Рух крові по судинах.Матеріал для учнів 8 класу.

Кровоносні судини. Рух крові по судинах

Будова кровоносних судин. Кровоносні судини – порожнисті трубки різного діаметра, які пронизують усе наше тіло. За функціями їх поділяють на артерії, вени і капіляри (мал. 22.1).
Діаметр найбільшої артерії (аорти) становить близько 1,5 см. Вона розгалужується на артерії меншого діаметра, що розташовані в тілі симетрично. У кожній половині тіла є сонна, підключична, клубова артерії тощо. Від них гілки судин відходять до кісток, м’язів, суглобів, внутрішніх органів. Найдрібніші артерії називають артеріолами, з них кров надходить до мережі капілярів. Діаметр капілярів становить 5-20 ммк, їх видно лише в мікроскоп. Капіляри зливаються у найдрібніші вени – венули. Вони об’єднуються й утворюють вени, які також розташовані двобічно-симетрично.

Мал. 22.1. Кровоносні судини (а) і просвіт капіляра (б): 1 – артерія; 2 – артеріола;
З – капіляри; 4 – венула; 5 – вена; 6 – еритроцит

Мал. 22.2. Будова артерії (а), вени (б), капіляра (в): 1 – шар сполучної тканини; 2 – м’язовий шар;
3 – епітеліальний шар; 4 – клапани
Як пов’язана будова судин із функціями, які вони виконують? Стінки артерій і вен складаються з трьох шарів тканин (мал. 22.2 а, б). Зовнішній шар – це пухка сполучна тканина. Середній шар складається з гладенької м’язової тканини. У ній розміщуються нервові закінчення нейронів, що беруть участь у регуляції роботи м’язових клітин. їх скорочення звужує просвіт судин. Гладка внутрішня поверхня судин утворена одним шаром клітин епітелію.
М’язовий шар в артеріях добре розвинений. Завдяки еластичності й пружності вони витримують високий тиск крові, що виштовхується серцем, і сприяють її просуванню по судинах. У венах м’язовий шар тонкіший, ніж в артеріях, їх стінки менш пружні. На внутрішній поверхні вен є клапани, що перешкоджають зворотному руху крові.
Стінки капілярів складаються з одного шару епітеліальних клітин. Через нього відбувається обмін речовинами між кров’ю і тканинами (мал. 22.2 в). Що інтенсивнішим є метаболізм у клітинах органа, то щільніша капілярна мережа в ньому. У місцях розгалуження артеріол на капіляри в стінках артеріол розташовані скупчення м’язових клітин. їх скорочення звужують просвіт судин, регулюючи просування крові до капілярів.
Рух крові по артеріях. Рух крові по судинах зумовлений тиском, який створює серце завдяки скороченням міокарда. Під час діастоли тиск крові в аорті дорівнює 90-100 мм...
рт. ст. Систолічний тиск крові в лівому шлуночку вищий – 140-150 мм рт. ст. Під таким тиском кров і викидається з серця. Під час просування крові судинами її тиск знижується: в артеріях він становить 120-130 мм рт. ст., а в капілярах падає до 30 мм рт. ст. Ще нижчий тиск крові у венах. Отже, відповідно до законів фізики, кров рухається від артерій до вен.
Чому кров тече по судинах безперервно, хоча серце викидає її в аорту порціями? У момент систоли шлуночків аорта розтягується, щоб вмістити чергову порцію крові. її пружні стінки набувають максимуму потенціальної енергії. По завершенню систоли стінки аорти повертаються до вихідного стану, і набута потенціальна енергія перетворюється на кінетичну енергію руху крові. Запасу енергії, отриманої аортою під час систоли, вистачає на те, аби рух крові не припинявся протягом діастоли.

Мал. 22.3. Рух крові по венах під час скорочення (а) і розслаблення (б) скелетних м’язів: 1 – клапани закриті 2 – клапан відкритий
У момент розширення аорти в її стінці виникають механічні коливання. Вони поширюються в стінках усіх судин аж до найдрібніших артеріол і затухають лише в капілярах. Ритмічні коливання в стінках артерій, що виникають під час систоли, називають артеріальним пульсом. Пульс можна прощупати там, де артерії лежать ближче до поверхні тіла: на тильній стороні зап’ястка, боковій поверхні шиї. У дорослої людини в стані спокою частота пульсу дорівнює 60-70 уд./хв., що є показником частоти скорочень серця.
Рух крові по венах. Важливу роль у русі крові по венах відіграють скелетні м’язи, які оточують більшість цих судин. Скорочуючись, м’язи проштовхують кров по венах і доправляють її до правого передсердя. Зворотному току крові перешкоджають клапани у венах. Цей механізм обумовлює рух крові проти сили тяжіння, наприклад, з ніг до серця (мал. 22.3).
Швидкість руху крові. Унаслідок безперервності руху крові її відтік від серця дорівнює притоку: об’єм крові, що протікає за одиницю часу аортою і капілярами, є тим самим. Проте просвіт аорти в 700 разів менший за площею, ніж сумарний просвіт капілярів великого кола кровообігу. Що більша площа просвіту судини, то менша швидкість руху крові, тому артерією кров рухається швидше, ніж капілярами. Середня швидкість кровотоку в аорті – близько 500 мм/с, в артеріях – 210 мм/с, у капілярах – 0,3 мм/с. Повільний плин крові в капілярах сприяє обміну речовинами між тканинами й кров’ю.

Рух крові по судинах. Велике і мале кола кровообігу

 

1. Артерії - це судини, які несуть кров від серця до органів і тканин. Складаються з 3 шарів: внутрішнього  (сполучна тканина), середнього (непосмугована м'язова),зовнішнього (пухка сполучна тканина)

Аорта - найбільша артерія в організмі людини (на малюнку).

Вени - це судини, які несуть кров від органів і тканин до серця.

Капіляри - це найдрібніші кровоносні судини, стінки яких утворені одним шаром плоских епітеліальних клітин.

Тип судин	Особливості будови	Функції	Діаметр, мм	Швидкість крові, см/с	Тиск, мм рт. ст.
Вени	М'язовий шар слабко розвинений або відсутній	Проводять кров до серця	10-30	10-20	-5 ... +5
Капіляри	Мають дуже тонкі стінки	Здійснюють обмін речовин між кров'ю і тканинами	0,01-0,5	0,05-0,1	10-20

  

Основна причина руху крові

Основною причиною руху крові - це різниця тиску в різних частинах кровоносної системи.
Тиск у судинах змінюється, що пов'язано з фазами роботи серця. Є систолічний або максимальний тиск 120 мм. рт. ст. - під час систоли шлуночків; є діастолічний або мінімальний тиск - під час діастоли 70 - 80 мм. рт. ст.
Пульс - це ритмічні коливання стінки артеріальних судин, спричинені підвищенням тиску в аорті під час систоли.
Частота пульсу становить у підлітків 72 - 85 уд. за хв., у дорослих - 60 - 75 уд. за хв.
За пульсом можна визначити ЧСС за 1 хвилину.
Стан підвищеного тиску - гіпертонія, стан пониженого тиску - гіпотонія.
Швидкість руху крові в аорті найбільша, а в капілярах - найменша.

Кола кровообігу

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця: венозна кров по легеневих артеріях надходить до легенів, у легеневих пухирцях відбувається обмін газів: кисень - до крові, а вугл. газ - до легенів. Кров стає артеріальною і по легеневих венах повертається до лівого передсердя.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, далі кров потрапляє в аорту, кисень і поживні речовини потрапляють до клітин тіла, а в капіляри переходить вугл. газ і продукти розпаду поживних речовин. Кров стає венозною і по венах повертається до правого передсердя.

 

Тести

1. Кровоносні судини, які несуть кров до серця:

а) капіляри;
б) вени;
в) артерії.

2. Стан підвищеного тиску:

а) гіпертонія;
б) гіпотонія;
в) аритмія.

3. Артерії - це:

а) найдрібніші судини;
б) судини, які несуть кров від серця;
в) судини, які несуть кров до серця.

4. Швидкість руху крові найменша:

а) в аорті;
б) у венах;
в) у капілярах.

5. Мале коло кровообігу починається: 

а) з лівого передсердя;
б) з правого шлуночка;
в) з лівого шлуночка.