Методичні матеріали.

                                               Методична робота   

 1. Моя сторінка на Заповікі     

  2. Виступ на міському методичному об'єднанні   

  3.Робота над методичною темою 

  4.Презентація " Система роботи вчителя над методичною темою

  5.Виступ на міському семінарі  

  6.Виступ на міському методичному об'єднанні 

  7.  Виступ на міському методичному об'єднанні  

   8. Тренінг для вчителів міста  

   9.Презентація "Кейс технології" 

  10.Презентація " Робота з обдарованими"   

  11.  Виступ на обласному семінарі

 

        ТРВЗ-технологія

Теорії розумового розвитку дитини

Сьогодні відомо чимало теорій розумового розвитку дитини. Вони показують різноманітні підходи авторів до даного питання, іноді суперечать одна одній, іноді доповнюють одна одну, досить часто розкриваючи окремі вузькі питання такого складного психогенного явища як “інтелектуальний” або “розумовий” розвиток дитини.

Першою теорією, яка спробувала пояснити шлях формування інтелекту і розвитку дитини вважається асоціативно-рефлекторна теорія, батьками якої були І.М.Сечєнов та І.П.Павлов. В основу теорії покладено вчення про рефлекторну діяльність головного мозку. Її суть полягає в тому, що людський мозок здатний не тільки фіксувати сигнали, що надходять з органів чуття, а також встановлювати і відтворювати зв’язки (асоціації) між окремими подіями, фактами, явищами, які можуть бути як подібними між собою, так і відмінними. Згідно даної теорії, розумовий розвиток – це процес утворення у мозку різних асоціацій, які можна поділити на групи:

·    локальні – зв’язок між окремими фактами (відчуттями), які не мають відношення до певної системи;

·    сутосистемні, які утворюють стійкі зв’язки від відчуття до поняття;

·    внутрішньосистемні, забезпечують систематизацію асоціативних рядів в єдину систему в межах тем навчального предмету;

·    міжсистемні або міжпредметні асоціації, які формуються за межами одного предмету.

Об’єднання асоціацій в системи (формування інтелекту) відбувається внаслідок аналітико-синтетичної діяльності головного мозку. Під час навчання асоціації постійно змінюються, перетворюються, розширюються і асоціативні ряди видовжуються. Процес утворення асоціацій має визначену логічну послідовність і включає такі етапи:

1.      сприйняття навчального матеріалу;

2.      осмислення навчального матеріалу;

3.      запам’ятовування матеріалу;

4.      застосування теоретичного матеріалу на практиці.

На основі асоціативно-рефлекторної теорії згодом була розроблена теорія формування понять (Л.С.Рубінштейн, Ю.А.Самарін та ін.).

Донедавна досить поширеною була теорія розумового розвитку дитини, автором якої у нас вважається Л.С.Виготський. Розглянемо деякі аспекти теорії розвивального навчання Л.С.Виготського.

Формула розвиваючого навчання реалізується у таких постулатах:

1.      соціальна ситуація розвитку дитини, а не сама дитина, є основним джерелом її психічного розвитку;

2.      розумовий розвиток дитини здійснюється на двох рівнях: рівні актуального розвитку (завершені цикли розвитку) і зоні найближчого розвитку (незавершені цикли). Перший рівень являє собою сукупність завдань, які учень спроможний виконувати самостійно, другий – ті, що учень може виконувати тільки у співробітництві;

3.      розвиваюче навчання завжди створює зону найближчого розвитку;

4.      основними засобами розвиваючого навчання на педагогічному рівні аналізу цього явища є співробітництво учня з учителем (педагогіка співробітництва), а на психологічному – наслідування (психологія наслідування);

5.      розвиваюче наслідування – це добре усвідомлене і внутрішньо вмотивоване слідування за вчителем, творче копіювання його дій і вчинків.

Л.С.Виготський розмежовує поняття “розумовий”, “інтелектуальний” і “мислительний” розвиток дитини. Інтелект – це те, з чим дитини народжується і його можна виміряти за допомогою спеціальних тестів і методик, визначити IQ- показник. На основі закладеного інтелекту йде розумовий розвиток, іншими словами, від закладеного інтелекту залежить розумовий розвиток дитини. Останній обумовлений характером мислительних операцій.

Л.С.Виготський вводить у науку і характеризує поняття “ідеальний розумовий розвиток”, основний зміст якого визначається ступенем і характером розумового розвитку індивіда, які дають змогу найефективніше оволодівати знаннями і вміннями й максимально стимулюють розвиток інтелектуальних здібностей. Щоб розвивати особистість, навчання постійно повинне ставити перед учнями вищі вимоги.

На основі даної теорії виникли різноманітні теорії розвивального навчання дітей (теорія Ельконіна-Давидова, теорія поетапного формування розумових дій та ін.)

За теорією Г.Гарднера – теорією мультиінтелектуальності, кожна людина – це унікальна комбінація інтелектуальних здібностей. В залежності від сприйняття навколишнього світу (інформації) можна виділити 7 типів інтелектуальних здібностей (до речі, вчений проти вимірювання інтелекту за IQ- показниками):

·    Мовна інтелектуальність – це можливість застосовувати мову, для того щоб порозумітися з іншими.

·    Уявно-зорова інтелектуальність характерна для людей, які мислять образами, створюють світ поперечних перерізів.

·    Логіко-математична інтелектуальність характерна для людей, які схильні сприймати і пояснювати усе, що відбувається, з математичною точністю.

·    Фізично-кінетична інтелектуальність характерна для людей з тактильною чутливістю і чутливістю, пов’язаною з опорно-руховим апаратом.

·    Музикальна інтелектуальність дає можливість думати по-музичному.

·    Комунікабельність – хист, який дає можливість зрозуміти і пізнати інших людей (потрібна тим, хто працює з людьми).

·    Внутрішній розвиток інтелектуальності – це самопізнання (самоконцентрація): такі люди знають, що роблять і для чого роблять, рідко помиляються.

Також можна виокремити й додатковий тип інтелектуальності:

·    Натуралістична інтелектуальність означає здатність людини розрізняти особливості живих істот, спостерігати ознаки явищ природи.

Теза про те, що кожна людина народжується з певним інтелектом та здібностями і її інтелект можна виміряти виробленими тестами, суперечить теорії мультиінтелектуальності, згідно з якою всі люди мають декілька інтелектуальностей із вищеописаних.

Останнім часом досить поширеною стала теорія нейро-лінгвістичного програмування (НЛП), автором якої є Майкл Гріндер. Дана теорія ґрунтується на таких позиціях:

1.  все залежить від того, який вид інформації надходить в головний мозок: сенсорная (нейро) чи вербальна (лінгво), звідки і походить назва теорії;

2.  все залежить від того, яка півкуля у людини розвинута краще: людей можна поділити на лівопівкульних і правопівкульних, від специфіки діяльності півкуль головного мозку:

Права півкуля	Ліва півкуля
·         чуттєво-образне мислення; ·         емоції; ·         почуття; ·         уява; ·         настрій; ·         інтуїція; ·         творчість.	·         абстрактно-логічне мислення; ·         мова; ·         лічба; ·         читання; ·         письмо.
Робить все одночасно, знаходить і встановлює зв’язки інстинктивно,  інтуїтивно, надає перевагу образам, не слідкує за часом.	Надає перевагу послідовностям, виділяє деталі, класифікує інформацію, робить конкретні висновки, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, реагує на символи, слідкує за часом.

3.  все залежить від того, яким шляхом людина краще запам’ятовує інформацію: інформація у мозок надходить через 5 сенсорних каналів – зоровий, слуховий, тактильний, нюховий і смаковий. Ці канали утворюють репрезентативні системи:

·         візуальна (образи);

·         аудіальна (слова);

·         кінестетична (відчуття, емоції);

·         нюхова (запахи);

·         смакова (смаки).

Під час навчання кожна людина надає перевагу тій чи іншій репрезентативній системі. Все залежить від віку, способу навчання, навчального предмету. Як правило, нюхова і смакова репрезентативні системи для людини не мають вирішального значення. Тому розрізняють три типи (модальності) дітей: візуали, аудіали, кінестетики.

Поведінкові індикатори модальності дітей (за Свассінт)

Візуальні	Аудіальні	Кінестетичні
·         організований ·         охайний ·         дисциплінований ·         спостережливий ·         спокійний ·         орієнтований на зовнішній вигляд ·         обачливий ·         розповідач ·         запам’ятовує образи, з труднощами словесні інструкції ·         мало відволікається на шум ·         пам’ятає те, що бачив ·         важко читає нові й невідомі слова ·         під час розмови – підборіддя догори, голос високий ·         читає швидко й якісно ·         фантазер ·         інтуїтор	·         розмовляє самий із собою ·         легко відволікається ·         ворушить губами при читанні ·         проговорює тихо слова ·         легко повторює почуте ·         надає перевагу рахунку і письму ·         легко даються мови ·         говорить ритмічно ·         любить музику ·         може імітувати тон і висоту голосу ·         пам’ятає те, що обговорював ·         балакучий ·         любить дискусії ·         увага до інтонації голосу ·         добре читає нові слова ·         має гарний слух	·         неорганізований ·         дуже рухливий ·         реагує на винагороду (погладити по голові) ·         багаті фізичні рухи ·         любить доторкатись до людей ·         ранній фізичний розвиток ·         навчається діючи ·         при читанні водить пальцями ·         багата жестикуляція ·         пам’ятає загальні відчуття ·         тактовний ·         використовує активні слова ·         лаконічний ·         під час розмови – підборіддя униз, голос низький ·         читає книги ·         орієнтований на дію ·         слабкі фантазії

4.      все залежить від механізмів збереження інформації – пам’яті.

Кожна дитина унікальна і має свої особливості нервової системи, які й визначають успішність чи неуспішність у навчанні.

Теорія розв’язку винахідницьких задач

Не можна навчити птаха

літати в клітці

            Доктор Роджер Сперрі, лауреат Нобелевської премії, першим дав пояснення асиметричній специфіці функціонування двох півкуль мозку. Мозок кожної людини використовує обидві півкулі, проте, в залежності від задачі і обставин, по-різному. Людина не народжується з функціональною асиметрією мозку. Домінування лівої чи правої півкулі виявляється з віком і залежить від навчання. Якщо людина залишається на все життя не писемною і займається примітивною роботою, то асиметрія мозку майже не розвивається. І навпаки, активна розумова діяльність сприяє спеціалізації півкуль.

Традиційне навчання найчастіше зорієнтоване на активізацію функцій лівої півкулі і зневажливе ставлення до правої. Іншими словами, у більшості випадків ми покладаємось на логіку та аналіз, а не на інтуїцію, тобто довіряємо розуму, а не серцю. Що ж до відкриттів і винаходів, то всім відомо, що всі вони були зроблені “мислителями” з розвинутою інтуїцією. Формування творчого (креативного) мислення – одне із завдань сучасної школи.

Психологи, виходячи з вищесказаного, виділяють два типи мислення: конвергентне (закрите, нетворче) і дивергентне (відкрите, творче). Тип особистості з домінуванням конвергентного мислення називають “інтелектуальним”, а дивергентного – “креативним”. Інтелектуал здатний розв’язати задачі і проблеми, навіть досить складні, вже ким-то поставлені і мають відомі технології розв’язку, - так звані “закриті задачі”. Креатив здатний самий бачити і формулювати задачі, знаходити шляхи їх розв’язку, виходити за межі відомого, - так звані “відкриті задачі”. Сьогоднішня школа вчить розв’язувати, як правило, “закриті задачі”, які не розвивають творчого мислення. Можливість сформувати креативне мислення учнів допоможе теорія розв’язку винахідницьких завдань (ТРВЗ), яку можна розглядати як інноваційну технологію навчання.

Автор:

Альтшуллєр Генріх Саулович (м.Альтов, Росія, 1926-1998) – винахідник, письменник-фантаст, автор ТРВЗ.

Акцент цілей:

·        навчати творчій діяльності;

·        ознайомити з прийомами творчої уяви;

·        навчити розв’язувати винахідницькі задачі.

Концептуальні положення:

·    теорія – каталізатор творчого рішення проблеми;

·    знання – інструмент, основа творчої інтуїції;

·    творчими здібностями володіє кожний (винахідниками можуть бути всі);

·    творчості, як і будь-якому виду діяльності, можна навчитись.

Особливості змісту:

·    процес пошукової, винахідницької діяльності визначає основний зміст освіти;

·    основою ТРВЗ є протиріччя;

·    вирішення протиріч можливе двома шляхами: 1) компроміс, 2) висунення якісно нової ідеї (конструкції).

Особливості технології:

·    вільні групи, в яких дитина почуває себе розкутою, не відчуває тиску вчителя;

·    педагогіка співробітництва, співтворчості;

·    застосування методів і методик: мозкового штурму, евристичної гри, колективного розв’язку проблеми;

·    мотивація: прагнення особистості до творчості, самореалізації, самоутвердження.

Оцінювання:

·        похвала за ініціативу;

·        публікація роботи;

·        виставка робіт;

·        нагородження грамотами і дипломами;

·        присвоєння звань.

В даній технології розрізняють такі типи задач: винахідницькі, дослідницькі, конструкторські, прогнозуючі. Всі вони є “відкритими задачами”, що формують креативне мислення.

Розглянемо приклади таких задач.

Лабораторія ТРВЗ	Біологія
Винахідницька задача
Державною релігією Королівства Тонга (Океанія) є методизм. За його канонами вихідний день – неділя. Заборона працювати у неділю закріплена конституцією. В той же час в Тонга живуть адвентисти сьомого дня, для яких неділя – звичайний робочий день, а вихідним днем є субота. Ні одна, ні друга сторони не бажають поступитись вихідним днем. Як бути? Відповідь: у адвентистів свій календар, в якому субота співпадає з державною неділею, адже в Конституції не сказано, що всі повинні жити за одним календарем.	Активістів за збереження природи “Зелений світ” турбує різке зменшення чисельності нерпи із-за жорстокого знищення бельків. Мисливці убивають малюків нерп заради цінних шкірок, які відрізняються від шкір дорослих білизною. Спроби “зелених” боротися з мисливцями силою не призвели до успіху – сили не рівні, та й закон не на їхньому боці… Попереду новий сезон: відновиться страшна бойня тільки-но підрослого молодняку. Як бути?
Дослідницька задача
В одному з європейських музеїв є годинник, який працює вже два століття без підзаведення. Яким шляхом це досягається? Відповіді-гіпотези: замаскований привід від вітряка на даху; використовується сила відвідувачів, що відкривають двері; працює сила атмосферного тиску …	Відомо, що діаметр еритроцита більший за діаметр капіляра. Чому? Яким чином відбувається рух еритроцитів в капілярах?
Конструкторська задача
Вигадати конструкцію настільної лампи, що змінює колір в залежності від атмосферного тиску.	Вигадати пристосування для боротьби з кімнатною мухою.
Прогнозуюча задача
Добування корисних копалин призводить до утворення великих підземних печер у товщі поверхневого шару Землі. Які наслідки цього явища можна спрогнозувати? Яким чином будуть використовувати ці простори люди?	Уявіть себе в ролі Остапа Бендера. Який прогноз він би зробив щодо вирубання амазонського тропічного лісу?

            Існують певні вимоги до побудови задач. Вона повинна бути цікавою, зрозумілою і такою, що має розв’язок незалежно від рівня складності. Г.С.Альтшуллер висуває три основних вимоги до навчальної задачі:

1.      достатність умови;

2.      коректність питання;

3.      наявність протиріччя.

Кожна людина від природи має інтелектуальні і креативні здібності, але в різній степені розвинуті. Під час дорослішання креативне мислення “затухає”. Більшість старшокласників бояться самостійності, бояться висувати власні оригінальні гіпотези, бояться зробити “помилку”, а тому “злизують” готові відповіді з різноманітних джерел інформації, де вона розкладена “по поличках”. Невизначеність умови та варіативність розв’язку творчої задачі їх лякає.

Сучасна школа повинна повернутися обличчям до відкритих (творчих) задач. Адже відомо всім, що богатирів не вирощують на пісному вінегреті.

Основні положення і прийоми ТРВЗ

Основне положення ТРВЗ проголошує: системи розвиваються за певними законами, що можуть бути виявлені та використані для сві­домого розв’язання винахідницьких задач, без випадкового блукання і безглуздих спроб. У ТРВЗ розроблено спеціальну програму покрокового розв'язання задачі — це алгоритм розв'язування винахідницьких задач (АРВЗ). Працюючи з АРВЗ, за визначеними правилами знаходять ідеальний кінцевий результат (ІКР) для певної задачі, виявляють технічне і фізичне протиріччя й усувають їх з допомогою спеціальних прийомів з використанням різноманітних фізичних, хімічних, математичних та інших ефектів. АРВЗ — це алгоритм, яким користується людина, а не машина, тому він передбачає спеціальні оператори управління психо­логією для зняття інерції мислення, на що зазвичай страждають наші школярі. Знайомство з основами ТРВЗ краще починати з розв’язуван­ня найпростіших винахідницьких задач. У міру ускладнення задач збільшується кількість досліджуваних прийомів і вводяться основи АРВЗ (алгоритм розв'язування винахідницьких задач).

Існує  багато прийомів розв’язуван­ня найпростіших винахідницьких задач, проте найчастіше використовується п’ять:

•  «зміна агрегатного стану»;

•  «вчинити навпаки»;

•  принцип «посередника»;

•  принцип дроблення;

•  принцип об'єднання.

Розглянемо ці прийоми докладніше.

1) Прийом «зміна агрегатного стану об'єкта».

Зі зміною агрегатного стану учні знайомляться ще в початковій школі, а «вчинити навпаки» — люблять особливо. Учням пропонується розв’язати цікаву задачу.

Задача

Почастувавши дітей цукерками у вигляді шоколадних пляшечок, на­повнених густим малиновим сиропом, запитайте, як вони виготовляють­ся. Діти пропонують різні варіанти, з яких найчастіше звучить такий:

— Спочатку роблять шоколадну пляшечку, а потім заливають у неї сироп.

Спростування вчителя:

— Сироп обов’язково має бути густим, інакше цукерка вийде неміцною. А густий сироп важко залити в пляшечку. Можна, звичайно, нагріти сироп, він стане більш рідким. Але от лихо: гарячий сироп розплавить шоколадну пляшечку. Що ж робити?

Розв'язання

Після перебирання різних варіантів слід підвести учнів до використання прийому-хитрості «вчинити навпаки», тобто не сироп заливати в пляшечку, а шоколадом поливати сироп.

Але виникає протиріччя: як можна вкрити шоколадом рідкий си­роп? Знову ж використовується той самий прийом «вчинити навпаки». Нехай рідким буде шоколад, а сироп — твердим. А як зробити сироп твердим? Використовуємо прийом «зміна агрегатного стану». Сироп слід заморозити у формі пляшечки й занурити в рідкий шоколад. Шо­колад застигне, а сироп розтане. Цукерка готова.

2) Прийом «вчинити навпаки».

Усе зробити навпаки притаманне дітям. Тому поставити «з голови на ноги» їм простіше, аніж «з ніг на голову». Іншими словами, перевертаючи об’єкти в різних напрямках, можна досягти успіху в розв’язанні певної проблеми.

Задача: Чому у жаби передні кінцівки коротші за задні?

Використовуючи прийом «вчинити навпаки»:

а) замість дії, що вимагає умова задачі, чинити зворотну дію;

б) зробити частину об'єкта, що рухається, нерухомою, а нерухому — такою, що рухається;

в) перевернути об'єкт «догори ногами», вивернути його.

Розв’язання. Після виконаної дії, учням стає зрозумілим, призначення задніх кінцівок жаби, які є штовхального типу.

3) Принцип «посередника».

Пояснення даного принципу найкраще здійснювати при вивченні ролі ферментів в живих організмах, де утворення фермент-субстратних комплексів і є проміжним об’єктом – посередником – в реакціях за участю ензимів.

Задача. Розчинність газів в рідинах залежить від таких факторів: властивостей газу, властивостей рідини (температура, концентрація солей), об’єму і тиску газів. Показником розчинності газів є коефіцієнт розчинності. Він показує той об’єм газу, який розчиняється в 1см³ рідини при температурі 0⁰С и тиску 760мм.рт.ст. Коефіцієнт розчинності у воді для О₂ становить 0,022, азоту – 0,011, СО₂ - 0,511. З показників розчинності видно, що найкраще в рідинах розчиняється вуглекислий газ, найгірше – азот. Кисень потрібний тваринам для дихання і, як відомо, переноситься рідинами. Яким це шляхом досягається і чому?

За допомогою принципу «посередника» можна:

а) Використовувати проміжний об'єкт, що переносить або передає дію;

б) тимчасово приєднати до об'єкта інший об'єкт (який легко усунути).

Розв’язання. Як правило дітям відомий гемоглобін. Проте існують організми, у яких немає даного пігменту. Тому учнів необхідно підвести до існування цілої групи дихальних пігментів, як посередників у перенесенні кисню. У крові тварин є дихальні пігменти, які переносять кисень: зелений – хлоркруорін; голубий – гемоціанін, червоний – гемоглобін і геміеритрин. Посередником виступає не сама речовина, а іонна форма металу, який в ній знаходиться.

4) Принцип дроблення.

Розділяти ціле на окремі частини завжди легше, аніж навпаки. Тому прийом дроблення передбачає:

а) Розділити об'єкт на незалежні частини (у просторі, у часі);

б) зробити об'єкт розбірним;

в) збільшити ступінь дроблення.

Задача. Чому восени з дерев останнім опадає листя, яке росте на самих кінцях гілок?

Розв’язання. Листки на кінцях гілок наймолодші, вони найпізніше закінчують свій ріст і розвиток.

5) Принцип об'єднання.

а) З'єднати однорідні або призначені для суміжних операцій об'єкти;

б) об'єднати в часі однорідні або суміжні операції;

в) поєднати несумісне.

Задача «Знайти зарплату»: «Я свою зарплату матері віддаю. Та от лихо — стара вона — уже скле­роз. Гроші покладе, а потім забуде куди. Не знаю, що й робити. Як їх відшукати?»

Розв'язання (одне з безлічі)           .

Позначити гроші валеріанкою та впустити в кімнату сусідського кота. Він і знайде.

ТРВЗ не можна сприймати як миттєву панацею від усіх лих. ТРВЗ – наукова технологія творчості, спрямована на свідоме управління деякими підсвідомими процесами. І як будь-яка наука, що працює на межі пізнання, вона поєднує в собі як суворо наукові підходи, так і певне мистецтво. І те й інше вимагає зусиль і часу на їх освоєння. Тому ефективне використання теорії та її прикладних технологій можливо тільки після серйозної і тривалої підготовки. Самоосвіта педагога, постійний самоаналіз своєї педагогічної діяльності є досить важливим для продуктивної роботи з учнями за методикою ТРВЗ.

Список літератури

1. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач. – Новосибирск: Наука, 1991.
2. Выготский Л.С. Проблема обучения и умственного развития в школьном возрасте // Педагогическая психология. – М., 1991.
3. Гаррат Тед Эффективный тренинг с помощью НЛП. – СПб.: Питер, 2001.
4. Гин А.А. Приемы педагогической техники: Свобода выбора. Открытость. Деятельность. Обратная связь. Идеальность: Пособие для учителя. – 4-е изд. – М.: Вита-Пресс, 2002.
5. Гриндер Майкл Исправление школьного конвейера. – СПб.: Питер, 2001.
6. Драйден Гордон, Вос Джаннетт. Революція в навчанні / Перекл. з англ.М.Олійник. – Львів: Літопис, 2005.
7. Інноваційні технології на уроках біології. ТРВЗ-педагогіка /Упоряд. К.М.Задорожний. – Х.: «Основа», 2006.
8. http://www.trizland.ru/ topics.php
9. http://www.matriz.ru/ru/news