Екосистема. Різноманітність екосистем
Екосистема
— це сукупність організмів різних видів, які взаємодіють між собою і з
середовищем у такий спосіб, що всередині системи відбуваються
перетворення енергії, колообіг речовин і саморегуляція.
Схема 11
СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ
![](https://mozok.click/uploads/biologiya-9-anderson/biologiya-9-anderson-215.jpg)
Змоделюйте біотичну частину екосистеми, використовуючи знання про різноманітність організмів.
Структура
екосистеми. У структурі будь-якої екосистеми розрізняють абіотичну
(умови середовища існування) та біотичну (сукупність взаємопов’язаних
організмів) частини (схема 11).
До
абіотичної частини належать: неорганічні сполуки (кисень, вуглекислий
газ, азот, вода тощо), органічні сполуки (рештки організмів та продукти
їхньої життєдіяльності), мікроклімат (середньорічна температура,
вологість тощо).
Біотичну
частину становлять популяції організмів з різним типом живлення:
продуценти - автотрофні організми (водорості, вищі рослини, хемо-трофні
прокаріоти); консументи - гетеротрофні організми, які живляться іншими
організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні
тварини, хижаки, паразити); редуценти - гетеротрофні організми,
які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів,
розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).
Різноманітність
екосистем. Екосистеми можуть бути різного розміру, наприклад,
екосистеми острова, річки, озера й усієї біосфери в цілому. Усі групи
екосистем - це продукт сумісного історичного розвитку видів, які
різняться за систематичним положенням. При цьому види пристосовуються
один до одного. Екосистеми можуть складатися з багатьох сотень або
багатьох тисяч видів організмів. Природні екосистеми характеризуються
стійкістю і цілісністю. Стійкість підтримується завдяки відтворенню
кожного з її компонентів - популяцій видів. Цілісність забезпечується в
процесі міжвидової взаємодії під дією зовнішнього середовища. Незалежно
від складності екосистеми характеризуються видовим складом, чисельністю,
біомасою, інтенсивністю процесів продукування й деструкції органічних
речовин.
Розрізняють
наземні, прісноводні, морські та штучні екосистеми (рис. 179). Приклади
наземних екосистем: тундра, тайга, широколистяні ліси, степ, савана,
пустеля, тропічні ліси. Прісноводні екосистеми - це озера, річки,
струмки, болота. Серед морських екосистем вирізняють відкритий океан,
прибережні води тощо.и вже знайомі з різними групами живих організмів. Пригадайте, як живі
організми отримують потрібні їм органічні речовини. Чим відрізняються
автотрофні та гетеротрофні організми?
![](https://mozok.click/uploads/bio-9-zadorozh-full_files/bio-9-zadorozh-full-159.jpg)
Екосистеми
Екосистема
— це сукупність живих організмів, які мешкають у певному середовищі
існування й утворюють з ним одне ціле. Будь-яка екосистема містить у
своєму складі два головні компоненти — біотичний і абіотичний. Біотичний
компонент екосистеми — це всі живі організми, які входять до її
складу (тварини, рослини, бактерії тощо). А абіотичний — це компоненти
неживої природи (каміння, вода, повітря тощо). Біотичний
компонент екосистеми називають біоценозом.
Біотичний
компонент екосистем поділяється на автотрофні та гетеротрофні організми
(мал. 47.1). Автотрофні організми здатні утворювати органічні речовини з
неорганічних або за допомогою фотосинтезу (фотоавтотро-фи), або за
допомогою енергії хімічних реакцій (хемоавтотрофи). Гетеротрофні
організми отримують потрібні їм органічні речовини з інших організмів.
Різноманітність природних екосистем
Розмір
екосистем може бути різним — від розмірів краплі води до розмірів цілої
планети. Але в умовах нашої планети виділяють три основні групи
природних екосистем. Це наземні, прісноводні й морські (солоноводні)
екосистеми. Кожна із цих груп поділяється на більш дрібні екосистеми
ландшафтно-географічних зон (для суходолу) або гідрологічних та фізичних
особливостей (для водойм).
Серед
наземних екосистем виділяють тундру, широколистяні ліси, тайгу, степ,
пустелю та інші. Прісноводні екосистеми представлені протічними й
стоячими водоймами та болотами. До морських екосистем належать пелагічні
(відкритий океан), естуарії (гирла річок) (мал. 47.2), прибережні,
рифтові (глибоководні) тощо. Існують і перехідні типи таких екосистем,
наприклад лісотундра і лісостеп. У свою чергу, ці екосистеми поділяються
на менші за розміром. Наприклад, екосистеми окремих лісових масивів чи
озер або басейнів річок.
![](https://mozok.click/uploads/bio-9-zadorozh-full_files/bio-9-zadorozh-full-160.jpg)
Штучні
екосистеми людина створює для задоволення власних потреб. Це сади,
парки, городи, поля, штучні водойми тощо. Від природних угруповань вони
відрізняються особливостями функціонування й властивостями. Незначне
видове різноманіття та погано розгалужені трофічні зв’язки зумовлюють
слабку стійкість штучних екосистем, проте високу продуктивність одного
чи кількох видів у його складі. У складі штучних екосистем можуть бути
представники дикої фауни й флори, без яких їхнє існування неможливе. Але
на відміну від природних екосистем у штучних практично немає
саморегуляції. Без постійного втручання людини вони руйнуються й
зникають.
Рис. 179. Приклади екосистем
![](https://mozok.click/uploads/biologiya-9-anderson/biologiya-9-anderson-216.jpg)
ПОВТОРІТЬ, ПОМІРКУЙТЕ
1. Що таке екосистема?
2. Назвіть частини екосистеми.
3. Які організми називають продуцентами, консументами й редуцентами?
Немає коментарів:
Дописати коментар