Вища нервова діяльність. Матеріал для учнів 8 класу.

Вища нервова діяльність.

Вища нервова діяльність — сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні (найбільш досконалі) форми взаємозв'язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюються за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки).
Основу вищої нервової діяль­ності становлять умовні рефлекси, що утворюються на ос­нові безумовних рефлексів.
Вища нервова діяльність за­безпечується двома основними нервовими процесами — збудження і гальмування. Під час дії умовних і безумов­них подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обме­женій ділянці. Формування і характер вищої нервової діяльності різних тварин і людини залежать від типу їхньої нервової системи.
 Вища нервова діяльність забезпечує найглибше і найдосконаліше пристосування організму до умов існування. В основі пристосувань лежить здатність кори головного мозку швидко утворювати нові рефлекси і галь­мувати старі у відповідь на зміни в середовищі.
У тварин вища нервова діяльність виявляється на основі першої сигнальної системи. Вища нервова діяльність людини сформувалась у процесі праці та соціальних відно­син, тому вони виявляються на основі не лише першої, а й другої сигнальних систем. Це забезпечує можливість абстракцій та узагальнень. Останні становлять основу нашого мислення і свідомості.
У процесі суспільного існування, використання знарядь праці, мови у людини з'явилась соціальна поведінка, в якій біологічна поведінка втратила провідне значення. Стали можливими інтеграція, корекція досвіду суспільства, по­колінь, пізнавальної діяльності.

Види рефлексів

Безумовні рефлекси

Умовні рефлекси

1.  Природжені, передаються спадково (слиновиділення, ковтання, дихання) 2.  Видові 3.  Мають сталі рефлекторні дуги, замикаються в спинному мозкові і стовбурі 4.  Відносно сталі, мало змінюються 5.  Здійснюються у відповідь на специфічне (адекватне) подразнення без умов 6.  Здійснюються на рівні спинного мозку, стовбура та підкоркових ядер 7.  Біологічна роль: забезпечують існування в перші моменти після народження, а потім є основою для вироблення умовних рефлексів

1.  Набуваються організмом упродовж життя 2.  Індивідуальні 3.  Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в передньому мозкові 4.  Непостійні, можуть вироблятися і зникати 5.  Вироблення на будь-яке подразнення, що сприймається організмом, формується на базі безумовних рефлексів 6.  Формується тільки за рахунок діяльності головного мозку, а здійснюється і без нього 7.  Сприяють пристосуванню організму до умов зовнішнього середовища

Під вищою нервовою діяльністю Павлов розумів діяльність кори півкуль і кори, які зумовлюють рефлекси.
Дослідження І.В.Павловим взаємозв’язків збудження і гальмування, їхньої сили і тривалості дали змогу виділити чотири основних типи вищої нервової діяльності.

Тип ВНД	Характеристика
Неврівноважений	Перевага процесів збудження над процесами гальмування
Врівноважений рухомий	Значна рухливість нервових процесів
Врівноважений нерухомий	Мала рухомість нервових процесів
Слабкий	Слабко розвинені як збудження так і гальмування

Чотирьом типам ВНД відповідають чотири типи темпераменту:

Тип
ВНД	Темпераменту
Перевага збудження	Холеричний
Врівноваження із значною рухливістю збудження і гальмування	Сангвінічний
Врівноважений з малою рухливістю збудження і гальмування	Флегматичний
Слабкий тип із слабким збудженням і гальмування	Меланхолічний

Відкриття І.П.Павловим другої сигнальної системи, властивої лише тільки людині, створило основу для розроблення питань мислення, виникнення і розвитку мови.