Рухи тварин. Матеріали для учнів 11 класу.

  

                                                               Рухи тварин

Тварини, як правило, активно здійснюють розселення, тобто пошук і заселення нових територій, за допомогою локомоції. Усі локомоторні рухи багатоклітинних тварин забезпечуються м’язовими скороченнями. Але за способом фізичної взаємодії з навколишнім середовищем вони є вкрай різноманітними.

Плавання

	Спосіб руху: рухом гребних виступів (плавців) Приклади: риби, морські черепахи, пінгвіни, китоподібні, тюлені під час переміщення в товщі води та водні птахи (качки, пелікани) під час плавання на поверхні водойм
	Спосіб руху: вигинами всього тіла Приклади: вугрі, мурени та інші риби, хвостаті земноводні, морські змії
	Спосіб руху: хвилеподібним коливанням плавців Приклади: риби (електричний вугор, камбала, морський коник, спиноріг)

Спосіб руху: реактивним способом (шляхом виштовхування певного об’єму води в напрямку, що протилежний руху) Приклади: медузи, сифонофори, кальмари, деякі покривники

Рух по твердій опорі

	Спосіб руху: шляхом ритмічної зміни кінцівок, на які спирається тіло Приклади: комахи (під час ходьби в кожний момент на субстрат спирається три ноги), саламандри, плазуни і ссавці (на субстрат спираються дві ноги), людина, що перейшла до прямо-ходіння (на субстрат спирається лише одна нога). Водні тварини, що рухаються по дну водойм (голожаберні молюски, голкошкірі, поліхети)
	Спосіб руху: шляхом чергування фаз опори на поверхню та повного відриву від неї. Кінцівки, на які здійснюється опора, почергово змінюються Приклади: ссавці, деякі птахи (страус) і плазуни (василіск)
	Спосіб руху: подібний до бігу, але тіло приземляється на ті ж самі кінцівки, якими воно відштовхнулося від землі Приклади: птахи (горобці, дятли, галки), безхвості земноводні (жаби), ссавці (кенгуру, тушканчики, зайці)
	Спосіб руху: крокуючий рух у висячому положенні, з чіплянням кінцівками до розташованої згори опори (як правило, гілки дерева) Приклади: примати (лемури, гібони, орангутани)

	Спосіб руху: почерговою зміною ділянок тіла, на які спирається тварина. Залежно від характеру руху виокремлюють такі типи повзання, як витке (див. мал.), пружне (за типом «гармошки») та крокуюче (бічний хід з почерговою опорою на передній і задній кінці тіла) Приклади: черви, личинки комах, безногі земноводні, змії
	Спосіб руху: на відміну від повзання, не потребує значної зміни форми тіла. Замість цього його нижня поверхня утворює численні дрібні випини, що працюють як тимчасові кінцівки Приклади: брюхоногі молюски (випини утворюються скороченими ділянками м’язової ноги), деякі змії (функцію опори виконують черевні луски)

Політ

	Спосіб руху: тварина постійно підштовхує себе крилами, здійснюючи ними махальні рухи Приклади: комахи, птахи і кажани; у далекі часи цей спосіб також опанували птерозаври
	Спосіб руху: підтриманням свого тіла в повітрі без ритмічних рухів Приклади: орли, грифи, чайки (ширяння здійснюється між фазами махального польоту); летючі дракони, летяги, шерстокрилі (ширяння стрибком, довжина якого збільшується завдяки додатковій опорі на повітря)

Риття

	Спосіб руху: штовхальними або обертальними рухами переднього кінця тіла Приклади: дощовий черв’як
	Спосіб руху: рухами кінцівок Приклади: кріт, сліпак, голий землекоп

Пасивні рухи тварин

Пасивний рух у багатоклітинних тварин має другорядне значення і використовується переважно для поширення яєць, личинок, а також малорухливих або дрібних істот. На великі відстані переносяться течіями компоненти зоопланктону (личинки ракоподібних та голкошкірих, мальки риб). Запліднені яйця коловерток, дафній, тихоходів переносяться повітрям. У деяких жалких, що плавають у поверхні води, утворюються своєрідні повітряні пухирі та складки, що виконують функцію вітрил (фізалія, велелла).

Ключова ідея