Паразитичні безхребетні. Матеріали для учнів 7 класу.

                                        Паразитичні безхребетні тварини

Терміном паразити називають організми, які живуть за рахунок інших організмів-хазяїв. Паразити, котрі живуть усередині тіла хазяїна, називаються внутрішніми паразитами, або ендопаразитами (аскариди в кишечнику людини).

В організм такі паразити проникають з їжею чи з водою, через шкірні покриви, передаються при контакті з хворими організмами, за допомогою тварин-пе-реносників. Найчастіше внутрішні паразити живляться соками, тканинами або перетравленою їжею хазяїна. Паразитів, які живуть на зовнішніх покривах хазяїна, називають зовнішніми паразитами, або ектопаразитами (п’явки, блохи та кліщі).

Зараження такими паразитами відбувається контактним шляхом, і живляться вони тканинами покривів (коростяні свербуни, коропоїди) чи кров’ю (блохи, п’явки).

Упродовж свого життя паразитичні організми можуть мати одного або декількох хазяїв. Так, аскарида людська паразитує в кишечнику людини все своє життя, а сисуни упродовж свого життєвого циклу мають двох хазяїв - проміжного і остаточного.

Проміжні хазяї - організми, у тілі яких паразит розвивається та часто розмножується безстатево або статево, але без запліднення (партеногенез).

Основні (остаточні) хазяї - організми, у тілі яких паразит розмножується статевим способом.

Крім порушення функцій, пов’язаних з ураженням тканин, паразити викликають отруєння організму хазяїв. Паразитів і спричинені ними хвороби вивчає паразитологія.

Отже, ПАРАЗИТИЗМ - це явище взаємовідносин між різними видами, коли один із них використовує іншого як джерело живлення та середовище існування, завдаючи при цьому шкоди.

Які безхребетні тварини є паразитами?

Паразитизм трапляється серед таких груп безхребетних тварин, як кишковопорожнинні, плоскі черви, круглі черви, кільчасті черви, членистоногі, молюски та ін. Серед кишковопорожнинних є вид, який паразитує в ікрі осетрових риб. Це поліподій - єдиний внутрішньоклітинний паразит з групи багатоклітинних тварин. Багато паразитів є серед плоских і круглих червів. Вони спричиняють небезпечні для людей і тварин захворювання, що називають гельмінтозами. Паразитичні черви, або гельмінти, дуже поширені на Землі. Так, тільки в тілі людини можуть жити майже 300 видів гельмінтів. Найпоширенішими паразитичними червами є печінковий сисун, котячий сисун, ціп’як свинячий, ціп’як бичачий, широкий стьожак, ехінокок, аскариди, гострики, трихінела.

Серед кільчастих червів паразитами є п’явки. Більшість з них харчується кров’ю живителів, якими є риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці. Прикладом таких паразитів є риб’яча п’явка. Вона знаходить здобич за допомогою нюху й прикріпляється до неї присоскою, розташованою на задній частині тіла. Особлива речовина, що міститься в слині, перешкоджає зсіданню крові, тому рана продовжує кровоточити якийсь час, щоб п’явка могла вдосталь поживитися.

Серед членистоногих паразитами є коропоїди, кліщі, блохи, воші та ін. Коропоїди - це невеликі ракоподібні, що живуть на поверхні тіла риб та живляться їхніми соками. Кліщі належать до павукоподібних і є родичами павуків. Зазвичай ці паразити сидять на кінцях стебел трави і чекають на здобич, що проходитиме повз них. Якщо поряд з’являється теплокровна тварина, кліщ стрибає на неї й міцно прикріплюється передніми кінцівками, на яких є чіпкі кігтики. Воші - комахи з плоским тілом, у яких відсутні крила, погано розвинені очі й наявний колюче-сисний ротовий апарат. Ноги в цих істот чіпкі, пристосовані для утримання на волосяному покриві хазяїна. Зір у них слабкий, зате воші дуже добре орієнтуються по запаху. Всі представники групи - ектопаразити більшості ссавців і людини. Це людська воша, тюленяча воша, оленяча воша, заяча воша, свиняча воша та ін. Блохи - паразитичні комахи, у яких відсутні крила, є колючо-сисний ротовий апарат і сильні стрибальні ноги. Тіло цих дрібних комах здавлене з боків, голова маленька з однією парою простих очей і короткими вусиками. Паразитують на тілі звірів і людини й живляться, висмоктуючи кров. Представниками є блохи: людська, пацюкова, котяча, собача та ін.

Отже, паразитичні види зустрічаються в усіх великих систематичних групах безхребетних тварин.

Які пристосування тварин до паразитичного способу життя?

Упродовж еволюції паразитичні тварини пристосувалися до паразитичного способу життя, основними ознаками якого є певні особливості будови (морфологічні), функцій (фізіологічні) та розмноження (репродуктивні).

Таблиця 8. ДЕЯКІ ОЗНАКИ ПРИСТОСУВАННЯ ПАРАЗИТІВ

Група	Приклади
Особливості будови	Наявність органів прикріплення (присоски, гачки у ціп'яків, колючо-сисного апарату в бліх). Товсті оболонки тіла, непроникні для їдких рідин (аскариди). Відсутність або спрощення органів руху (сисуни).
Особливості функцій	Безкисневе (анаеробне) дихання. Утворення речовин, що перешкоджають зсіданню крові (п'явки).
Особливості розмноження	Гермафродитизм і підвищена плодючість. Життєві цикли зі зміною середовища існування та хазяїна. Непрямий розвиток.

Основними заходами попередження зараження паразитами є: ветеринарний контроль за м’ясом на бойнях, ринках; очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами; санітарний контроль за сміттєзвалищами в населених пунктах; недопущення використання

незнезаражених фекалій як добрив; систематичні медичні огляди для виявлення та лікування хворих тварин і людей; знищення проміжних хазяїв (наприклад, молюсків, бліх) тощо. Особливо важливими заходами профілактики є дотримання правил особистої гігієни: миття рук перед їдою, боротьба з мухами, переварювання, прожарювання, пересолення м’яса, риби, застосування в їжу митих овочів, фруктів.

Отже, паразити мають різноманітні форми пристосувань, що забезпечує їх процвітання.