середа, 15 січня 2020 р.

Неінфекційні захворювання нервової системи. Матеріал для учнів 11 класу.


                                           


1.Презентація Шизофренія  
2.    Презентація Хвороба Альцгеймера                               


                                      
                              

                                        
Презентація Хвороба Паркінсона
Презентація Розсіяний склероз

Неінфекційні захворювання нервової системи


Причини виникнення неінфекційних захворювань нервової системи
Як ви вже знаєте, нервова система людини складається з центральної та периферичної частин. До складу центральної нервової системи входять головний і спинний мозок, а до складу периферичної — нерви, які з'єднують центральну нервову систему і всі органи тіла. Порушення роботи нервової системи стають причиною порушення функціонування інших систем організму.
Неінфекційні захворювання периферичної нервової системи переважно виникають як наслідок травматичних пошкоджень, порушень обміну речовин (наприклад, у випадку такого гіповітамінозу, як пелагра) або ураження токсинами (наприклад, тетродотоксином). Проблеми з цією частиною нервової системи також можуть бути наслідками спадкових порушень або уроджених вад.
Неінфекційні захворювання центральної нервової системи проявляються у вигляді психічних розладів — порушень мислення, емоцій і поведінки. Їх зовнішніми проявами часто стають психосоматичні й тривожні розлади, депресії, манії, галюцинації тощо. Вони можуть мати важкі наслідки як для життя самої людини, так і для членів її родини та інших членів соціуму.
Причини виникнення неінфекційних захворювань нервової системи людини можуть бути різними. Ними стають як порушення у процесах самого організму, так і вплив певних зовнішніх факторів.
Найбільш поширеними причинами є такі:
  • механічні пошкодження (черепно-мозкові травми);
  • дія психічних факторів;
  • нераціональне харчування;
  • спадкові захворювання;
  • порушення процесів обміну речовин;
  • отруєння (з ураженням токсинами нервових клітин);
  • онкологічні захворювання.
Але зазвичай такі захворювання виникають у результаті поєднання низки факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх.
Епілепсія
Епілепсія є спільною назвою для групи розладів, які стають причиною судомних нападів. Такі напади можуть бути майже непомітними, а можуть тривати довго і з великою силою. У більшості випадків причина епілепсії залишається невідомою, але доведено, що на розвиток захворювання може впливати вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Наявність епілептичних нападів не впливає на розумову діяльність людини і становить більшу проблему для неї самої, ніж для інших. Але люди з такою особливістю часто потерпають від негативного ставлення до них, соціальної ізоляції та дискримінації.
Шизофренія
Шизофренія є психічним розладом розумової діяльності. Її проявами є галюцинації, марення, дивні манії, параноя. Характерні дезорганізованість мови та мислення. Такі люди формують у своїй уяві власну реальність, яка не відповідає реальному життю. Це стає причиною значних соціальних проблем і виникнення конфліктів з оточенням. Шизофренія часто починає проявлятися у молодому віці (16-30 років). З часом вона може прогресувати і набувати більш важкої форми.
Причини розвитку шизофренії досі однозначно не з'ясовані. Але відомо, що на її розвиток і перебіг можуть впливати спадкові та екологічні фактори.
Хвороба Альцгеймера
Захворювання було названо на честь А. Альцгеймера — німецького психіатра та невропатолога, який уперше описав комплекс симптомів цього захворювання. Симптомами хвороби Альцгеймера є порушення пам'яті, абстрактного мислення, мови. У людини виникають проблеми з оперуванням предметами та процесами впізнавання.
Безпосередня причина цих змін — ураження клітин сірої речовини мозку, що стає причиною їх загибелі. Це відбувається в результаті накопичення в клітинах мозку білків з аномальною конформацією. Виникнення захворювання залежить як від спадкових особливостей, так і від дії зовнішніх факторів.
Хвороба Паркінсона
Захворювання було названо на честь англійського лікаря Дж. Паркінсона, який першим описав відповідні симптоми. Характерними особливостями хвороби Паркінсона є тремор (тремтіння) кінцівок, зниження спонтанної рухової активності (людина може дуже довго бути нерухомою), монотонна мова тощо.
Причиною патологічних змін є загибель нейронів, які виробляють нейромедіатор дофамін. Розвиток захворювання зумовлює комплекс факторів, до якого належать спадкова схильність та дії середовища.
Хвороба Гантінгтона
Захворювання було названо на честь Дж. Гантінгтона — американського лікаря, який уперше описав комплекс симптомів цього захворювання. Захворювання розвивається у віці 35-50 років. Результатом патологічного процесу є дегенерація тканин головного мозку, у тому числі й кори.
Причиною захворювання є мутація одного з генів четвертої хромосоми, у якому відбувається дуплікація.
Розсіяний склероз
Це захворювання належить до групи аутоімунних. Його причиною є атака імунної системи організму на мієлін клітин власного мозку. Втрата мієліну порушує зв'язок ділянок мозку між собою і стає причиною різноманітних симптомів цього захворювання.
Безпосередня причина захворювання поки не визначена, але відомо про участь у її розвитку спадкової схильності та дії зовнішніх факторів.
Профілактика неінфекційних захворювань нервової системи
Як і у випадках неінфекційних захворювань інших систем організму, профілактика захворювань нервової системи спрямована на ліквідацію причин виникнення проблем. Одним із найефективніших механізмів для цього є здоровий спосіб життя. У тому числі такі його аспекти, як раціональне харчування та оптимальне чергування праці й відпочинку. Але для цієї системи організму вкрай важливим аспектом є турбота про психічне здоров'я та взаємодія конкретної особи з іншими людьми.
Негаразди у взаємодії з іншими людьми можуть провокувати розвиток захворювань, до яких у людини є спадкова схильність. Тому створення комфортного психологічного середовища є гарним профілактичним заходом.
Дотримання правил безпеки дозволяє уникати черепно-мозкових травм, а турбота про інші системи організму запобігає опосоредкованому ушкодженню нервової системи (наприклад, у результаті розладу роботи ендокринної чи імунної систем).
Ще одним важливим заходом профілактики таких захворювань є генетичне консультування, яке дозволяє розраховувати ризик народження дітей із відповідною спадковою схильністю.

Немає коментарів:

Дописати коментар