ЗЧЕПЛЕНЕ
УСПАДКУВАННЯ. КРОСИНГОВЕР
Структурною і функціональною одиницею спадковості, згідно
з сучасними уявленнями, є ген. Місце
локалізації генів – хромосоми. У всіх багатоклітинних організмів
нараховуються тисячі генів, тоді як число хромосом досить обмежен (звичайно від
декількох до небагатьох десятків). Отже кожна
хромосома повинна містити багато генів, що
і було доведено численними генетичними і цитологічними дослідженнями.
Відомо, що
хромосоми успадковуються як єдине ціле. Тому і гени, локалізовані в одній хромосомі, як правило, успадковуються разом. Гени,
локалізовані в одній хромосомі, складають одну групу зчеплення. А спільне успадкування генів, які складають групу зчеплення, називається зчепленим успадкуванням генів. Явище
зчеплення ознак (генів) відкрили в
1906 р. В.Бетсон і Р.Пенкет, пізніше цим питанням займався цитолог
У.Сеттон. Проте розкриття суті цього явища стало можливим завдяки працям
Т.Моргана та його співробітників (А.Стертевант,
Г.Меллер, К.Бреджес). Закономірності зчепленого успадкування викладені у
створеній цими вченими хромосомній теорії спадковості.
Основні положення
хромосомної теорії спадковості та їх тлумачення, необхідні
для вирішення задач:
Гени локалізуються
в хромосомах. Кожний ген у хромосомі займає
певну ділянку — локус.
Гени в одній
хромосомі згідно з хромосомною теорією розташовані лінійно (по довжині хромосоми).
Гени, локалізовані
в одній хромосомі, звичайно, успадковуються разом і складають одну
групу зчеплення.
Алельні гени
локалізовані в певних ділянках гомологічних хромосом, тому групу зчеплення складають дві гомологічні хромосоми. Отже, на основі принципу гомологічності хромосом,
число груп зчеплення звичайно відповідає кількості пар хромосом
(гаплоїдній кількості хромосом каріотипу).
Наприклад, у мушки дрозофіли диплоїдний
набір – 8 хромосом і тому 4 групи зчеплення, у людини 46 хромосом і тому 23 групи зчеплення і т.д. Таке
співвідношення кількості груп зчеплення і гаплоїдного набору хромосом
повністю простежується у гомогаметної статі і дещо не збігається у
гетерогаметної статі цього ж виду організмів.
При розв’язанні
задач щодо визначення кількості груп зчеплення звичайно
приймається до уваги диплоїдний набір хромосом, характерний для того чи іншого
виду без урахування статі.
З метою полегшення розв’язування задач
використовують особливий запис генотипу і
гамет, який дає змогу в письмовій формі диференціювати зчеплені ознаки від
ознак, гени яких знаходяться в різних хромосомах. Наприклад, генотип
дигетерозиготи АаВв можна записати як або .
Дві паралельні лінії символізують гомологічні хромосоми,
а комбінації генів над і під цими лініями –
групи зчеплення, успадковані організмом від матері (верхня) і від батька
(під низом). Гамети з вихідними групами
зчеплення (незмінною комбінацією генів) називають некросоверними, а гамети з новими комбінаціями генів – кросоверними. У запису гамет теж використовують символічні
хромосоми. Наприклад, в особини з генотипом за умов повного
зчеплення утворюються лише некросоверні
гамети (АВ) і (ав), а за умов неповного зчеплення, окрім уже записаних сортів гамет, утворюються ще і кросоверні гамет (Ав)
і (аВ). Отже, при повному зчепленні дигетерозиготний організм
продукує два сорти гамет, а при неповному зчепленні – чотири сорти гамет.
Такий вид запису
генотипів і гамет використовується для позначення зчеплених
ознак, гени яких локалізовані в аутосомах.
При зчепленому
успадкуванні можливе виникнення нових комбінацій генів у гаметах, що
пояснюється явищем кросинговеру. Кросинговер (перехрест хромосом) відбувається у профазі першого поділу
мейозу, під час якого гомологічні хромосоми (точніше, прилеглі під час кон’югації хроматиди) обмінюються
своїми ділянками і утворюються рекомбінантні (кросоверні) хромосоми.
Рекомбінантні гомологічні хромосоми містять ділянки (гени) як батьківських, так
і материнських хромосом. Наприклад, дигетерозиготний організм з генотипом
(за умов неповного
зчеплення) може продукувати чотири типи
гамет: (АВ), (ав), (Ав), (аВ). Гамети типу (Ав)
і (аВ) утворилися внаслідок кросинговеру, тобто між хроматадами
гомологічних хромосом відбувся обмін певними ділянками, що призвело до рекомбінації генетичного матеріалу і появи
відмінного від вихідної форми сполучення
генів. Схематично це можна зобразити так:
Частота
кросинговеру прямо пропорційна відстані між генами в групі зчеплення: чим далі
розташовані один від одного гени, тим частіше
спостерігається кросинговер. Отже, чим більша відстань між генами в групі зчеплення, тим вища ймовірність перехресту
і розвитку кросоверних гамет і навпаки. Тому
некросоверних гамет завжди більша кількість, ніж кросоверних.
Особини, що розвиваються з кросоверних
(рекомбінантних) гамет, називають кросоверами (рекомбінантами). Виникають рекомбінантні особини з такою самою ймовірністю, як
і кросоверні гамети. І, відповідно,
особини, що розвиваються з некросоверних гамет, називають некросоверами
(нерекомбінантами).
Процент
кросинговеру є мірою відстані між генами. Для визначення цієї відстані
використовують винятково аналізуюче схрещування, тобто
схрещування з гомозиготним за рецесивними ознаками організмом. При такому схрещуванні процент рекомбінантів дорінює як частоті кросоверних гамет, так і відстані між
відповідними генами. Наприклад, від аналізуючого схрещування
дигетерозиготи одержано 12% кросоверів.
Схема схрещування:
некросоверні (нерекомбінанти)
Всього 100%
- 12% = 88%, по 44% кожного типу гамет або
класу генотипів і фенотипів
|
кросоверні (рекомбіновані)
Всього: 12 %, по 6 % кожного типу гамет або
класу генотипів і фенотипів
|
За одиницю відстані між генами у
хромосомі прийнята 1 морганіда, яка
дорівнює 1% кросинговера. Отже, 12 % кросоверів означають, що дигетерозигота
утворила 12% кросоверних гамет і що відстань
між генами А і В (а також а і в, А і в, а і В) становить 12% або і 2
морганід.
Для розрахунку відносної відстані між
генами, які локалізовані в одній хромосомі, використовують
формулу:
де
X – процент кросоверів від аналізуючого схрещування;
(а+с) – кількість кросоверів;
n – загальна кількість потомства.
За частотою
кросинговеру можна визначити відстань між зчепленими генами, що дозволяє складати генетичні карти. Генетичні карти хромосом – це схеми, на яких вказано порядок
розташування генів у хромосомі і відносна відстань
між ними. Для складання генетичної карти хромосом
будь-якого організму досліджують успадкування не менше трьох
генів групи зчеплення.
Розв’язок задач з
даного розділу базується на викладеному вище матеріалі. Слід
пам’ятати, що у самця дрозофіли, самки шовковичного шовкопряда кросинговер не
спостерігається.
Задачі для
самостійного розв'язання
1)
Чому дорівнює число
груп зчеплення у мухи хатньої, таргана, мушки дрозофіли, якщо в ядрі
соматичних клітин цих комах відповідно 12,48 і 8 хромомосом?
2)
Чому дорівнює число
груп зчеплення у собаки, кішки, кроля, корови, коня, якщо в ядрі
соматичних клітин цих тварин відповідно 78, 38, 44, 60 і 66 хромосом?
3)
Чому дорівнює число груп зчеплення у
моркви, гороху, томатів, картоплі, цибулі,
якщо в ядрі соматичних клітин цих городних культур відповідно 18, 14,
24, 48, 16 хромосом?
4)
Чому дорівнює число
груп зчеплення у кукурудзи, жита, твердої пшениці,
м’якої пшениці, якщо в ядрі соматичних клітин цих злаків відповідно 20,
14, 28, 42 хромосоми?
5)
Провели схрещування
дигетерозиготи ВвДд з дигомозиготою ввдд. Унаслідок схрещування з’явилися
чотири типи нащадків у такому співвідношенні: ВД – 25%, Вд – 25%, вД – 25%
і вд – 25%. Чи може це бути зчепленим у
спадкуванням? Відповідь пояснити.
6)
У дрозофіл червоні очі і сіре тіло є
домінантними ознаками (А і В), а кіноварні
очі і чорне тіло – рецесивні ознаки (а і в). У науково-дослідній лабораторії провели схрещування червонооких
особин, у яких сіре тіло, з
особинами, які мали кіноварні очі і чорне тіло. Всі гібриди F1 мали червоні очі і сіре тіло. Гібридних мушок схрестили з
дигомозиготними за рецесивними ознаками самцями. У
F2 одержали такі результати:
256 особин з червоними очима і сірим тілом, 18 особин з червоними очима і
чорним тілом, 16 особин з кіноварними очима і сірим тілом і 262 особини з
кіноварними очима і чорним тілом. а) Як успадковуються вказані ознаки? б)
Запишіть схему проведених схрещувань. в) Визначте відстань між генами
вказаних ознак.
7)
У кукурудзи нормальні листки і нормальна
висота стебла – домінантні ознаки, а скручені листки і карликовість – рецесивні
ознаки. Гени цих ознак зчеплені. Від
аналізуючого схрещування гібридних рослин
з нормальними листками і нормальною висотою стебла в потомстві отримали 689
рослин з нормальними листками і нормальною висотою стебла, 148 рослин зі скрученими листками і нормальною висотою стебла, 158 карликових рослин з номальними
листками і 705 карликових рослин зі
скрученими листками. Запишіть схему аналізуючого схрещування і визначте
відстань між вказаними генами.
8)
Від схрещування
дрозофіл з нормальними ногами і прямими крилами і дрозофіл, які мали
короткі ноги і зігнуті крила, одержано потомство з такими ознаками: 535 дрозофіл
з нормальними ногами і прямими крилами, 422
– з нормальними ногами і зігнутими крилами, 414 – з короткими ногами і
прямими крилами і 529 – з короткими ногами і зігнутими крилами, а) Встановити генотипи
вихідних форм. б) Як
спадкуються гени вказаних ознак? в)
Визначити відстань між цими генами.
9)
У певних порід
курей оперення ніг і горохоподібний гребінь – домінантні
ознаки, а голі ноги і простий гребінь – рецесивні ознаки. Гени вказаних ознак локалізовані в одній
хромосомі і відстань між ними 16%
кросинговеру. Який генотип і фенотип буде у курчат від схрещування гомозиготних курок з опереними ногами і
простим гребенем і гомозиготних півнів, у яких голі ноги і горохоподібний
гребінь? Які типи гамет і в якому процентному співвідношенні продукують такі гібриди?
10)
Гібриди F1 від схрещування кукурудзи із забарвленим насінням і гладеньким ендоспермом і рослин, у яких безбарвне
насіння і шерехатий ендосперм, виявилися із
забарвленим насінням і гладеньким ендоспермом, а) Якими генами кодуються ці ознаки? б) Яке розщеплення можливе у F2 від
аналізуючого схрещування одержаних гібридів,
якщо гени вказаних ознак локалізовані в одній хромосомі на відстані 3,5
морганід?
11)
У певних сортів
томатів високе стебло і кулеподібні плоди – домінантні
ознаки, а карликове стебло і грушоподібні плоди – рецесивні ознаки. Гени, які
детермінують вказані ознаки, локалізовані в одній
хромосомі на відстані 20% кросинговеру. В овочевому господарстві висаджено 1340 кущів розсади, вирощеної із
насіння, одержаного від аналізуючого схрещування гібридних за обома
ознаками томатів. Запишіть схему
аналізуючого схрещування і визначте, яка кількість рослин буде мати низьке
(карликове) стебло і грушоподібні плоди.
12)
У людини
резус-належність і еліптоцитоз (овальна форма еритроцитів)
детерміновані домінантними зчепленими аутосомними генами, відстань між якими 3
морганіди. Резус-негативна жінка з нормальною формою еритроцитів вступила в
шлюб з резус-позитивним чоловіком, у якого еліптоцитоз. Батько чоловіка був
резус-негативним і мав еритроцити
нормальної форми. З якими ознаками скоріше (найімовірніше) будуть їхні діти, якщо зчеплення генів повне і
одночасний прояв резус-негативності і еліптоцитозу; відсутність обох цих ознак; наявність або резус-належності, або
еліптоцитозу?
13)
У людини
резус-належність і еліптоцитоз (овальна форма еритроцитів) детерміновані домінантними зчепленими аутосомними генами,
відстань між якими 3 морганіди. Резус-негативний чоловік з нормальною формою
еритроцитів одружився з дигетерозиготною жінкою, яка
була резус-позитивною і мала еліптоцитоз. Обидві ці аномалії вона успадкувала від батька. Яка ймовірність народження в цій сім’ї дітей фенотипно подібних до батька за умов
порушення зчеплення вказаних генів?
14)
Рецесивні гени а і
в визначають у людини наявність цукрового діабету
і схильність до гіпертонічної хвороби, Вказані гени локалізовані в одній хромосомі і перехрест між ними складає 10%. Визначити
ймовірність народження дитини з обома аномаліями, якщо генотип матері , а батька ? Відповідь підтвердити відповідним розв’язком.
15)
Синдром дефекту
нігтів і надколінків визначається повністю домінантним геном, локалізованим у 9 хромосомі на відстані 10 морганід від
локусу, який визначає групу крові за системою АВО. Дигомозиготна здорова жінка III групи крові
вийшла заміж за чоловіка II групи крові, у
якого обидва вказані дефекти. Батько чоловіка мав I групу крові і обидва дефекти. Яка ймовірність народження в цій сім’ї дітей
з указаними аномаліями (з урахуванням групи крові)?
16)
Синдром дефекту
нігтів і надколінків визначається повністю домінантним геном, локалізованим у 9 хромосомі на відстані 10 морганід від локусу, який визначає групу крові за системою
АВО. Жінка II групи крові з обома дефектами вступила в шлюб з
чоловіком І групи крові, який не мав указаних
дефектів. Мати жінки була здорова і мала І групу крові. Яка ймовірність, що
діти фенотипно будуть подібними до батьків?
Де можна дізнаиться відповіді до задач?
ВідповістиВидалитиЗАДАЧА 1. У певних порід курей оперення ніг і горохоподібний гребінь – домінантні ознаки, а голі ноги і простий гребінь – рецесивні ознаки. Який генотип і фенотип буде у курчат від схрещування гомозиготних курок з опереними ногами і простим гребенем і гомозиготних півнів, у яких голі ноги і горохоподібний гребінь? Ознаки не зчеплені зі статтю.
ВідповістиВидалитиДопоможіть