуванню через мембрану ентероцита (спеціальними переносниками з використанням АТФ) і наступним пасивним транспортуванням у кров або лімфу. Так, наприклад, здійснюється всмоктування амінокислот, глюкози й галактози.
Транспортування жирів здійснюється у вигляді гліцеролу й жирних кислот. Гліцерол надходить усередину ентероцитів пасивно, жирні кислоти транспортуються за участю жовчних кислот. Усередині ентероцитів відбувається ресинтез тригліцеридів. Із тригліцеридів, холестеролу, фосфоліпідів і глобулінів утворюються хіломікрони — жирові частинки, укладені в ліпопротеїнову оболонку. Шляхом пасивного транспорту вони потрапляють у лімфатичні судини.
| Тип ферментів | Приклади | Де синтезуються | Що розщеплюють | Продуктигідролізу |
| Протеолітичні ферменти (протеази) | Пепсин, трипсин | Шлунок, підшлункова залоза | Білки | Амінокислоти |
| Амілолітичні ферменти (амілази) | а- і b-амілаза, b-галактозидаза | Слинні залози, підшлункова залоза, слизова оболонка кишечника | Полісахариди | Оліго- і моносахариди |
| Ліполітичні ферменти (ліпази) | Ліпаза шлункового соку, ліпаза підшлункової залози, ліпаза кишкового соку | Шлунок, підшлункова залоза, слизова оболонка кишечника | Нейтральніжири | Гліцерол і жирні кислоти |
Немає коментарів:
Дописати коментар