Будова стебла
Стебло — осьова частина пагона. Він виконує різні функції: осьову, провідну, опорну, запасаючу. Зовнішня і внутрішня будова стебла обумовлена тими функціями, які воно виконує в житті рослини.
На поперечному перерізі гілки або спилювання дерева легко розрізнити наступні ділянки: кору, камбій, деревину і серцевину.
Молоді (однорічні) стебла зовні покриті шкірочкою, яка потім замінюється корком, що складається з мертвих клітин, заповнених повітрям.
Шкірка і корок — покривні тканини.
Вони захищають розташовані глибше клітини стебла від зайвого
випаровування, різних пошкоджень, від проникнення всередину атмосферного
пилу з мікроорганізмами, що викликають захворювання рослин.
У шкірці стебла, як і в шкірці листків, є продихи, через які відбувається газообмін.
У пробці розвиваються чечевички — маленькі горбки з отворами, добре помітні зовні (особливо у бузини, дуба та черемхи).
Чечевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками. Через них здійснюється газообмін.
Чечевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками. Через них здійснюється газообмін.
Під шкіркою і пробкою знаходяться клітини кори, утворені різними тканинами. Зовнішня частина кори представлена шарами клітин покривної та механічної тканин із потовщеними оболонками і тонкостінних клітин основної тканини, які можуть містити хлорофіл. Внутрішній шар кори, у складі якої багато клітин провідної тканини, називають лубом.
До складу лубу входять ситовидні трубки, товстостінні луб'яні волокна і групи клітин основної тканини.
Ситовидні трубки —
це вертикальний ряд видовжених живих клітин, у яких поперечні стінки
пронизані отворами (як у сита), ядра в цих клітинах зруйнувалися, а
цитоплазма прилягає до оболонки. Це провідна тканина лубу, по якій переміщуються розчини органічних речовин.
Луб'яні волокна, видовжені клітини зі зруйнованим вмістом і здерев'янілими стінками, представляють механічну тканину стебла.
Приклад:
У
стеблах льону, липи та деяких інших рослин луб'яні волокна розвинені
особливо добре і дуже міцні. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне
полотно, а з луб'яних волокон липи — мочало і рогожу.
Щільний, найширший шар, що лежить глибше, — це деревина — основна частина стебла.
Деревина
утворена клітинами різної форми і величини: судинами провідної тканини,
деревинними волокнами механічної тканини і клітинами основної тканини.
Між корою та деревиною залягає камбій. Він складається з вузьких довгих клітин утворювальної тканини з тонкими оболонками. Завдяки їх поділу відбувається ріст стебла в товщину і творення на ньому річних кілець.
У центрі стебла знаходиться більш пухкий шар — серцевина,
що складається з великих клітин основної тканини з тонкими оболонками, в
яких відкладаються запаси поживних речовин. Від серцевини в радіальному
напрямку через деревину і луб проходять серцевинні промені. Вони також складаються з клітин основної тканини і виконують запасаючу і провідну функції.
Приклад:
Серцевина
добре помітна, наприклад, у осики, бузини та деяких інших рослин. У
берези і дуба вона дуже щільна, і кордон із деревиною розглянути важко. У
деяких рослин між клітинами знаходяться великі міжклітинні простори.
Така серцевина дуже пухка.
Мікроскопічна будова стебла відображена у таблиці.
Шар стебла
|
З чого складається
|
Тип тканини
|
Функції
|
1. Кора
а) корок
|
Містить відмерлі клітини.
Ззовні розташована шкірка з сочевичками.
|
Покривна
|
1. Захист від надмірного випаровування вологи.
2. Захист від проникнення пилу та мікроорганізмів;
3. Здійснення газообміну(через сочевички).
|
б) луб
|
Складається з:
а) луб'яних волокон;
б) ситоподібних трубок;
в) паренхіми
|
а) механічна;
б) провідна;
в) основна
|
1. Надання гнучкості та міцності стеблу (луб'яні волокна)
2. Забезпечення руху органічних речовин від листка до кореня (ситоподібні трубки).
|
2. Камбій
|
Побудований з клітини, які постійно діляться.
|
Твірна
|
1. Щорічне потовщення стебла
|
3. Деревина
|
Містить:
а) деревні волокна;
б) судини;
в) паренхіму
|
а) механічна;
б) провідна;
в) основна
|
1. Забезпечує рух води і мінеральних речовин від кореня до листків (судини).
2. Накопичення різних речовин (паренхіма).
|
4. Серцевина
|
Складається
з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин . Ряд таких клітин,
який починається від серцевини і проходить у вигляді променя через
деревину до кори, називають серцевинним променем.
|
Основна
|
1. Запасання поживних речовин.
2. Переміщення різних сполук між шарами стебла (серцевинні промені).
|
Розглядаючи
деревину на поперечному зрізі, можна помітити, що вона складається із
чергових світлих і темних концентричних кілець. Кожна пара кілець
(світле і темне) утворюється впродовж року завдяки діяльності камбію і
має назву річне кільце.
Навесні клітини камбію активно поділяються й утворюють клітини деревини
великих розмірів. На поперечному зрізі вони мають вигляд світлого
кільця. Влітку ж камбій формує значно дрібніші клітини. Так виникає
темне кільце. Взимку клітини камбію не діляться. Наступної весни його
діяльність відновлюється і починає формуватись нове річне кільце. Таким
чином, за річними кільцями можна визначити вік дерева.
Немає коментарів:
Дописати коментар