Біологія - комплексна наука. Матеріал для учнів 10 класу.

 

              Біологія- комплексна наука.

Біологія вивчає всі аспекти життя, зокрема, структуру, функціонування, зростання, походження, еволюцію і розподіл живих організмів на Землі. Класифікує і описує живі істоти, походження їх видів, взаємодію між собою і з навколишнім середовищем.

Увесь світ організмів, залежно від ступеня їхньої спорідненості, поділяють на певні групи: типи, класи, ряди, родини, роди, види. Розподіл організмів по групах, або їхню класифікацію, здійснює систематика. Основоположником наукової систематики був К. Лінней.

Поділ біології на окремі наукові дисципліни визначають передусім місцем організмів у системі. Своєрідні особливості рослинних і тваринних організмів зумовили насамперед диференціацію двох основних галузей біології — ботаніки, що всебічно вивчає рослини, і зоології — науки про тварин.

Біологія є сукупністю щонайменше 50 дисциплін, які об’єднують у три групи з умовними назвами — різноманітність, структура, функції. 

Різноманітність живих організмів вивчають так звані об’єктні науки: ботаніка, зоологія, мікробіологія, мікологія, вірусологія, бактеріологія.

Структуру живих організмів вивчають науки: молекулярна біологія, біохімія, генетика, цитологія, гістологія, анатомія рослин, анатомія, морфологія.

Функції живих організмів вивчають науки: фізіологія, генетика, екологія.

Екологія — це комплекс наук про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між собою і довкіллям, про структуру та функціонування надорганізмових систем.

Взаємини і взаємодію організму та довкілля вивчає екологія. Важливим її розділом є ценологія, яка вивчає біоценози. З даних екології і ценології виходить у своїх висновках біогеографія, яку поділяють на фітогеографію (географія рослин) і зоогеографію (географія тварин).

Ботаніка, зоологія, мікологія, мікробіологія, вірусологія, альгологія, бріологія — фундаментальні біологічні науки, що вивчають різноманітність живих організмів на Землі. Ці науки ще називають об’єктними.

Ботаніка — наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження.

Зоологія — це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їх взаємозв’язки з навколишнім середовищем.

Мікологія — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.

Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших.

Вірусологія — галузь пауки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів

Альгологія - вивчає водорості.

Бріологія - вивчає мохи.

 Які дисципліни вивчають структуру живих організмів?

На молекулярному рівні організації живої матерії структуру лсивих організмів досліджують науки: молекулярна біологія, біохімія, генетика. На клітинному рівні — цитологія, гістологія, анатомія рослин, на організмовому рівні — анатомія, морфологія. Молекулярна біологія — вивчає процеси, що відбуваються в живих системах на молекулярному рівні.

Біохімія — наука про хімічний склад живих організмів і про хімічні процеси, що відбуваються в організмах.

Цитологія — наука про будову та процеси життєдіяльності клітин.

Гістологія — наука про будову та функції тканин тварин.

Будову організмів та її зміни в індивідуальному й історичному розвитку досліджує морфологія, яка є базою для розвитку інших біологічних наук. Для вивчення внутрішньої будови організмів морфологія користується методом розтинів та зрізів, тому цей її розділ відомий ще під назвою анатомії.

Анатомія рослин — паука про будову Та функції тканин рослин.

Анатомія — наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. Анатомія охоплює анатомію людини, анатомію тварин та анатомію рослин. Морфологія — наука про форму та структуру організму. Морфологія поділяється на анатомію (внутрішню будову) і ейдопомію (зовнішню будову).

Застосування порівняльного аналізу внутрішніх структур уможливило здійснити низку важливих узагальнень. Без порівняльної анатомії неможливе розв'язання такої важливої проблеми, як еволюція органічного світу.

Що вивчає фізіологія та генетика?

Фізіологія — наука про процеси життєдіяльності організмів.

Генетика — наука про закономірності спадковості та мінливості, механізмах передачі спадкової інформації від батьків до нащадків.

Зоологію також поділяють на низку наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин.

 Так, одноклітинних вивчає протозоологія, паразитичні черви — гельмінтологія, раків — карцинологія, павуків — арахнологія, комах — ентомологія, молюсків — малакологія, риб — іхтіологія, земноводяних — батрахологія, плазунів — герпетологія, птахів — орнітологія, ссавців — мамаліологія (теріологія). 

Крім того, розрізняють ще гідробіологію — науку, що вивчає життя організмів у водному середовищі, паразитологію — науку про паразитичні організми та боротьбу з ними.

АБЕТКА  БІОЛОГІЧНИХ  ДИСЦИПЛІН

 БІОЛОГІЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

• Акарологія — наука про кліщів, розділ зоології.
• Альгологія — наука про водорості, розділ ботаніки.
• Анатомія — збірна група розділів біології, які вивчають структуру організмів або їхніх частин на рівні вище клітинного.
• Антропологія — біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток.
• Арахнологія — наука про павукоподібних, розділ зоології.
• Бактеріологія — розділ мікробіології, що вивчає будову, життя і властивості бактерій.
• Батрахологія — наука про земноводних, розділ зоології.
• Біогеографія — наука, що вивчає закономірності географічного поширення тварин і рослин та їхніх угруповувань, а також характер фауни і флори окремих територій.
• Біогеологія — науковий напрям, який досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори.
• Біогеофізика — галузь геофізики, яка досліджує фізичні процеси, пов'язані з життям, зокрема - вивчення закономірностей міграції радіоактивних ізотопів в природних біоценозах.
• Біогеохімія — галузь геохімії, що вивчає геохімічні процеси, які відбуваються в біосфері за участю організмів, зокрема розглядає роль організмів у процесах міграції, розподілу, розсіяння і концентрації хімічних елементів у земній корі, виявляє геохімічні провінції.
• Біогеоценологія — наука, що вивчає будову та функціонування комплексів живої і неживої природи — біогеоценози та біогеосферу в цілому.
• Біоінженерія — галузь біології та медицини, що займається свідомим внесенням змін до живі організми для управління їхніми властивостями.
• Біоінформатика — область обчислювальної біології, що застосовує машинні алгоритми і статистичні методи для аналізу великих наборів біологічних даних.
• Біологія океану — наука, розділ біології і океанології, що вивчає життя морських організмів (біоти) і їхні екологічні взаємодії.
• Біологія розвитку — розділ біології, що вивчає причинні механізми і рушійні сили індивідуального розвитку (онтогенезу) організмів тварин і рослин.
• Біометрія — сукупність методів математичного опрацювання даних, одержаних при вимірюванні тіла або окремих органів організмів.
• Біомеханіка — наука, котра вивчає на основі ідей та методів механіки властивості біологічних об'єктів.
• Біоніка — використання біологічних методів та структур для розробки інженерних рішень та технологічних методів.
• Біосеміотика — наука, що досліджує властивості знаків та знакових систем (знакові процеси) в живих системах.
• Біоспелеологія — розділ біології, що займається вивченням організмів, що мешкають у печерах.
• Біофізика — галузь науки, яка вивчає фізичні та фізико-хімічні явища зародження, формування, життедіяльність, відтворення життя на всіх рівнях, починаючи з молекул, клітин, органів та тканин, закінчуючи організмами та біосфери в цілому.
• Біохімія — наука про хімічний склад організмів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в організмах.
• Біоценологія — розділ екології, що вивчає біоценози, їх виникнення, походження й розвиток, будову й розподіл в просторі й часі, взаємовідношення з довкіллям та між собою як самих біоценозів, так і їхніх окремих компонентів.
• Ботаніка — розділ біології, що вивчає рослини, гриби і водорості.
• Ботанічна географія — наука про закономірності географічного розповсюдження рослинного покрову в зв'язку з рельєфом, кліматом, ґрунтами та іншими складовими ландшафту.
• Бріологія — наука, що вивчає мохоподібні (мохи та печіночники).
• Валеологія — науково-навчальна дисципліна, що займається вивченням формування та збереження здоров'я.
• Вікова анатомія — наука, що вивчає зміни в будові тіла в онтогенезі.
• Вірусологія — галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів.
• Гельмінтологія — наука, яка вивчає гельмінтів (паразитуючих червів), хвороби, які вони викликають та міри боротьби з ними, розділ зоології.
• Генетика — це наука про гени, спадковість та варіативність організмів.
• Геронтологія — наука, що вивчає закономірності старіння живих істот.
• Герпетологія — наука, що вивчає плазунів, розділ зоології.
• Гідробіологія — комплексна біологічна наука, яка вивчає населення гідросфери.
• Гістологія — розділ біології, що вивчає будову тканин живих організмів.
• Глікобіологія — розділ біології, що вивчає хімічний та біохімічний склад, а також інші аспекти вуглеводів і вуглеводних сполук (особливо глікопротеїнів).
• Дендрологія — розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники).
• Еволюційна біологія — галузь біології, що вивчає походження видів, їхні зміни, розділення і виникнення біорізноманіття.
• Екологія — один з розділів біології, який досліджує взаємовідносини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем.
• Ембріологія — розділ біології розвитку (онтогенезу), що вивчає ембріональний період онтогенезу, тобто ембріони різних видів тварин, їхню анатомію й фізіологію, закономірності їхнього росту, розвитку і дозрівання, патології та аномалії ембріонів.
• Ендокринологія — наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції (ендокринних залоз); про речовини, що ними виробляються (гормони) та їхню дію на організм людини (або тварини).
• Ентомологія — наукова дисципліна, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та кліщі.
• Етологія — польова дисципліна зоології, що вивчає поведінку тварин.
• Зоологія — це біологічна дисципліна, що вивчає тварин та їхні взаємозв'язки з довкіллям.
• Імунологія — галузь біомедичних наук, що покриває вивчення всіх аспектів імунної системи всіх організмів.
• Іхтіологія — наука про риб, розділ зоології.
• Карцинологія — наука, що вивчає ракоподібних, розділ зоології.
• Клітинна біологія — розділ біології, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
• Космічна біологія — біологічна наука, або розділ біології, що вивчає можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім Землі.
• Ксенобіологія — наука про форми життя позаземного походження.
• Ліхенологія — наука, яка досліджує лишайники як особливу групу комплексних організмів, тіла яких складаються з гриба та водорості, але мають свої тільки для них характерні структурні та функціональні властивості.
• Малакологія — наука, що вивчає молюсків, розділ зоології.
• Математична та теоретична біологія — наука, що вивчає закономірності функціонування живого, намагається формально їх описати.
• Мікологія — наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.
• Мікробіологія — розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, головним чином вірусів, бактерій, грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших.
• Молекулярна біологія — галузь науки, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їхніх надмолекулярних структур.
• Морфологія — форма та структура організму.
• Нейробіологія — наука, що вивчає будову, функціонування, розвиток, генетику, біохімію, фізіологію, і патологію нервової системи.
• Орнітологія — наука про птахів, один з розділів зоології.
• Остеоло́гія — наука, яка вивчає будову та функції кісток, а також пов'язаних з ними структур.
• Палеоботаніка — досліджує викопні рослини та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
• Палеозоологія — досліджує викопних тварин та їхній розвиток протягом усіх геологічних часів.
• Палеонтологія — наука, яка вивчає вимерлі організми, намагається реконструювати по знайдених останках їхній зовнішній вигляд.
• Паразитологія — наука, що вивчає паразитичні організми та боротьбу з ними, розділ зоології.
• Протозоологія — наука, що вивчає одноклітинних, розділ зоології.
• Птеридологія — наука про папоротеподібні.
• Радіобіологія — наука, що вивчає вплив радіоактивних речовин на організми.
• Систематика — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їхній розподіл.
• Системна біологія — міждисциплінарна наука про життя.
• Синтетична біологія — наука, метою якої є створення та вивчення біологічних систем, що не існували раніше.
• Тератологія — наука про природжені аномалії організмів.
• Теріологія — наука про ссавців, один з розділів зоології.
• Токсикологія — наука, що вивчає отруйні, токсичні та шкідливі речовини, потенційну небезпеку для їхнього впливу на організми та екосистеми.
• Фізіологія — наука, що вивчає органи, системи органів та життєві функції всього організму.
• Фізіологія грибів — наука, що вивчає процеси життєдіяльності грибів.
• Фізіологія рослин — наука, що вивчає всі процеси діяльності та функції рослинного організму, їхні взаємозв'язки та зв'язки з навколишнім оточенням.
• Фізіологія тварин і людини — галузь науки, яка вивчає механізми і закономірності всіх проявів життєдіяльності організму, його органів, тканин, клітин та субклітинних утворень, використовуючи для вивчення й пояснення цих проявів методи й поняття фізики, хімії, математики й кібернетики.
• Філогенетика — область біологічної систематики, що займається ідентифікацією і проясненням еволюційних взаємин серед різних видів життя на Землі, як сучасних, так і вимерлих.
• Ценологія — наука, що вивчає біоценози.
• Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.