Нормативні документи

  1. ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ
  2. ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ ЕКОЛОГІЇ У 2012-2013 навчальному році
      3.Викладання біології у 2015-2016 навчальному році.


Біологія
У 2015/2016 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:
6-7 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664  
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (
http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);
8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.
Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.
Особливості вивчення біології в  2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно  як учні 7-х так  і учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.
За програмою 2005 року  формування  системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів. Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального».
У вступі вивчаються ознаки, що властиві всім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється у процесі вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються загальні ознаки хордових тварин.
Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших. Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про внутрішню будову та систематику тварин.  Розглядаючи питання різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів з тваринами, поширеними в Україні і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і наочним допоможуть ресурси Інтернету. До прикладу, Просвітницька інтернет-програма "Молюски", розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).
У темі «Процеси життєдіяльності тварин» поглиблюються знання     учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось на уроках природознавства і в курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість 105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані на здійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку.  
 У зміст нової програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин, необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток. Змістом теми передбачено виконання  практичної роботи з використанням відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати в одній роботи обидві тематики.
У темі «Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми  в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.
У процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як:  фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо.

Методичні рекомендації щодо викладання курсу "Природознавство"у 5 класі 2016/2017 н.р.



«Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісноорієнтованого навчання.
У 2016/2017 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за навчальною програмою для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою  на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 № 664.Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» в 5 класі передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час, який може бути використаний для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької  діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
Зміст природознавства для 5 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках природознавства розширюються знання учнів про різноманіття природних об'єктів, отримані в початковій школі, здійснюється систематизації знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, формування первинних уявлень про взаємозв'язок між світом живої і неживої природи, між організмами, а також між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі.
В основу програми покладено діяльнісний підхід.  Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного природничого курсу. Програма визначає обов'язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, участь у соціально-орієнтованій діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості.
 Програма визначає мінімальну кількість демонстрацій,  практичних робіт, практичних занять, завдань для дослідницького практикуму і проектної діяльності, що є обов
язковими до виконання. В якості пріоритетів програма розглядає формування у школярів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття  елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.
Такий підхід потребує  зміни методики викладання предмета в частині посилення ролі практичної діяльності на уроці, організації роботи в малих групах, виділення часу на роботу з інформацією.
Для реалізації завдань програми необхідна відповідна матеріально-технічна база, забезпечення потрібною довідковою та науково-популярною літературою (словники з природничих наук, атласи-визначники рослин і тварин, атласи географічних карт і зоряного неба, довідники різноманітних даних в табличній або графічній формі, дитячі енциклопедії з природничих наук).
 Виконання практичної частини програми неможливе без наявності в кабінеті спеціально підібраних натуральних об'єктів та обладнання для практичних занять і практичних робіт.
Крім того, дуже важливим є використання у навчальному процесі реальних природних об'єктів у рамках проведення практикумів у навколишньому природному середовищі, організації і проведенні уроків-екскурсій.
Учителю варто звернути увагу на формування в учнів таких умінь:
•  Спостереження як сприйняття і визначення властивостей об'єкта за допомогою органів сприйняття.
•  Опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин.
•  Порівняння природних об'єктів за 3-4 ознаками.
•  Визначення в описі досліду або спостереження його мети, умов проведення та отриманих результатів.
•  Правильне використання (з урахуванням правил безпеки) лабораторного обладнання та вимірювальних приладів для вимірювання довжини, температури, маси та часу під час проведення  спостережень і дослідів.
•   Вибір способу вимірювання: визначення способу вимірювання величин, використання різноманітних одиниць вимірювання, відбір (або конструювання) необхідних вимірювальних приладів.
•   Фіксація результатів дослідження за допомогою різних форм представлення інформації: словесного опису, малюнків, схем.
•   Формулювання висновків, заснованих на результатах досліджень.
Реалізація всіх зазначених вище способів діяльності буде забезпечувати діяльнісний характер предмета і служити основою для перетворення навчальної інформації в практичні особистісно значущі уміння, застосовувані в повсякденному житті.
Програма 5 класу починається зі «Вступу» (5 год.), під час вивчення якого учні ознайомляться з науками, що вивчають природу, методами пізнання природи та обладнанням для її вивчення. Новим у змісті цього розділу є інформація про відомих вчених-натуралістів і їхній внесок у розвиток природничих наук. У вступі учні знайомляться з методами вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання) та з обладнанням для вивчення природи (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).
На вивчення Розділу І «Тіла, речовини та явища навколо нас» визначено 14 годин. Зміст розділу спрямований на ознайомлення школярів із   поняттями: речовини, атоми, молекули, явища. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, доцільно використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті, продемонструвати досліди, що підтверджують молекулярну будову речовини, рух молекул. При демонстрації явища дифузії не рекомендується використовувати аерозолі, парфуми, які можуть спровокувати алергічні реакції у дітей.
Вивчаючи цю тему,  п’ятикласники знайомляться з деякими простими і складними, органічними і неорганічними речовинами (з якими найчастіше зустрічаються в природі та побуті), з фізичними, хімічними і біологічними явищами природи, розглядають їх взаємозв’язки у природі.
Важливо під час  вивчення  навчального матеріалу про речовини і хімічні елементи, їх поширеність в природі підвести учнів до висновку про матеріальну єдність світу. Земля в цілому та  її окремі географічні оболонки, організми, Сонце, інші зорі і планети,  утворені хімічними речовинами, що складаються з порівняно невеликої кількості одних і тих самих хімічних елементів, які виступають матеріальною основою єдності природи.
Зміст розділу ІІ «Всесвіт»спрямований на розширення знань учнів про Всесвіт, отриманих ними в початковій школі, їх систематизацію та пропедевтику, а також формування загальнокультурної компетентності учня через засвоєння тих астрономічних знань, що є складовою культури нашої цивілізації. Водночас зміст розділу спрямований і на формування природознавчої компетентності як основної мети навчального предмета «Природознавство».Основні поняття розділу: небесна сфера, сузір’я, небесне тіло (планета, зоря, галактика) та видимі рухи світил на зоряному небі.
Розглядаючи питання про небесну сферу, потрібно звернути увагу учнів на те, що вона є прикладом моделі  як методу пізнання довкілля.
Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять про фігури, які можна намалювати на небесній сфері по яскравих зорях того чи іншого сузір’я, але учитель має формулювати поняття сузір’я правильно, а саме – це ділянка небесної сфери, що має чітко визначені межі. Як і небесна сфера, що існує лише в уяві людини, сузір’я не є реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до якогось конкретного сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою, зазвичай, не пов’язані.
Програмою передбачено практичне заняття з визначення учнями найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба. Перед цим учнів потрібно ознайомити з будовою такої карти. І саме тоді доцільно розпочати дослідницький практикум «Спостереження за зоряним небом упродовж календарного року». Суть спостережень зводиться до того, що учні   разом з батьками упродовж року спостерігатимуть якесь одне сузір’я, а саме його положення відносно обраних земних орієнтирів.
Розмаїття небесних тіл доволі велике, але з огляду існування життя на Землі увага зосереджується на вивченні планет як об’єктів Всесвіту, на яких можливе існування життя, і зір, що забезпечують життя теплом і світлом. На цю особливість доцільно звернути увагу, розглядаючи питання «Зоря – самосвітне  небесне тіло» і «Планети та планетні системи».
Розгляд питання про зорі передує питанню про планети і Сонячну систему. Це дає можливість від поняття про небесну сферу, де для спостерігача переважають небесні світила – зорі, перейти до розгляду головної їх особливості, як небесних тіл – самосвітності.
Питання відмінностей у світі зір доцільно розглядати без зайвої деталізації. Варто звернути увагу на те, що зір у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір, етапи їхнього розвитку (еволюції).
Розгляд питання про планети та планетні системи доцільно будувати з огляду на два принципові положення: 1) планета не схожа на зорю, бо не належить до самосвітних небесних тіл (ми бачимо планети Сонячної системи на зоряному небі тільки тому, що вони відбивають сонячне світло);
2) планети обертаються навколо зір, тобто вони практично не існують у Всесвіті поодинці, окремо від своєї зорі. Цей факт дає змогу цілком органічно перейти до пояснення питання про планетні системи.
На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні, або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними. Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі сімейства супутників, а також кільця.
Перехід до питання «Зоряні системи – галактики» радимо зробити під кутом огляду розширення меж пізнання довкілля людиною. Дуже довго для людини межею між відомим і невідомим була небесна сфера (сфера нерухомих зір). Тільки після того, як були визначені відстані до найближчих зір, стало зрозумілим, що Сонячна система  перебуває у величезному зоряному утворенні, частину якого ми спостерігаємо на зоряному небі Землі як сріблясту туманну смугу – Молочний (Чумацький) Шлях.У такий спосіб підводимо учнів до розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті осібно – вони належать до величезних за  розмірами зоряних систем – галактик. Наша галактика (доцільно показати  фотосвітлини Молочного Шляху із зазначенням місця Сонячної системи) належить до спірального типу. Є галактики, що мають інший зовнішній вигляд (доцільно показати зображення еліптичних та неправильних галактик). Звертаємо увагу учнів на відомий факт – ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик. Саме галактики можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту.
Розділ«Земля – планета Сонячної системи», включає три теми.
Тема  «Земля як планета» є найбільш знайома для п’ятикласників, оскільки елементарні знання про Землю та її оболонки учні отримали у початковій школі. Тема найбільш повно інтегрує знання природничих дисциплін, розкриває взаємозв’язки між ними, має глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість розкрити необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів. Вона розкриває загальні закономірності природи, а особливо періодичність у русі космічних тіл і її відображення в явищах природи на Землі.
         Під час вивчення цієї  теми особливу увагу необхідно приділити роботі з картографічними  джерелами інформації, розвивати вміння використовувати їх для вирішення практичних завдань, формувати просторову компетенцію.
Тема «Планета Земля як середовище життя організмів» спрямована на формування природознавчої, здоров'язбережувальної компетенцій. Основною метою вивчення теми є формування в учнів уявлення про організм як відкриту живу систему, яка, для забезпечення своєї життєдіяльності, постійно потребує обміну інформацією з навколишнім середовищем.Під час вивчення цієї теми учні знайомляться з поняттями: організм, властивості організму, клітина. Дається уявлення про різноманітність організмів на планеті Земля (рослини, тварини, гриби, бактерії). Закладається системне бачення середовищ життя на планеті Земля, шляхом вивчення умов  та чинників середовища, вплив на організми чинників неживої природи, пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. Знання конкретизуються вивченням конкретних середовищ життя (наземно-повітряного, водного, ґрунтового) та пристосування живих організмів до життя у цих середовищах. Основна  увага відводиться формуванню системного уявлення про взаємозв’язки та залежність неживої і живої природи, зокрема   взаємозв’язки між організмами, співіснування організмів, угрупування організмів, екосистеми. Передбачається конкретизація окреслених питань на прикладах вивчення рослинних і тваринних організмів своєї місцевості.
  Зміст теми  «Людина на планеті Земля» націлений на набуття учнями елементів екологічної компетенції: вміння жити і діяти в навколишньому середовищі,  дотримуватися норм екологічної поведінки в природі,  виявляти екологічні проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв’язання,  застосовувати отримані знання в повсякденній діяльності.
Формування основ ціннісного ставлення до природи (знання рідкісних  видів рослин і тварин своєї місцевості, оцінка доступними способами екологічних параметрів навколишнього середовища, усвідомлення необхідності дбайливого використання і захисту природи, прагнення внести посильний внесок у вирішення місцевих екологічних проблем).
Особливої уваги заслуговують особливості організації навчальної діяльності на уроці.Головна мета уроку природознавства – розвиток дитини. Вчитель повинен так організувати навчальний процес, щоб у дітей було бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність, яка перетворює школяра в суб’єкт, зацікавленийу навчанні і саморозвитку. Учень на уроці – це повноцінний учасник різноманітних форм роботи. Учитель на уроці – організатор обставин,   вяких учень, використовуючи всі спільні напрацювання, веде самостійний пошук. Вчитель має пояснити, показати, натякнути, підвести до проблеми, створити ситуацію успіху, заохочувати, вселяти впевненість, формувати мотиви учіння, закріпити авторитет учня серед однокласників.
Урок природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним. Тому не обійтися без проблемних задач, парадоксів, дивовижних протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не тільки інтерес, але і потребу з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше.
Оптимізувати навчальний процес допоможе використання комп’ютерних технологій. Хоч у перехідний період незначна частина п’ятикласників готова до їх використання у навчанні, однак доцільно пропонувати учням такі завдання (пошук природознавчої інформації, малюнків, фотографій тіл і явищ природи, підготовка презентацій ). Ці технології сприяють розкриттю і розвитку особистісних якостей кожної дитини, допомагають краще засвоїти знання, підвищують рівень наочності навчання, забезпечують включення широкого кола позаурочної інформації в контекст предметної освіти, навчають її сприймати і переробляти, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру школяра.
Під час  навчання  природознавству володіння учнями інформаційно-комунікаційними технологіями не береться до уваги при оцінюванні.Навчання учнів прийомам подання інформаційних повідомлень (переказувати навчальні або науково-популярні тексти, давати коротку рецензію відповідей інших учнів; використовувати природничу лексику у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових розповідях, брати участь у роботі малої групи співробітництва відповідно до визначеної ролі, коректно вести навчальний діалог) є завдання міжпредметного характеру. Ефективність його вирішення багато в чому залежить від координації роботи вчителів гуманітарного і природничо-наукового циклів. Цілеспрямоване формування на уроках природознавства умінь, пов'язаних з поданням інформації, розвиває мовлення школярів, стимулює їх інтерес до вивчення предмета, формує комунікативну компетенцію.
Навчаючи природознавству, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета, включати місцеві природні об'єкти в навчальний процес у рамках практикумів у навколишньому середовищі (знання найбільш поширених рослин і тварин своєї місцевості, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості).
Програмою передбачено залучення школярів до проектної діяльності, мета якої навчити учнів самостійному, критичному мисленню; міркувати, використовуючи знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки; приймати самостійні аргументовані рішення; навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Міні-проекти, запропоновані п’ятикласникам – це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних творчих справ. Усі запропоновані міні-проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним-двома тижнями в режимі урочно-позаурочних занять.Застосування проектної технології навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям. Форма представлення проекту може бути різна: теоретичне розв’язання проблеми, діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій, результат, готовий до впровадження. Виконання проекту передбачає декілька послідовних дій: визначення мети проекту,  висування ідей проекту і вибір з-поміж них кращої, планування проектної діяльності,безпосередня реалізація проекту,  презентація проекту,  оцінювання проекту і власної діяльності у ньому (самооцінювання). Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначати мету діяльності.Працюючи над проектом, діти вчаться самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, у них розвиваються здібності до прогнозування результатів, можливих наслідків різних варіантів розв’язання проблеми, формується вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Учитель повинен навчати школярів дотримуватись основних принципів організації проектної діяльності:
•    створення умов, що сприяють підтриманню природної цікавості учнів, їхнього інтересу і прагнення до самостійної роботи над вирішенням проблеми;
•    постійна увага до діяльності учнів у процесі навчання, готовність перебудовуватися у ході роботи на інший вид діяльності.
Необхідно формувати основні вміння і навички:
•    вміти здобувати і практично використовувати знання, знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати і адекватно використовувати її для вирішення проблем;
•    оволодіти технологією індивідуальної та групової проектної діяльності, навчити рефлексувати власну діяльність.За домінуючою діяльністю проекти можуть бути: практико-орієнтовані, дослідницькі, інформаційні, творчі, рольові (ігрові).Не менш важливим є питання оцінювання результативності роботи над проектом на всіх етапах роботи.
Під час викладання предмету можна  користуватись такими  підручниками:
 О.Г.Ярошенко, В.М. Бойко. –К.: «Світоч», 2013.,
 Т.В.Коршенюк, В.І.Баштовий. –К: Генеза, 2013. ,
«Атлас з контурними картами, 5 клас»,
робочим зошитом  «Природознавство 5 клас» –М.Ю. Бітюк. – Камянець-Подільський: Аксіома,2014.
Кількість практичних робіт, практичних занять, дослідницьких практикумів та міні-проектів,  передбачених програмою, підлягає обовязковому виконанню.
Оцінювання навчальних досягнень учнів  здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства від 21.08.2013No1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягненьучнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, відповідно до вимог навчальної програми з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи, творчі та ін. в класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Тематичний контроль може бути
частиною (10-15 хв.), а не цілим уроком. Проведення окремого уроку для здійснення тематичного контролю є недоцільним (наказ МОН України від 03.06.2008 No496 «Про затвердження Інструкції з веденнякласного журналу учнів 5-11(12)-х класівзагальноосвітніх навчальних закладів»).
 

Методичні рекомендації щодо викладання біології у 2016/2017 навчальному році



.Звертаємо увагу на  лист МОНУ від 09.06.2016  № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017  навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», щодо складання  робочих навчальних планів. Відповідно до листа кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої (у випадках припинення навчання від незалежних  причин). В такому разі навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту  навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів самостійного навчання тощо. Кількість відведених  годин  на  «Біологію» залежить від  Типових навчальних  планах відповідно яких ЗНЗ складають свої робочі навчальні плани.
Особливості вивчення  біології у 2016/2017 навчальному році
1.          Особливості  вивчення базових навчальних дисциплін у поточному навчальному році пов’язані, в першу чергу, зі змінами, внесеними до навчальних програм.  На виконання наказу Міністерства освіти і науки  України  від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій (Наказ МОН  № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня») http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/4057-.
2.          Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 н.р.  здійснюватиметься у:
-         6-8 класах відповідно до нової редакції Державного стандарту (постанова КМУ про затвердження від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF;
-         9 – 11 класах - за Державним стандартом базової і повної середньої освіти від 14.01.2004 №24 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/24-2004-%D0%BF.
3.            Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання можна знайти за посиланням:
Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
 Звертаємо увагу вчителів/викладачів біології на те, що в організації навчально-виховного процесу у 2016/2017 н.р. можна використовувати тільки ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п'яти років, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати ту, котра допоможе йому реалізувати його методику навчання.
4.             Залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
5.            Із результатами конкурсного відбору підручників для учнів 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів можна ознайомитися  за посиланням: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51469/ та http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/51468/
 Також нагадуємо що з 29 квітня 2016 року на Репозитарії відкрито доступ до підручників, що отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Для отримання доступу до підручників не потрібно реєструватися  на сайті. Оберіть потрібний підручник та завантажте його на свій комп’ютер. Переглянути  підручники (завантажити, встановити)  можливо за наступним посиланням:
6.            Особливість  вивчення біології в 2016/2017 навчальному році пов’язана з тим, що курс «Біологія» ( біологія людини) вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами. Навчальні програми з біології
Під час календарного  планування  з біології у 2016/2017 навчальному році  рекомендуємо звернути увагу на рекомендації листа  Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», відповідно якого предмет  вивчатиметься за такими навчальними програмами: 
-         у 6- 8-х  класах за новою програмою (затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585) – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія. 6-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.
-         у 9 класах – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
-         у 8 класах з поглибленим вивченням біології – за  Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням біології,  8–9 клас ( за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти);
-         у 9 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
-         у 10-11 класах – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.;
-         у 10-11 класах з поглибленим вивченням біології – за Програмою для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 – 128 с.
Електронні варіанти навчальних програм розміщенні на сайті Міністерства освіти та науки України за посиланням:
Рекомендуємо вчителям/викладачам біології звернути увагу в програмах на:
·     зміст навчального матеріалу (у темах навчальних програм з біології формулювання стисле, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу);
·     проведення шкільних екскурсій, передбачених навчальною програмою (час їх проведення учитель обирає самостійно);
·     вимоги до знань та вмінь учнів, що передбачені в кожній темі програми – обов’язковий результат рівня навченості учня.
 Кількість годин, передбачених для вивчення окремих тем чи розділів, визначена в програмах, є орієнтовною і може бути змінена вчителем в межах годин, визначених Типовими навчальними планами. Резервні години, визначені в програмі, можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології
Міністерством освіти і науки рекомендовані для використання у загальноосвітніх навчальних закладах наступні програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології:
-         7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
-         5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Особливості вивчення біології в  основній школі
Програма для учнів 6-8 класів з біології за новим Державним стандартом розроблена з урахуванням таких змістових ліній:
-         різноманітність та еволюція органічного світу;
-         біологічна природа та соціальна сутність людини;
-         рівні організації живої природи.
Навчальний матеріал включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології. Його виклад у програмі здійснено за лінійно-концентричним принципом на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: 1) клітина, 2) одноклітинні організми, 3) рослини, 4) гриби, 5) тварини, 6) людина, 7) основи системної біології (тобто, сучасний аналог загальної біології, що включає питання біохімії, цитології, генетики, біології розвитку, теорії еволюції, основ філогенії, основ екології).
Програма з біології для учнів 6 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 5 годин – резервних).
         Програма з біології для учнів 7 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних).
          Програма з біології для учнів 8 класів розрахована на 70 годин (2 години на тиждень, із них 4 годин – резервних).
           Програма  8 класу передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом  за наступними темами: Вступ; 1.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини; 2.Травлення; 3.Дихання; 4. Транспорт речовин; 5. Виділення. Терморегуляція; 6. Опора та рух; 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система; 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи; 9. Вища нервова діяльність; 10. Регуляція функцій організму; 11. Розмноження та розвиток людини; Узагальнення.
У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка  реалізується  у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти. 
Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології, виконуються на уроці різними способами (фронтально під керівництвом учителя, групою або індивідуально за наданим планом) в процесі вивчення навчального матеріалу з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів, робити висновки; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Лабораторні дослідження не підлягають обов’язковому оформленню в зошиті. Прийоми виконання лабораторних досліджень та їх реєстрації визначаються учителем під час уроку.
         Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконуючи практичні та лабораторні роботи учні демонструють: навички роботи з натуральними об’єктами, мікроскопом та лабораторним обладнанням; уміння розрізняти біологічні об’єкти, розв’язувати пізнавальні завдання за інструктивною карточкою; уміння порівнювати, робити висновки, розв’язувати вправи та задачі тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в зошиті та обов’язково оцінюються.
Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування  пізнавальних завдань.
З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів. Учням 6 – 7 класів пропонуються для виконання пізнавальні міні-проекти, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Учням 8 – 9 класів пропонуються проекти практично-орієнтовного та дослідницького спрямування. Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми.  Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці.  Для захисту проектів може бути виділено окремий урок, або частина відповідного за змістом уроку.    
Програмою передбачено резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
Програма з біології для учнів 9 класів розрахована на 105годин (3 або 2,5* годин  на тиждень ((* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353)).
Звертаємо увагу на те, що зміст навчальної програми з біології для 9-го класу покладено в основу державної підсумкової атестації з біології у 9-х класах, тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій Типових навчальних планів, тобто не менше як 2,5 години на тиждень у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов і 3 години на тиждень в усіх інших закладах.
Розподіл годин на вивчення біології в основній школі
загальноосвітніх навчальних закладів
6 клас – 2 год./тижд.;
7 клас – 2 год./тижд.;
8 клас – 2 год./тижд.;
8 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.;
9 клас – 3 або 2,5* год./тижд.;
9 клас (поглиблене вивчення) – 4 год./тижд.
(* - у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов. Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/2010 навчальному році: лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).
Особливості вивчення біології в  старшій школі
Рівень змісту освіти у 10-11 класах, на якому вивчається біологія, визначається відповідним профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/2011 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).
З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.
Орієнтовний розподіл годин між темами для навчання біології на академічному рівні міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2011-2012 навчальному році (лист МОН від 09.06.2011 № 1/9-454).
Акцентуємо, що коли години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані у стовпчику «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис 1,5+0,5, де 1,5 – це кількість годин, що передбачена Типовими навчальними планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології.
Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».
Розподіл годин на вивчення біології у старшій школі
 загальноосвітніх навчальних закладах
10 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);
      5 год./тижд.(профільний рівень);
11 клас – 1,5 год./тижд.(рівень стандарту та академічний);
                 5 год./тижд.(профільний рівень).
Рекомендуємо за можливістю в ЗНЗ проводити заняття у кабінеті біології. При цьому особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). У зазначених матеріалах:
-         перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти;
-         описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення робіт з біології, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів;
-         наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; зразок «Паспорта кабінету» та «Акта дозволу на проведення занять у кабінеті».(Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (затверджено наказом МОНУ від 14.12.2012 № 1423)
У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Під час планування оновлення матеріально-технічної бази кабінету біології рекомендуємо користуватися існуючими програмними засобами.
Під час підготовки учнів до ЗНО рекомендуємо використовувати Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології (затверджену наказом МОНУ 01.10.2014 №1121)  http://testportal.gov.ua/prepare_bio_2017/.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології
В організації навчально-виховного процесу важливу роль відіграє зворотній процес, зокрема – оцінювання навчальних досягнень учнів. Рекомендуємо здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт від 13.04.2011 №329; учнів 6-7 класів – відповідно до наказу МОНУ від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/36975/ .
 Ці критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є й надалі залишається по­точне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум­кова атестація.
Поточне оцінювання здійснюється щоденно у процесі поурочного вивчення теми, водночас до нього належить виконання лабораторних і практичних робіт. Зауважимо, що у критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу, учителю необхідно оціню­вати навчальну діяльність учнів:
-         за кінцевим результатом;
-         за процесом його досягнення, зважаючи на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей.
У такий спосіб в учнів старшої школи йде поступове фор­мування вміння виконувати узагальнюючі висновки до лабораторної (практичної) роботи, опираючись на теоретичні матеріали до вивченої теми. Отже, включення в лабораторну (практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання…» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.
Важливою складовою навчання біології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Рекомендовано оцінювати практичні та лабораторні роботи з біології в усіх учнів класу або вибірково (на розсуд вчителя), в залежності від способу (демонстраційне, фронтальне, групове, індивідуальне) виконання.
         Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах.
         Тематичне оцінювання рекомендовано здійснювати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм, при цьому не усереднюючи бали, а оцінюючи рівень навченості. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання деяких тем (на вивчення яких визначено менше 6 годин) у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню.
Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок, відповідно до кількості навчальних годин на рік: 35 годин (1 год. на тиждень) – 4 тематичні; 70 годин (2 год. на тиждень) – 6 тематичних; 175 годин (5 год. на тиждень) – 10 тематичних. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем.
Тематична оцінка виставляється у класному журналі у стовпчику з написом «Тематична» без зазначення дати на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів. Проведення окремого уроку тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів). Однак, зауважуємо на обов’язковому проведенні однієї контрольної роботи впродовж семестру. Контрольні роботи рекомендовано оформляти в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігати в кабінеті біології протягом року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт проводити недоцільно. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється.
Значно більшої уваги вчителів біології  області вимагає питання щодо організації ефективної роботи з обдарованими дітьми. Свідчення – виступи команди Чернівецької області без призових дипломів під час IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології на протязі останніх навчальних років. Рекомендуємо організовувати роботу  за програмою  підготовки  до ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології. Детальна інформація щодо біологічних олімпіад, турнірів та конкурсів на Українському біологічному сайті http://www.biology.org.ua/index.php?chapter=olimp&subj=vbo2015_3&lang=ukr
Пропонуємо учителям біології використовувати під час  викладання предмету використовувати методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання відповідно до додатку до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», де зазначено внесок українських науковців та педагогів у розвиток науки.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар