Основні хвороби органів дихання


Бронхіальна астма

Бронхіальна астма (БА) – це гетерогенне захворювання, яке характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів. Захворювання, щовизначається анамнезом респіраторних симптомів – свистячими хрипами, задишкою, стисненням в грудній клітці та кашлем, які змінюються протягом часу разом зі зворотністю дихальних шляхів  (GINA 2014).

Читати далі...

Гострий і хронічний бронхіт

Бронхіт — запальне ураження слизової оболонки бронхів.

Читати далі...

Пневмонія

Пневмонія - гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке супроводжується симптомами інфекції нижніх відділів дихальних шляхів з ознаками дихальної недостатності – задишкою, кашлем з можливим виділенням гнійної мокроти, болем в грудній клітці, а також загальними ознаками інфекційної інтоксикації - лихоманкою, порушенням загального стану з можливим порушенням свідомості, можливим падінням артеріального тиску, серцебиттям тощо, з рентгенологічними ознаками «свіжих» вогнищево-інфільтративних змін в легенях, а також іншими лабораторними ознаками запальн

Читати далі...

Рак легень

Рак легень — це злоякісне новоутворення легень, що посідає перше місце серед всіх злоякісних пухлин. Рак легень може характеризуватись локальним метастазуванням в прилеглі тканинах або інші органи (віддалені метастази).

Читати далі...

Туберкульоз

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що передається від хворої людини чи тварини повітряно-крапельним в т.ч. іншими шляхами, та викликається мікобактеріями туберкульозу(людського, бичачого і африканського штамів; інші штами мікобактерій спричиняють мікобактеріози).

Характеризується утворенням специфічних гранульом в різних органах і тканинах (специфічне туберкульозне запалення) у поєднанні з неспецифічними реакціями та поліморфною клінічною картиною, що залежить від форми, стадії, локалізації та поширеності патологічного процесу.

Читати далі...

ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – пульмонологічна патологія, яка нині становить одну з основних причин захворюваності та смертності від хвороб органів дихання у світі.

ХОЗЛ — повільно прогресуюча хвороба дихальних шляхів, що викликає значне погіршення функції легень. Це захворювання накладає суттєві обмеження на життя пацієнтів. Типовим симптомом є кашель, виділення мокротиння (слизу) та проблеми з диханням (задишка). Оскільки ХОЗЛ прогресує повільно, цю хворобу найчастіше діагностують у людей у віці 40 років і старше.

Читати далі..


До найпоширеніших захворювань дихальної системи належать: нежить (риніт), ангіна, бронхіт, пневмонія, грип, туберкульоз тощо.

 

Негативний вплив тютюнокуріння на дихальну систему.

• Тютюновий дим, крім нікотину, містить понад 200 шкідливих для організму речовин (синильна кислота, сажа, чадний газ, важкі метали, аміак, формальдегід тощо), які під час куріння проникають у дихальні шляхи та легені, зі слиною потрапляють у шлунково – кишковий тракт.

• Тютюновий дим, подразнюючи слизові оболонки дихальних шляхів, спричиняє їхнє запалення, тому слизові оболонки втрачають здатність знешкоджувати хвороботворні мікроорганізми та шкідливі речовини (саме через це багато курців часто кашляють). 

• У курців значно пригнічується рух війок епітелію повітроносних шляхів.

• Частинки тютюнового диму та продукти згорання тютюну (зокрема, дьоготь) осідають на стінках бронхів та альвеол, тому втрачається їхня еластичність і здатність до самоочищення, такі легеневі пухирці злипаються і не беруть участі в газообміні, а зменшення постачання організму кисню призводить до зниження працездатності, погіршення загального самопочуття.


• Нікотином блокуються ферменти клітинного дихання.

• Нікотин шкідливий не лише для того, хто палить, бо значна його частина виділяється в повітря й отруює інших людей.

• Під впливом тютюнового диму голосові зв'язки втрачають свою еластичність, що призводить до зміни голосу.

• Куріння може стати причиною раку легень або інших органів дихання (тютюновий дим містить тисячі відомих канцерогенних речовин).

 

Негативний вплив тютюнокуріння на організм в цілому.

• Канцерогенні речовини тютюнового диму спричинюють рак. 

• Слизові оболонки знаходяться в стані хронічного запалення, послаблена активність епітелію, тобто низькі захисні механізми. 

• Паління цигарок знижує вміст кисню у крові, що погіршує показники розумової і фізичної працездатності, знижуються ефективність навчання, підвищується втомлюваність. 

• Значно частіше курці хворіють бронхіальною астмою і туберкульозом. 

• Загалом тривалість у результаті паління скорочується на 6-8 років. 

• Смертність курців в молодому віці є на 30-40 % вищою. 

• Серцево-судинна система реагує на складові частини тютюнового диму спазмами судин, потовщенням стінок, що зменшує внутрішній діаметр судин та погіршує кровопостачання внутрішніх органів.

• Курці частіше хворіють на застудні та інші захворювання, бо позбавляють себе бар’єрних функцій дихальної системи.

 

Симптоми накопичення вуглекислого газу в організмі: дихання стає частим і поверхневим, виникають головний біль, нудота, запаморочення, судоми м'язів, а у важких випадках — порушення ритму серця, втрата свідомості.

 

Гіпоксія (від грец. hypo — під, внизу), або кисневе голодування – хворобливий стан при нестачі О2.

Симптоми гіпоксії: запаморочення, сплутаність мислення, а потім і втрата свідомості (без кисню нейрони мозку гинуть менш ніж за 10 хвилин).

Різні тканини і органи людини мають різну чутливість до гіпоксії: під час зупинки дихання першим страждає мозок, а потім — серце. 

 

ХВОРОБИ ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.

ПНЕВМОТОРАКС – розрив плеври, що спричиняє надходження повітря до плевральної порожнини й спадання легень. 

Причини хвороби: травми, що супроводжувалася порушенням цілісності грудної порожнини. 

Основні симптоми: задишка та біль у грудній клітці, утрата свідомості внаслідок асфіксії (ядухи). 

При пневмотораксі постраждалий потребує невідкладної допомоги, яка полягає в накладанні пов'язки, що припиняє надходження повітря до плевральної порожнини. Поки цілісність грудної порожнини не буде поновлена, постраждалому необхідно робити штучне дихання «рот до рота».

 

ЕМФІЗЕМА (від грец. emphysae — надуваю, роздмухую) – розтягнення альвеол легень, що приводить до їх розриву. 


Причини хвороби: тютюнокуріння, спадковий дефіцит певного ферменту. 

Це захворювання невиліковне, але припинення куріння значно сповільнює його прогресування.

Симптоми хвороби: важко зробити видих, він потребує значних зусиль, тому що легені втрачають свою еластичність.

 

РАК ЛЕГЕНІВ – ріст атипових клітин у легенях.

Причини хвороби: куріння, тривале вдихання вугільного пилу, азбесту та кремнезему (містять канцерогенні речовини), спадкова схильність. 

Захворювання трапляється в промислових районах частіше, аніж у сільській місцевості. 

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ ВІРУСАМИ.

ГОСТРІ ВІРУСНІ РАСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ (ГРВІ) – ураження респіраторними вірусами верхніх дихальних шляхів (до них належать кір, коклюш тощо)

Причини хвороби: потрапляння повітряно-крапельним шляхом вірусів. 

Симптоми: підвищення температури, головний біль, нежить, кашель, чхання. 

 

ГРИП – ураження вірусом епітеліальних клітин верхніх дихальних шляхів, спричиняє запалення слизової оболонки, далі вірус проникає у кров і виділяє речовини, які отруюють організм. 

Інкубаційний період: зазвичай одна – дві доби, рідше – кілька годин, саме в цей час хворі особливо небезпечні для оточуючих.

Причини хвороби: потрапляння повітряно-крапельним шляхом вірусів. 

Механізм передачі зумовлює надзвичайно швидке поширення краплинок слизу з вірусними частинками.

Симптоми грипу: підвищення температури 39-40 °С, головний біль, нежить, кашель, чхання, лихоманка, болісні відчуття в м'язах, суглобах, горлі. 


Ускладнення хвороби: пневмонія, захворювання нирок, серцево-судинної системи тощо. 

Лікування грипу: постільний режим, медикаментозне, збивати високу температуру, народні методи.

Профілактика грипу: при епідемії вакцина проти того вірусу, який поширюється у даний момент, уникати людних місць, носити марлеву пов'язку, хворим під час чхання та кашлю рот і ніс треба затуляти хустинкою, щоб не заразити грипом оточуючих.

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ БАКТЕРІЯМИ.

АНГІНА (з латин, стискати, душити) – гостре запалення слизової оболонки зіва та піднебінних мигдаликів глотки, спричинене бактеріями стрептококами та стафілококами.

Шляхи зараження: передається під час контакту із хворою людиною.

Симптоми: біль і відчуття стискання горла (особливо при ковтанні), збільшення мигдаликів та утворення  на них нальоту або гнійників, підвищення температури тіла, головний біль, блювання, слабкість, загальне нездужання. 

Ускладнення ангіни: ревматизм, хвороби серця, нирок. 

Профілактика ангіни: постійне загартування організму, водні процедури, уникнення людних місць у період епідемій тощо.

 

ТУБЕРКУЛЬОЗ (СУХОТИ) – гостре інфекційне захворювання, спричинене ураженням паличкою Коха легень, рідше – інших органів (нирок і сечовивідних шляхів, кісток і суглобів, дуже рідко уражаються лімфатичні вузли, очі, шкіра, мозок). 

Джерело інфекції: інфікована або хвора людина (туберкульозна паличка може перебувати на посуді, одязі, рушнику та інших предметах, якими користується хворий, а також у видихуваному ним повітрі). 

Механізм передачі: повітряно-крапельний і повітряно-пиловий через повітроносні шляхи (ворота інфекції – слизова оболонка дихальних шляхів, мигдаликів), збудник може перебувати на посуді, одязі, рушниках та інших предметах хворого (ворота інфекції – шкіра), може передаватися через продукти харчування тваринного походження - молоко та м'ясо (ворота інфекції – травний канал).

Симптоми туберкульозу: кашель із зеленуватим або жовтуватим мокротинням, іноді з крапельками крові; біль у грудях при глибокому вдиху; задишка; слабкість, блідість, стомлюваність; підвищена температура (близько 37,3 °С); втрата апетиту та схуднення; збільшення лімфатичних вузлів, нічна пітливість.

Наслідки хвороби: бактерія руйнує легеневі тканини, що може призвести до смерті. 

Лікування: використовують  антибіотики, але через незвичайну клітинну оболонку мікобактерії (не пропускає антибіотики всередину) складно здійснювати ефективне лікування.

Профілактика туберкульозу. 

• Щеплення вакциною БЦЖ. Перше щеплення (вакцинацію) проводять після народження дитини, а повторне (ревакцинацію) – у 6 – 7 та в 14 – 15 років. 

• Взяття проби на наявність туберкульозу  (проба Манту). Проводять з однорічного віку декілька разів протягом життя людини.

• Періодичні флюорографічні дослідження не частіше 1 разу в рік.

• Чистота в приміщеннях, зелені насадження на вулицях (туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях).

• Користуватися індивідуальними засобами особистої гігієни.

• Загартовувати організм, раціонально харчуватися.

• Пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим.

 

ДИФТЕРІЯ – гостре інфекційне захворювання, спричинене збудником дифтерійною паличкою, яка проникає в слизову оболонку зіву, горла, гортані, носа й навіть очей, що призводить до утворення грубих щільних плівок і змертвіння уражених тканин, загальної інтоксикації організму з ураженням нирок та серця.

Шляхи зараження: повітряно–крапельний шлях, через різноманітні предмети (найбільш вразливими є діти від 1 до 7 років).

Симптоми: ураження слизової оболонки горла, загальне отруєння організму токсинами бактерій.

Профілактика дифтерії: вакцинація протидифтерійним анатоксином надовго захищає організм. Вакцинація складається із трьох щеплень і здійснюється у віці 3, 4 і 5 місяців. Ревакцинацію проводять у 1,5 року, 6, 11, 16 років і далі через кожні 10 років.

Лікування: протидифтерійні лікувальні препарати.

 

ТРАХЕЇТ – запалення слизової оболонки трахеї під час розвитку інфекційних захворювань.

Симптоми: дертя в горлі, сухий кашель поєднується з відчуттям болю в зіві та за грудиною, хрипкий голос.

 

БРОНХІТ – запалення бронхів з переважним ураженням слизової оболонки. 

Причини бронхіту: віруси, бактерії — стафілококи, стрептококи тощо, куріння, забруднене повітря та пил, ускладнення інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів або супроводжувати грип чи кір.

Симптоми: кашель (спочатку сухий, потім вологий, при гострому бронхіті довготривалий), надмірна секреція слизу (виділенням слизового чи гнійного харкотиння), задишка, м’язова біль у грудях, підвищення температури, загальне нездужання, нежить, запальні ураження глотки.

Лікування: медикаментозно, при відсутності лікування може призводити до пневмонії.

 

ПНЕВМОНІЯ (запалення легень) – гостре інфекційне захворювання, яке вражає бронхіоли та альвеоли, спричинене стрептококами,  стафілококами. 

Причина хвороби: розвиток у легенях запальних процесів, спричинених різними бактеріями або вірусами під впливом сильного переохолодження, значних фізичних і нервово-психічних перевантажень, інтоксикацій та інших чинників, що знижують імунітет, ускладнення після бронхіту чи грипу.

Умови сприяння розвитку пневмонії: стреси, переохолодження, часті вірусні інфекції, хронічні бронхіти, алкоголізм, паління, наркоманія.

Симптоми: інтоксикація організму, загальна слабість, озноб, раптове підвищення температури тіла (38 – 39 °С), підвищена пітливість, головні та м'язові болі, задишка за звичайних фізичних навантажень, кашель, болі в грудній клітці, хрипи в уражених місцях легень, дихання поверхневе, прискорене. 

Лікування: медикаментозне.

Банки, гірчичники, різні компреси тепер у лікуванні пневмонії не використовують, адже ускладнюють запальний процес, оскільки сприяють поширенню його по легенях, а потім із кров'ю та лімфою – по всьому організму.

 

АДЕНОЇДИТ – утворення аденоїдів (розростання носоглоткового мигдалика, який є лімфоїдним органом, як без ознак запалення, так і в стані гострого й хронічного запалення).


Аденоїди є джерелом інфекції в організмі, бо часто призводять до хвороб: отиту (запалення вуха), фарингіту, ларингіту, ангіни, риніту, бронхіту тощо.

Симптоми: порушення носового дихання, закладання носу, сон з відкритим ротом, ріст кісток лицьового черепа (формування «аденоїдного» типу обличчя), гугнявість мови, зниження слуху, періодичний або постійний нежить, головний біль, запаморочення, розлади сну тощо.

 

ГАЙМОРИТ – запалення слизової оболонки гайморової пазухи носа. 

Симптоми гострої форми гаймориту: загальне нездужання, болі в ділянці гайморової пазухи та відповідної лобової ділянки, головний біль, підвищена температура тіла, утруднене носове дихання, зниження нюху тощо. 

Ускладнення гаймориту: ревматизм, хвороби серця, судин, бронхіальна астма тощо.

 

СИНУСИТ – запалення в одній або декількох придаткових пазухах носа. 

 

ФАРИНГІТ – запалення глотки.

 

ЛАРИНГІТ – запалення гортані.

 

РИНІТ, АБО НЕЖИТЬ – запалення слизової оболонки носа.

Часто є супутником інших хвороб: застуди, грипу, ангіни, бронхіту тощо.

Симптоми: закладеність носа , що заважає дихати, сприймати запахи і відчувати смак їжі; біль в голові, втома. 

Профілактика риніту: дотримання правил особистої гігієни (ретельно мити руки перед вживанням їжі), при епідеміях грипу промивати носову та ротову порожнину водним розчином морської солі, у прохолодну погоду тепло одягатися та стежити, щоб не «замерзли» ноги.

 

ТОНЗИЛІТ – запалення мигдалин.

 

ПЛЕВРИТ – запалення слизової оболонки плеври виникає унаслідок потрапляння збудників інфекції до плевральної порожнини, що супроводжується втратою герметичності плевральної порожнини. 

Листки плеври – зовнішній та внутрішній – спадаються і навіть можуть зростатися між собою, що значно ускладнює або навіть унеможливлює надходження повітря до легень.

 

ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, СПРИЧИНЕНІ АЛЕРГЕНАМИ.

Алергенами називають усе те, що може спричинити в людини алергічні реакції: набряки, посилений нежить, висипку на шкірі, чхання, кашель тощо.

АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ – алергічне захворювання порожнини носа.

Симптоми хвороби: набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, водянисті виділення з носа, досить часте чхання.

Головний спосіб лікування: усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.

 

БРОНХІАЛЬНА АСТМА  – порушення прохідності бронхів.

Причини хвороби: звуження бронхів унаслідок спазму мускулатури дрібних бронхів або набряку слизової оболонки та закупорка їх в'язкими виділеннями під час розвитку алергічних процесів у бронхах.

Симптоми: періодичні напади задухи й кашлю, спричинені дією алергенів, що призводить до підвищення секреції слизу і спазму м'язів бронхіол, утруднене дихання, задишка, кашель. 

Джерела виникнення: деякі продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), підвищення вмісту алергенів (консервантів, барвників) у їжі, пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти, мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, інші забруднення середовища, спадкова схильність.

Лікують астму в спеціальних санаторіях, побудованих в екологічно чистих зонах. Лікар-алерголог може з'ясувати алерген захворювання.

 

АЛЕРГІЧНИЙ АСПЕРГІЛЬОЗ – захворювання, спричинене спорами пліснявих грибів аспергіл, які уражають людей зі зниженим імунітетом.

 

Профілактика хвороб органів дихання. 

• вакцинація (щеплення) проти туберкульозу, грипу, дифтерії;

• систематичний медичний огляд (флюорографічні обстеження);

• карантин (уникнення контактів із хворими);

• вчасне лікування хвороб;

• калорійне збалансоване харчування для підвищення опірності організму інфекційним хворобам (споживання, особливо в зимово–весняний період, овочів та фруктів з високим умістом вітаміну С; вживати часник і цибулю, фітонциди яких пригнічують діяльність мікроорганізмів; пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим);

• дотримування правил особистої гігієни;

• загартування організму з метою зробити його менш сприйнятливим до зовнішніх впливів;

• тепло замотувати шию шарфом у холодну погоду;

• не дихати через рот;

• дотримання режиму праці та відпочинку;

• уникнення шкідливих звичок, зокрема відмова від куріння тощо;

• фізіопрофілактичні заходи при появі ознак застуди, утрудненого носового дихання; 

• дихання розвивати фізичними вправами, спортом, спеціальними дихальними  вправами (сприяють укріпленню дихальних м'язів, відновленню правильного механізму носового дихання, і позбавлення звички дихати через рот);

• регулярні прогулянки на свіжому повітрі найменше по 2 години щодня, особливо взимку (у чистому житловому приміщенні в 1 м3 повітря 15-20 тисяч бактерій, тоді як на подвір'ї — лише 5 тисяч);

• уникати використання алергенних речовин;

• санітарно-гігієнічні заходи (провітрювати приміщення, вологе прибирання,  дихати носом, мити руки, при кашлі прикривати рот);

• соціальна профілактика (у час епідемії уникати людних місць, одівати марлеві  пов'язки, збільшувати зелені насадження).

Найважливіші заходи профілактики – це здоровий спосіб життя та позбавляння шкідливих звичок.

 

Профілактика хвороб органів дихання, спричинених пилом. 

Домашній пил – це складна суміш неорганічних і органічних складових, яка є одним із найактивніших алергенів. Особливо небезпечні органічні компоненти домашнього пилу, які поділяють на живі (кліщі, які можуть існувати в пір'ї подушок, ворсі килимів, мікроскопічні гриби, личинки комах) й неживі (частинки їжі, лусочки з верхнього шару шкіри людини й тварин, різні рослинні залишки).

Шляхи боротьби з пилом:

• дотримання чистоти в приміщеннях;

• не менше 2 – 3 разів на тиждень треба робити вологе прибирання, чистити підлогу, меблі та килими;

• навіть узимку кілька разів на день квартиру необхідно провітрювати.