середа, 7 лютого 2018 р.

Запилення рослин.Матеріал для учнів 6 класу.

  


                                      Запилення, пристосування до запилення
Унасінних рослин заплідненню передує процес запилення. Запилення - це перенесення пилку з пиляка тичинки на маточку квітки. Завдяки запиленню пилок переноситься до частин квітки, де розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами. Розрізняють два типи запилення - самозапилення та перехресне запилення (мал. 101).
Самозапилення (1) і перехресне запилення (2). фото
Мал. 101. Самозапилення (1) і перехресне запилення (2)

Що таке самозапилення та перехресне запилення? Під час самозапилення пилкові зерна з пиляка тичинки потрапляють на приймочку маточки тієї самої квітки. Таке запилення найчастіше відбувається всередині пуп'янка, тобто ще до розкривання квітки. Самозапилення властиве багатьом культурним рослинам (наприклад, пшениці, гороху, рису, квасолі), а також деяким дикорослим.
Перехресне запилення відбувається тоді, коли пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки (мал. 101). Це може бути квітка тієї самої рослини або іншої. Перехресне запилення властиве більшості видів квіткових рослин. Під час перехресного запилення пилок може переноситися різними способами. Здебільшого його переносять вітер, комахи. У першому випадку рослини називають вітрозапильними, в другому - комахозапильними. У деяких видів рослин запилення може відбуватися за допомогою кажанів, птахів (мал. 102), води тощо.
Які ознаки притаманні вітрозапильним та комахозапильним рослинам? Квітки вітрозапильних рослин зазвичай не мають яскраво забарвленої оцвітини, немає у них і запаху. До вітрозапильних належать такі рослини, як береза, дуб, вільха, ліщина, кропива, хміль, жито, пирій та багато інших. У таких рослин квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, завжди зібрані в суцвіття. Пилку утворюється дуже багато, він сухий, гладенький, дрібний і легкий. Тому такий пилок добре розлітається навіть від легкого подиху вітру і може переноситися на значні відстані (мал. 103).
Запилення за допомогою кажанів (1) і птахів (2). фото
Мал. 102. Запилення за допомогою кажанів (1) і птахів (2)
Приймочки маточок квіток вітрозапильних рослин широкі або довгі, далеко висунені з квіток. Часто на них розташовані волоски, які допомагають краще вловлювати пилкові зерна. Буває, що особливі залозисті клітини приймочок виділяють клейку рідину, до якої і прилипає пилок. Багато вітрозапильних дерев квітнуть напровесні, до появи (ліщина) або водночас із появою (береза) листя. Усе це полег-
шує запилення (мал. 104). До вітрозапильних належить близько 20 % усіх видів квіткових рослин.
Береза - вітрозапильна рослина, її пилок розлітається навіть від легенького подиху вітру. фото
Мал. 103. Береза - вітрозапильна рослина, її пилок розлітається навіть від легенького подиху вітру

Більшість перехреснозапильних видів квіткових рослин (понад 80 %) запилюють комахи. У комахозапильних рослин спостерігають певні пристосування для приваблювання комах (мал. 105, 106). Чи замислювалися ви над тим, чому у багатьох квіток яскрава оцвітина, часто приємний аромат? Це і є пристосування, призначені для того, щоб «запросити» комах відвідати квітку. Отже, комахозапильні рослини ви можете легко розпізнати за такими ознаками. їхні квітки зазвичай великі, якщо ж вони дрібні, то зібрані у суцвіття. Вони мають яскраво забарвлену оцвітину; виробляють порівняно великі клейкі або з різноманітними виростами пилкові зерна, що сприяє прикріпленню їх до тіла комах (мал. 106).
Завдяки запаху, який виробляє квітка, комаха-запилювач знаходить потрібну їй рослину на великій відстані. А наблизившись до неї, комахи знаходять квітку за забарвленням. Деякі види комах здатні розпізнати запах однієї-єдиної квітки на відстані декількох кілометрів. Квітки більшості рослин найпахучіші саме під час льоту тих комах, які їх запилюють. Наприклад, петунію, жимолость, тютюн запилюють нічні метелики, тому вдень їхні квітки пахнуть значно слабше, ніж уночі. Квітки рослин, які запилюють денні комахи, перестають пахнути із заходом сонця (наприклад, конюшина, яблуня, вишня, абрикос). У рослин, які запилюють нічні комахи, вони зазвичай мають біле забарвлення, краще помітне вночі. Удень квітки таких рослин можуть закриватися, уночі - відкриватись.
Пристосування рослин до запилення вітром. фото
Мал. 104. Пристосування рослин до запилення вітром

Перехресне запилення за допомогою комах. фото
Мал. 105. Перехресне запилення за допомогою комах

Особливі пилкові зерна (1) і суцвіття (2-4) - усе це пристосування рослин до запилення комахами. фото
Мал. 106. Особливі пилкові зерна (1) і суцвіття (2-4) - усе це пристосування рослин до запилення комахами

Не всі рослини пахнуть приємно. Деякі з них виробляють запахи, які нагадують органічну речовину, що розкладається. Такі рослини запилюють не бджоли, джмелі чи метелики, а мухи. Мухи мають тон-
кий нюх, проте їх приваблюють виключно запахи розкладу органічних речовин. Тому мухи запилюють квітки, що мають неприємний для людини запах. До таких рослин належить, наприклад, рафлезія (мал. 107). Ця паразитична рослина не має стебла та коренів, але має найбільші у світі квітки -діаметром до 1м.
Квітка рафлезії. фото
Мал. 107. Квітка рафлезії

Зрозуміло, бджоли, джмелі, метелики, жуки, мухи та інші комахи відвідують квітки не заради того, щоб їх запилювати. Насамперед до квітки комах приваблює поживний пилок. Бджоли та джмелі у величезній кількості збирають пилок для вигодовування потомства, інші комахи можуть самі вживати його в їжу. Майже всі комахозапильні квітки виробляють нектар - цукристу рідину, що утворюється в нектарниках. Це особливі залозисті утвори, розташовані переважно в глибині квітки. Тому за кожної спроби добути солодкий нектар комахи сплачують рослині своєрідну данину: виносять з квітки, або, навпаки, приносять до неї на своєму тілі пилок. Отже, у пошуках пилку та нектару комахи відвідують квітки, забезпечуючи водночас їхнє запилення. На тілі комах можуть бути спеціальні утвори, призначені для перенесення пилку. Якщо ви уважно роздивитесь задню пару кінцівок бджіл або джмелів, то побачите на них розширення. Там є ряди щетинок, якими ці комахи струшують пилок у спеціальний утвір - кошик. У цих кошиках комахи переносять пилок до свого гнізда.
Слід пам'ятати, що важко провести чітку межу між самозапильними, вітрозапильними та комахозапильними рослинами. Наприклад, добре відомий вам горох посівний здатний як до самозапилення, так і до перехресного запилення комахами. Різноманітні способи запилення забезпечили квітковим рослинам значне поширення у різних місцевостях.
Що таке штучне запилення? Штучне запилення здійснює людина, яка переносить пилок із тичинок на приймочку маточки. Його широко застосовують у садівництві, квітникарстві, овочівництві, лісовому господарстві. Штучне запилення доцільне тоді, коли природне запилення ускладнюється, наприклад, несприятливими погодними умовами під час цвітіння. Людина штучно може здійснювати як самозапилення, так і перехресне запилення. Штучне перехресне запилення широко застосовують на посівах жита, кукурудзи, соняшнику з метою підвищення врожайності цих рослин. Завдяки штучному запиленню створено багато високоврожайних сортів яблунь, груш, персиків, жита, пшениці та інших цінних сільськогосподарських рослин.


Немає коментарів:

Дописати коментар