неділя, 1 листопада 2020 р.

Різноманітність та практичне значення павукоподібних. Матеріал для учнів 7 класу.

 




Різноманітність павукоподібних. Ряд Павуки та Кліщі





 

 

 

Клас павукоподібні

 

 

Місця проживання, будова і спосіб життя.

Павукоподібні - вільноживучі наземні членистоногі (павуки, кліщі, скорпіони), й лише серед кліщів є паразити рослин і тварин, а також мешканці солоних і прісних вод. Відомо понад 60 тис. видів павукоподібних. Тіло павукоподібних (крім кліщів) складається з головогрудей і черевця. На головогрудях розташовані 4 пари простих вічок та 6 пар кінцівок, з яких 2 пари видозмінені - короткі клешнеподібні або кігтеподібні хеліцери (для захоплення та вбивання здобичі) і довгі ногощупальця, або педипальпи (для відшукування та утримування здобичі), та 4 пари - ходильні ноги. Черевце має пружні покриви, на ньому знаходяться статевий та анальний отвори, зовнішні отвори органів дихання (легеневих мішків або трахей) і павутинні бородавки з протоками павутинних залоз (у павуків).  

Павук - хрестовик

  

   

Ряд Павуки

Павуки - група павукоподібних, що широко опанувала сушу від полярних областей і високих гір до степів і пустель. Описано близько 3,5 тис. видів, з них в Україні - понад 400. Павуки живуть у ґрунті, де вони риють нірки або займають природні порожнини, у лісовій підстилці, моху, траві, печерах, норах та гніздах інших тварин, в оселі людини, на морських узбережжях, біля прісних водойм. У воді живе лише один вид - павук-сріблянка, що дихає повітрям, яким наповнює гніздо, збудоване під водою з павутини. Найхарактернішою особливістю павуків є здатність робити павутину, яка утворюється з секрету, що виробляється павутинними залозами. На повітрі ця речовина швидко твердіє, утворюючи нитки павутини. Одна павутинка утворюється з багатьох волоконець, що склеюються між собою. Павутина відіграє надзвичайно важливу роль у житті павуків: з неї будують ловильні сіті та кокони для відкладання яєць, обплітають жертву перед її висмоктуванням, вистилають стінки нірок і кришечки для закривання входу в нірку, використовують для розселення молоді у повітрі тощо. Розвиток павутинних залоз у павуків став передумовою прогресивного розвитку цієї групи тварин.     

Серед павукоподібних є види, отрута яких смертельно небезпечна для людини й сільськогосподарських тварин (каракурт, скорпіон). Де­які з них є паразитами для людини (коростяний свербун) і переносни­ками збудників хвороб людини і тварин (тайговий кліщ та деякі інші).

Усі павуки отруйні, але щелепи більшості їх не можуть прокусити шкіру людини. В нашій країні мешкає два небезпечних для життя людини види: тарантул і каракурт. Тарантул трапляється у степо­вій та лісостеповій зонах України, живе в ґрунті на луках. Це великий павук, самки якого досягають 4 см у довжину. Удень він сидить у глибокій нірці, а вночі ви­ходить з неї на полювання за комахами. Кокон з яйцями самка утворює під осінь. У тихі сонячні дні вона обігріває його і провітрює, виставив­ши кокон з нірки назовні. Павучків, що вийшли з яєць, дбайлива самка деякий час носить на спині. Потім вона вирушає на прогулянку і роз­кидає дітлахів - так вона розселяє їх на нові території.

 

 

Каракурт - чорний павук з червоними плямами на чере­ві, менший за тарантула. В Україні він зустрічається в південних регіо­нах. У перекладі з казахської мови назва цього виду павуків означає «чорна вдова». Вони дістали її через те, що самка з'їдає самця, щойно він її запліднив. Полюючи, самка будує сітку-пастку, схожу на курінь, і хо­вається в ній, чекаючи на здобич. Укуси тарантула для людини є болючими, але не небезпечними. А ось отрута каракурта може призвести навіть до смерті людини. У разі його укусу слід негайно звернутися до лікаря. Пам'ятайте! Ні каракурти, ні тарантули не полюють на людину. Вони кусають лише тоді, коли ляка­ються або захищаються. У тих місцях, де зустріч з цими тваринами ймо­вірна, слід бути дуже уважними.

Невеликий павук-сріблянка мешкає під водою. Не­зважаючи на місце проживання, сріблянка, як і всі павукоподібні, дихає атмосферним повітрям. У який спосіб вона це робить? У водоймі з па­вутини, що не змочується водою, павук будує житло. «Будиночок» сріблянки нагадує наперсток, прикріплений до водної рослини. Коли твари­на виринає, поміж густих волосків, якими вкрите тіло павука, проникає повітря. Пухирці повітря, що застрягли між волосками, павук дбайливо доставляє до свого житла, де струшує їх. Так, щоразу виринаючи на по­верхню, він повертається з пухирцями повітря і поступово заповнює ним свій будинок. Тепер павук може дихати не тільки на поверхні води, але й у своїй власній оселі.

 

 

 

Кліщі

 

Кліщі - одна з найпоширеніших на земній кулі груп тварин. У світовій фауні ряд Кліщі налічує близько 50 тис. видів, з них в Україні - З тис. Більшість із них вільноживучі тварини, що населяють ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір'ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Кліщі - мікроскопічні організми (1-7 мм), різні за формою (овальні, яйцеподібні, трикутні) та забарвленням. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючосисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають 4 пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на перах птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші - за допомогою трахей. Кровоносна система редукована. Кліщі роздільностатеві; самці менші від самок. Для них, на відміну від павуків, характерний непрямий тип розвитку. 

Із яйця виходить шестинога ли­чинка, в якої після першого линяння з'являється четверта пара кінцівок. Цю стадію називають німфоюЧерез кілька линянь німфа перетворюється на дорослу форму. Кліщі поширені скрізь, серед них є багато паразитів.

Багато видів кліщів мають медичне й ветеринарне значення як ектопаразити та переносники збудників хвороб людини і тварин. Серед них є види, здатні тривалий час зберігати та переносити збудни­ків деяких тяжких хвороб тварин і людини (кліщовий енцефаліт, поворотний тиф, піроплазмоз великої рогатої худоби та собак) і самі можуть спричинювати захворювання, паразитуючи в шкірних покривах людини і тварин. Наприклад, коростяний свербун спричи­нює коросту в людини. Самки кліща мають довжину 0,2-0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює проходи. В кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбува­ється їх запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний свербіж, особли­во в нічний час.

Залозниця вугрова - кліщ, який паразитує в сальних залозах або волосяних сумках. У домашніх собак і котів спричинює випадан­ня шерсті, а в людини - важковиліковні запальні процеси на шкірі обличчя. Деякі кліщі є проміжними хазяїнами паразитичних стьож­кових червів. Досить відчутною є шкідлива дія кліщів і в економіч­ному плані. Багато груп їх знищують і псують запаси зерна й бо­рошна, паразитують на культурних рослинах, чим викликають їх ослаблення або загибель. Безліч дрібних кліщів живе в ґрунті, траві, моху і відіграють певну роль у ґрунтоутворенні. Наприклад, пан­цирні кліщі, живлячись грибами, збагачують ґрунт на азот.

Хижі кліщі регулюють чисельність популяцій деяких інших членистоногих. Тому їх використовують як біологічні засоби захисту. Павутинні кліщі завдають шкоди рослинам, псуючи листки Галові кліщі, які мають лише 4 ходильні ноги, спричинюють утворення пухлин на стеблах рослин - галів (вони можуть виникати також під впливом бактерій, грибів, круглих червів, комах).

Є кліщі, які живляться кров'ю людини, - іксодові (собачий, тайги вий, бичачий). На головці в них міститься хоботок з гачками допомогою хеліцер він прокусує шкіру і смокче кров. Кліщі є переносниками кліщового енцефаліту та піроплазм.

Немає коментарів:

Дописати коментар