Завтра, 5 червня, — Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища, безумовно, пов'язана з вирішенням багатьох урядових, технологічних, наукових тощо заходів. Спрямовані ці заходи не лише на подолання наслідків техногенних катастроф, нерозумного використання ресурсів, викидів шкідливих речовин в атмосферу, її навантаження хвилями електричних та електромагнітних полів, забруднення неочищеними промисловими та побутовими стоками відкритих водойм та підземних горизонтів, а й на попередження всього того негативного, що може порушити умови життя на планеті Земля.

Та при обговоренні проблем навколишнього середовища на високому рівні основна увага приділяється глобальним питанням: світовому потеплінню, озоновим діркам, зменшенню популяції деяких видів тварин та ще багато чому. І правильно. Але для пересічної людини, далекої від таких масш¬табних проблем, все це - тільки слова, і багато хто думає, що охорона довкілля - не його особиста турбота. І помиляється.
Навколишнє середовище - це і наша квартира, дім, двір, вулиця, кожен куточок населеного пункту, в якому живемо. А подивіться, скільки сміття під вікнами багатоповерхівок. Скільки його залишається у під'їздах, викидається під кущі чи забори. А береги річок- захаращені майже цілий рік, кинуті ПЕТ-пляшки утворюють суцільну полімерну плівку, і тільки повені звільняють ці береги від людського без культур'я. Та й то - лише на короткий час.
А що робиться на вулицях? Летять попід ноги недопалки, обгортки від цукерок та морозива, пляшки... А із санітарною очисткою площ та вулиць у нас постійна «напряжонка». Черг бажаючих стати двірником біля жеків ніколи не було, нема і зараз. Колись давно хоч «суботники» влаштовували, зараз і того нема.
Ліси, прилеглі до нашого Ужгорода, теж вже важко буде називати «легенями». Місцями це суцільні сміттєзвалища, і не самі по собі вони утворилися...
Саме тому вважаю, що охорону навколишнього середови¬ща в цілому потрібно починати з культурного ставлення до нього з боку кожної людини зокрема. Всі інші заходи потребу¬ють коштів, і чималих. Культура кожного по відношенню до свого довкілля нічого не коштує, але дорого цінується.
Свята приходять та уходять, ми залишаємося жити. Закликаю всіх жити так, щоб не псувати життя сусідам, знайомим, землякам, зовсім чужим людям - всім. Культурним, дбайливим ставленням до регіону, міста, своєї вулиці, дому, у якому живеш. І не тільки на свята, а кожен день, кожної хвилини.