Травлення тварин.Матеріал для учнів 7 класу.

                                        

ТРАВЛЕННЯ ТВАРИН

Які основні етапи травлення тварин?
У тварин травлення є початковим етапом обміну речовин. Під час травлення їжа в більшості тварин зазнає спочатку механічного подрібнення. Наприклад, черевоногі молюски роблять це за допомогою язика з терткою, хребетні використовують зуби, рогові щелепи, дзьоб. У тварин, які живляться рідкою їжею, подрібнення відсутнє. Наприклад, комарі, москіти, клопи, блохи, п’явки всмоктують поживні рідини за допомогою колючо-сисного ротового апарата або мускулистої глотки.

Основні етапи травлення

1. Механічна й хімічна обробка їжі

2. Всмоктування простих сполук

3. Транспорт простих поживних сполук

4. Засвоєння простих сполук

5. Видалення неперетравлених решток

Далі подрібнена їжа зазнає хімічного розщеплення за допомогою ферментів. Ці активні речовини утворюються в травних залозах і виділяються в травну систему. Завдяки ферментам, складні речовини, якими є складні вуглеводи, жири й білки, перетворюються на прості сполуки з невеликою молекулярною масою. Отримані прості речовини в такому вигляді вже можуть проникати через стінки кишечника в кров завдяки всмоктуванню. Потім ці речовини транспортуються до клітин, проникають у них через клітинні мембрани й включаються в процеси побудови власних речовин та отримання енергії для життєдіяльності організму.

Отже, ТРАВЛЕННЯ ТВАРИН - це сукупність процесів, які здійснюють подрібнення й розщеплення їжі на прості речовини, що можуть всмоктуватися та брати участь у процесі обміну речовин.

Які є типи травлення?
Травлення у більшості тварин відбувається всередині організму. Їжа надходить у кишкову порожнину або в травну систему, де й зазнає змін. У деяких тварин травлення починається поза організмом. Наприклад, павуки за допомогою хеліцер із кігтиками вводять у тіло жертви отруту, яка й розщеплює вміст тіла на рідку масу. За місцем проходження травлення виділяють два його типи - організмове й позаорганізмове. Травлення усередині організму здійснюється за допомогою ферментів, які зосереджуються в клітинах, на поверхні клітин або виділяються в порожнини органів травлення. За цією ознакою розрізняють три типи організмового травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне та приклітинне.

Типи травлення тварин

І. Позаорганізмове

ІІ. Організмове 1. Внутрішньоклітинне 2. Позаклітинне 3. Приклітинне

Внутрішньоклітинне травлення найдавніше з еволюційної точки зору. Воно відбувається в клітині завдяки ферментам травних вакуоль. Цей вид травлення притаманний усім твариноподібним одноклітинним істотам та нижчим багатоклітинним організмам. Наприклад, у губок є клітини-амебоцити, які здійснюють захоплення часточок їжі, їх перетравлення та рознесення поживних речовин по тілу. У кишковопорожнинних таке травлення відбувається в травних клітинах тіла. В організмах багатьох безхребетних і хребетних також є подібні клітини, але вони здійснюють захисну функцію (фагоцитарні клітини червів, лейкоцити крові).

Іл. 139. Внутрішньоклітинне травлення лейкоцитів

Позаклітинне травлення відбувається під впливом ферментів, що секретуються клітинами (наприклад, залозисті клітини кишковопорожнинних) або травними залозами (наприклад, слинні, підшлункова, печінка) у кишкову порожнину або порожнини органів травлення. Такий тип травлення вперше з’явився в кишковопорожнинних і наявний у червів, членистоногих, молюсків і хордових, тобто є найпоширенішим.
Приклітинне травлення (пристінкове, примембранне) займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і позаклітинним. Воно відбувається завдяки дії ферментів, розташованих на мембранах клітин внутрішньої оболонки кишечника. Цей тип травлення має важливе значення для діяльності травної системи хребетних тварин.

Отже, у тварин є різні способи травлення, що розрізняються, зазвичай, місцем проходження.

Які основні відділи та функції травної системи тварин?
ТРАВНА СИСТЕМА - сукупність анатомічно поєднаних органів, що забезпечують перетворення їжі й засвоєння простих поживних речовин. Уперше травна порожнина, у якій здійснюється позаклітинне травлення, з’являється у кишковопорожнинних. Із зовнішнім середовищем її поєднує лише ротовий отвір. Через нього надходить їжа і видаляються назовні неперетравлені рештки. У реброплавів краї ротового отвору загинаються всередину, утворюючи глотку, а в плоских червів уже є сліпий кишечник. Тобто найпростішим типом травної системи є сліпозамкнена система, яка має ротовий отвір, глотку й кишечник із виростами для дифузії поживних речовин. Але згодом в еволюції травної системи відбулася справжня революція - сформувалася наскрізна травна система, що є в молюсків, членистоногих і хордових.

Іл. 140. Сліпозамкнена травна система планарії: 1 - рот; 2 - глотка; 3 - кишечник

У більшості хребетних тварин наскрізна травна система влаштована за подібним принципом. Травна система є суцільною трубкою, що сполучає ротовий отвір з анальним і поділяється за функціями й особливостями будови на три відділи:
- передній відділ складається з рота, ротової порожнини, глотки, стравоходу і шлунка; основна функція цього відділу полягає в механічній та початковій хімічній обробці їжі під впливом ферментів слинних і шлункових залоз;
- середній відділ включає тонку кишку із підшлунковою залозою та печінкою; основними функціями цього відділу є завершальне перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин у кров і лімфу;
- задній відділ складається з товстого кишечника із прямою кишкою, у якій відбувається формування й виділення неперетравлених залишків їжі, та анального отвора.
Проте в різних тварин є деякі відмінності в будові травної системи, пов’язані з особливостями живлення. Наприклад, у п’явок і павуків глотка мускулиста й виконує всмоктувальну функцію. У тварин, що харчуються м’ясом, кишечник коротший, аніж у травоїдних. Для додаткової механічної обробки в раків шлунок поділений на жувальний і цідильний відділи, у птахів - на м’язовий і залозистий, а в жуйних копитних тварин - аж на чотири відділи.

Іл. 141. А - Загальна схема будови наскрізної травної системи (на прикладі ссавців): 1 - рот; 2 - ротова порожнина; 3 - глотка; 4 - стравохід; 5 - шлунок; 6 - печінка; 7 - підшлункова залоза; 8 - тонка кишка; 9 - товста кишка; 10 - сліпа кишка: 11 - пряма кишка; 12 - анус. Б - Будова шлунка жуйної тварини: 1 - рубець; 2 - сітка; 3 - книжка; 4 - сичуг

Отже, основними функціями травної системи є механічне подрібнення їжі, хімічне розщеплення, утворення травних ферментів, всмоктування, видалення неперетравлених решток.

ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати

Перед вами на ілюстраціях зображені миша хатня (1) та африканський саванний слон (2). Вага миші в середньому 50 г, а слона - 8 000 кг. Маса корму, що споживається слоном, дорівнює 1 % маси його тіла, а добовий раціон миші складає 20 % від її маси. Зробіть обчислення та сформулюйте висновок про те, ХТО БІЛЬШЕ ЇСТЬ відносно розмірів тіла (слон чи миша) і чому? Поясніть значення травлення для цих тварин.
Біологія + Еволюція
Зіставте групи хребетних тварин з особливостями їхньої травної системи, визначте основні напрямки ускладнення будови та функцій травної системи хребетних.

1 Риби

2 Амфібії

3 Рептилії

4 Птахи

5 Ссавці

А Окрема диференціація зубів, рухливий язик, слинні залози з травними ферментами, клоака.

Б Відсутність зубів, слинні залози з травними ферментами, шлунок із двох відділів, короткий кишечник, клоака.

В Однотипні зуби, язик без м'язів, відсутність слинних залоз.

Г Зуби диференційовані на групи, слинні залози з травними ферментами, шлунок із травними залозами й розвиненими м'язами.

Д Мускулистий язик, слина без ферментів, клоака.