Паразитичні безхребетні тварини
Терміном
паразити називають організми, які живуть за рахунок інших
організмів-хазяїв. Паразити, котрі живуть усередині тіла хазяїна,
називаються внутрішніми паразитами, або ендопаразитами (аскариди в
кишечнику людини).
В
організм такі паразити проникають з їжею чи з водою, через шкірні
покриви, передаються при контакті з хворими організмами, за допомогою
тварин-пе-реносників. Найчастіше внутрішні паразити живляться соками,
тканинами або перетравленою їжею хазяїна. Паразитів, які живуть на
зовнішніх покривах хазяїна, називають зовнішніми паразитами, або
ектопаразитами (п’явки, блохи та кліщі).
![](https://mozok.click/uploads/biologia-7-sobol-ukr/biologia-7-sobol-ukr-136.jpg)
Зараження
такими паразитами відбувається контактним шляхом, і живляться вони
тканинами покривів (коростяні свербуни, коропоїди) чи кров’ю (блохи,
п’явки).
Упродовж
свого життя паразитичні організми можуть мати одного або декількох
хазяїв. Так, аскарида людська паразитує в кишечнику людини все своє
життя, а сисуни упродовж свого життєвого циклу мають двох хазяїв -
проміжного і остаточного.
Проміжні
хазяї - організми, у тілі яких паразит розвивається та часто
розмножується безстатево або статево, але без запліднення
(партеногенез).
Основні (остаточні) хазяї - організми, у тілі яких паразит розмножується статевим способом.
Крім
порушення функцій, пов’язаних з ураженням тканин, паразити викликають
отруєння організму хазяїв. Паразитів і спричинені ними хвороби вивчає
паразитологія.
Отже,
ПАРАЗИТИЗМ - це явище взаємовідносин між різними видами, коли один із
них використовує іншого як джерело живлення та середовище існування,
завдаючи при цьому шкоди.
Які безхребетні тварини є паразитами?
Паразитизм
трапляється серед таких груп безхребетних тварин, як кишковопорожнинні,
плоскі черви, круглі черви, кільчасті черви, членистоногі, молюски та
ін. Серед кишковопорожнинних є вид, який паразитує в ікрі осетрових риб.
Це поліподій - єдиний внутрішньоклітинний паразит з групи
багатоклітинних тварин. Багато паразитів є серед плоских і круглих
червів. Вони спричиняють небезпечні для людей і тварин захворювання, що
називають гельмінтозами. Паразитичні черви, або гельмінти, дуже поширені
на Землі. Так, тільки в тілі людини можуть жити майже 300 видів
гельмінтів. Найпоширенішими паразитичними червами є печінковий сисун,
котячий сисун, ціп’як свинячий, ціп’як бичачий, широкий стьожак,
ехінокок, аскариди, гострики, трихінела.
![](https://mozok.click/uploads/biologia-7-sobol-ukr/biologia-7-sobol-ukr-137.jpg)
Серед
кільчастих червів паразитами є п’явки. Більшість з них харчується
кров’ю живителів, якими є риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
Прикладом таких паразитів є риб’яча п’явка. Вона знаходить здобич за
допомогою нюху й прикріпляється до неї присоскою, розташованою на задній
частині тіла. Особлива речовина, що міститься в слині, перешкоджає
зсіданню крові, тому рана продовжує кровоточити якийсь час, щоб п’явка
могла вдосталь поживитися.
Серед
членистоногих паразитами є коропоїди, кліщі, блохи, воші та ін.
Коропоїди - це невеликі ракоподібні, що живуть на поверхні тіла риб та
живляться їхніми соками. Кліщі належать до павукоподібних і є родичами
павуків. Зазвичай ці паразити сидять на кінцях стебел трави і чекають на
здобич, що проходитиме повз них. Якщо поряд з’являється теплокровна
тварина, кліщ стрибає на неї й міцно прикріплюється передніми
кінцівками, на яких є чіпкі кігтики. Воші - комахи з плоским тілом, у
яких відсутні крила, погано розвинені очі й наявний колюче-сисний
ротовий апарат. Ноги в цих істот чіпкі, пристосовані для утримання на
волосяному покриві хазяїна. Зір у них слабкий, зате воші дуже добре
орієнтуються по запаху. Всі представники групи - ектопаразити більшості
ссавців і людини. Це людська воша, тюленяча воша, оленяча воша, заяча
воша, свиняча воша та ін. Блохи - паразитичні комахи, у яких відсутні
крила, є колючо-сисний ротовий апарат і сильні стрибальні ноги. Тіло цих
дрібних комах здавлене з боків, голова маленька з однією парою простих
очей і короткими вусиками. Паразитують на тілі звірів і людини й
живляться, висмоктуючи кров. Представниками є блохи: людська, пацюкова,
котяча, собача та ін.
Отже, паразитичні види зустрічаються в усіх великих систематичних групах безхребетних тварин.
Які пристосування тварин до паразитичного способу життя?
Упродовж
еволюції паразитичні тварини пристосувалися до паразитичного способу
життя, основними ознаками якого є певні особливості будови
(морфологічні), функцій (фізіологічні) та розмноження (репродуктивні).
Таблиця 8. ДЕЯКІ ОЗНАКИ ПРИСТОСУВАННЯ ПАРАЗИТІВ
Група
|
Приклади
|
Особливості
будови
|
Наявність
органів прикріплення (присоски, гачки у ціп'яків, колючо-сисного
апарату в бліх). Товсті оболонки тіла, непроникні для їдких рідин
(аскариди). Відсутність або спрощення органів руху (сисуни).
|
Особливості
функцій
|
Безкисневе (анаеробне) дихання. Утворення речовин, що перешкоджають зсіданню крові (п'явки).
|
Особливості
розмноження
|
Гермафродитизм і підвищена плодючість. Життєві цикли зі зміною середовища існування та хазяїна. Непрямий розвиток.
|
Основними
заходами попередження зараження паразитами є: ветеринарний контроль за
м’ясом на бойнях, ринках; очищення води, захист водойм від забруднення
нечистотами; санітарний контроль за сміттєзвалищами в населених пунктах;
недопущення використання
незнезаражених
фекалій як добрив; систематичні медичні огляди для виявлення та
лікування хворих тварин і людей; знищення проміжних хазяїв (наприклад,
молюсків, бліх) тощо. Особливо важливими заходами профілактики є
дотримання правил особистої гігієни: миття рук перед їдою, боротьба з
мухами, переварювання, прожарювання, пересолення м’яса, риби,
застосування в їжу митих овочів, фруктів.
Отже, паразити мають різноманітні форми пристосувань, що забезпечує їх процвітання.
Немає коментарів:
Дописати коментар