четвер, 23 січня 2020 р.

Інфекційні та інвазійні захворювання. Матеріал для учнів 11 класу.

Інфекційні хвороби


Паразитичні інвазії( малярія)
(аскариди)
( свинячий ціп'як)

Інфекційні та інвазійні захворювання


Інфекції та інвазії людини
Крім неінфекційних хвороб, у людини бувають інфекційні захворювання і паразитарні інвазії. Інфекційними захворюваннями називають хвороби, які спричиняють паразитичні організми. Частіше цей термін застосовують у більш вузькому розумінні, називаючи інфекціями захворювання, збудниками яких є віруси або бактерії (мал. 59.1), такі, як чума, холера або грип.
Захворювання, збудниками яких є еукаріотичні організми, частіше називають інвазіями, або паразитарними інвазіями (мал. 59.2). До них належать, наприклад, глистяні захворювання (так звані гельмінтози), малярія та сонна хвороба.
Значення інфекцій та інвазій
Інфекції та інвазії призводять до великої кількості летальних випадків сучасного людства і можуть бути причиною від 20 до 30 % смертей. Як і неінфекційні хвороби, ця група захворювань завдає економіці різних країн суттєвих збитків. І ці збитки не вичерпуються витратами на лікування тих, хто захворів.
На профілактику таких захворювань (щеплення, дезінфекція, розробка вакцин і ліків тощо) потрібні значні видатки. Під час лікування людина не може працювати, а після видужування, як правило, потребує час на реабілітацію або взагалі частково чи повністю втрачає працездатність. А це теж чималі видатки. Ще одна проблема — карантини й обмеження переміщення людей і вантажів в умовах розвитку епідемій.
Шляхи зараження інфекційними захворюваннями
Існує кілька різних класифікацій збудників інфекційних захворювань. За середовищем проживання збудника розрізняють сапронози, зоонози і антропонози. Збудники сапронозних інфекцій (правця, легіонельозу) живуть у природних неживих (абіотичних) місцях (ґрунт, водойма тощо). Збудники зоонозних інфекцій (чума, ящур) у природному середовищі живуть в організмах певних видів тварин (гризунів, копитних, кліщів тощо). Збудники антропонозних інфекцій (кір, вітряна віспа) живуть тільки в організмі людини і поза ним через певний час гинуть.
Від середовища проживання збудника часто суттєво залежать шляхи зараження людей. Так, серед зоонозних інфекцій часто трапляються шляхи передачі інфекції через переносника (кліща, комара, блохи тощо), так званий трансмісійний шлях передачі. Сапронозні інфекції часто є інфекціями немитих рук і потрапляють в організм оральним шляхом (холера) або через пошкодження покривів тіла (правець). Антропонозні передаються під час безпосереднього контакту через органи дихання (кір) або статеві органи (гонорея).

Мал. 59.1. Збудники інфекцій: грипу, холери і туберкульозу

Мал. 59.2. Збудники інвазій: малярії, аскаридозу і теніозу
Існують і інші варіанти (мал. 59.3). Так, грип передається через органи дихання, а його природним осередком є популяції птахів і свиней. Збудники інвазій (наприклад, гельмінти) можуть потрапляти в організм із їжею (свинячий ціп'як) або за допомогою переносників, приміром комарів (малярійний плазмодій).
Заходи профілактики інфекцій та інвазій
Профілактика цих захворювань може бути неспецифічна або специфічна. Неспецифічна профілактика передбачає заходи, спрямовані на загальні принципи попередження інфекційних захворювань. Такі заходи можуть бути індивідуальними (загартування організму, дотримання правил особистої гігієни, уникнення зон підвищеного ризику тощо) або колективними (побудова каналізації, забезпечення медичної допомоги, пропагування медичних знань тощо).

Мал. 59.3. Основні шляхи поширення інфекцій та інвазій
Специфічна профілактика спрямована на попередження конкретного захворювання. Складовими такої профілактики зазвичай є профілактична вакцинація та застосування сироваток. Вакцинація використовується для створення активного штучного імунітету, а сироватки — для забезпечення пасивного штучного імунітету.

Немає коментарів:

Дописати коментар