Загальна характеристика Типу Членистоногі. Матеріал для учнів 7 класу.

Загальна характеристика типу Членистоногі

Варто пригадати. Що таке сегменти, кутикула, псевдоподії?

Атлантичний мечохвіст

Нині відомо приблизно 2 млн видів членистоногих (в Україні - понад 45 тис), тобто в десятки разів більше, ніж усіх інших типах тварин, узятих разом. Розміри членистоногих коливаються від часток міліметра (деякі ракоподібні, кліщі та комахи) до десятків сантиметрів і навіть більше  (наприклад, довжина тіла омара може сягати до 70 см, а розмах ніг японського краба - до 4 м).

Середовища мешкання. Мабуть, не існує таких місць, які б не заселили членистоногі. Це й різноманітні ділянки суходолу, усі типи водойм, ґрунт, організми інших істот. Вони повзають по землі чи рослинах, літають, плавають або прокладають ходи у ґрунті. Членистоногі - це єдина група безхребетних тварин, представники якої набули здатності до активного польоту. Що об'єднує всіх членистоногих тварин?

Особливості будови. Усі представники типу Членистоногі, як і кільчасті черви, мають сегментоване тіло. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце (мал.1).

                 Мал.1. Схема зовнішньої будови членистоногих

До сегментів тіла прикріплюються пари кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок - члеників. Саме це й зумовила назву типу - Членистоногі. Членисті кінцівки, на відміну від бічних виростів сегментів багатощетинкових червів,  можуть здійснювати складні та точні рухи, розвиваючи при цьому значну силу.

На голові розташовано більшість органів чуттів і ротовий отвір, оточений ротовими кінцівками. До грудей прикріплені кінцівки, що забезпечують рух (ходильні чи плавальні ноги), а в більшості комах - також і крила. На черевці кінцівки часто відсутні або видозмінені (наприклад, на павутинні бородавки у павуків).

Покриви тіла. Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним кутикулою. Міцності кутикулі надає особлива органічна сполука - хітин. У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена ще й карбонатом кальцію, що додатково її зміцнює.

Кутикула членистоногих нерозтяжна, тому ріст цих тварин, як і нематод, супроводжується періодичним линянням. Одні з членистоногих линяють і ростуть упродовж усього життя (наприклад, омар доживає до 50 років). Інші (наприклад, комахи) у дорослому віці не линяють і тому не ростуть.

Порожнина тіла. У членистоногих, як і в кільчастих червів, під час зародкового розвитку закладається вторинна порожнина тіла. Проміжки між внутрішніми органами членистоногих заповнені пухкою сполучною тканиною - жировим тілом. Клітини цієї тканини виконують різноманітні функції: запасають поживні речовини, вилучають із порожнинної рідини продукти обміну, утворюють клітини крові, здійснюють захисну функцію тощо.

Мускулатура. Членистоногі не мають шкірно-м'язового мішка. Їхня мускулатура складається з окремих посмугованих м'язів, зібраних у пучки. Такі м'язи здатні до швидкого скорочення.

Травна система (мал.2) - це наскрізний кишечник і травні залози: слинні, печінка. Ці залози виробляють травні соки, які допомагають ефективно перетравлювати їжу.

            Мал.2. Схема внутрішньої будови членистоногих

Видільна система забезпечує виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин. У різних груп членистоногих органи виділення мають різну будову, здебільшого трубчасту.

Кровоносна система членистоногих незамкнена: кровоносні судини відкриваються у порожнину тіла, і кров змішується з порожнинною рідиною. Так утворюється особлива рідка тканина внутрішнього середовища - гемолімфа. Вона виконує різноманітні функції: транспортну (переносить поживні речовини, продукти обміну, біологічно активні речовини, кисень тощо), захисну (до її складу входять особливі амебоподібні клітини, здатні за допомогою псевдоподій захоплювати і перетравлювати хвороботворні мікроорганізми) тощо. Рух гемолімфи по системі кровоносних судин забезпечує пульсуючий орган - серце.

Гемолімфа членистоногих може бути безбарвною або забарвленою у червоний чи блакитний кольори,  залежно від складу дихальних пігментів, здатних приєднувати кисень і транспортувати його до різних тканин та органів.

Будова органів дихання залежить здебільшого від середовища життя членистоногих. Мешканці водойм дихають за допомогою зябер, що найкраще забезпечують поглинання кисню, розчиненого у воді. На суходолі дихати атмосферним повітрям допомагають трахеї  чи легеневі мішки.

Нервова система. Головний мозок членистоногих складається з переднього, середнього та заднього відділів. Передній відділ іннервує очі та відповідає за складні форми поведінки членистоногих. Крім інстинктів, у членистоногих добре виробляються умовні рефлекси. Головний мозок сполучається з черевним нервовим ланцюжком.

Органи чуттів різноманітні. Це насамперед органи хімічного чуття і зору. Очі у членистоногих бувають простими і складними.

Процеси життєдіяльності у членистоногих регулюють не тільки нервова система, а й біологічно активні речовини - гормони й нейрогормони.

Статева система. Членистоногі - переважно роздільностатеві тварини з внутрішнім чи зовнішнім заплідненням, їхній розвиток може бути як прямим, так і непрямим.