Як вчаться пташенята. Матеріал для учнів 7 класу.

  

Як вчаться пташенята

Птахи, вже знаходячись у яйці, розпізнають голоси батьків. Інших необхідних для життя навиків - від простого вміння їсти до співу - вони набувають після появи на світ.

   Основні дані:

Як пташенята вчаться співати

   Молоді самці птахів із ряду горобцеподібних починають співати відразу після народження. Але щоб почали лунати справжні голоси птахів, повинен відбутися повний розвиток органів співу та м'язів, що керують ними, а це потребує деякого часу. Молоді самці зазвичай уважно слухають спрощену пісню батьків (так звану „зиЬзопд") і вивчають спочатку цю „версію". Навесні вони самі починають співати і постійно вдосконалюють пісню, слухаючи і повторюючи голоси інших самців. Але „майстрами" в цій справі птахи стають здебільшого вже тільки наступного року.
   Самець зяблика, вирощений окремо від інших птахів свого виду, і який ніколи не чув їхніх голосів, теж пробує співати, але його спів не схожий на типовий спів зяблика. У загальному, пісні всіх зябликів трохи відрізняються між собою в залежності від того, де живуть птахи. Ці відмінності зберігаються, оскільки молоді самці переймають від батьків типову пісню з елементами місцевого „діалекту". Такого ж співу навчаються й інші види птахів. Пташеня, вирощене названими батьками, вивчить типову для їхнього виду пісню, і не пробуватиме співати так, як інші особини його власного виду, включаючи і батьків. Австралійський лірохвіст, слухаючи спів інших видів птахів, складає з фрагментів чужих мелодій власну пісню. Він мешкає в непрохідних чагарниках і потребує багатого репертуару, щоб привернути увагу самки. Те саме спостерігається і в інших видів. Наприклад, у піснях чорних дроздів та великих синиць з'являються мотиви птахів, що гніздуються поблизу, й інші звуки, які вони чують навколо, наприклад, навіть свисток паровоза. Пташенята всіх співочих птахів постійно прислухаються і намагаються наслідувати звукам, які їх оточують.

---

   Пташенята повинні навчитися тим самим важливим речам, як і всі тварини: відрізняти придатну для них їжу від непридатної, друзів від ворогів, батьків від інших представників виду, важливу інформацію від неважливої. Поступово вони вчаться також пристосовуватися до змін місця існування.

ПЕРШІ УРОКИ

   Механізм раннього навчання, або імпринтінгу (відображення) відкрив й описав австрійський лікар, автор етології Конрад Лоренц. Етологія -це напрямок зоопсихології, що вивчає поведінку тварин у природних умовах. Раннє навчання діє в перші години після народження й зам'ятовується на все життя.
   Каченята вчаться впізнавати голос матері, ще знаходячись в яйці. її крякання для пташенят, які щойно вилупилися, - сигал, що виділяє батьків. Мати -перша, кого бачить каченя, вилупившись з яйця. Цей образ відбивається у нього в пам'яті і залишається в ній на все життя, як символ самки. Гусенята запам'ятовують не звуки, а рухи. Тому символом матері для них можуть бути інші види тварин, людина і навіть предмет, якщо це буде перший великий рухомий об'єкт, який вони побачать після вилуплення. Імпринтінг допомагає пташенятам запам'ятати образ матері як захисниці і джерела корму.

НАВИКИ

   Якщо над гусятами пролетить хижий птах, вони розбігаються і ховаються в траві. Незабаром малюки розуміють, що, наприклад, гусак не становить загрози, і в цьому випадку перестають ховатися.
   Пташенят не звертати увагу на неістотні для виживання імпульси навчає мати. Розпізнати небезпеку їм допомагає голос батьків.

НАВЧАННЯ МЕТОДОМ ПРОБ

   Пташенята від природи дуже допитливі. Вони досліджують те, що їх оточує, і отримують певні навики, які потім допоможуть якнайкраще запам'ятати і використовувати все, що знаходиться довкола них. Це особливо важливо для перелітних птахів, які, повертаючись з теплих країв, повинні знайти місця гніздування. Поштові голуби мають добру пам'ять. Вони з легкістю знаходять свій голубник. Орієнтація під час польоту - це дуже складне явище. Якщо дорослого птаха перенести у віддалене від шляху його перельотів місце, то він без особливих проблем знайде дорогу додому.

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ

   Пробуючи і помиляючись, пташенята дуже швидко вчаться не потрапляти в неприємні або небезпечні для них ситуації. Наприклад, жовто-чорні гусениці є дуже неприємні на смак. Пташенята, які декілька разів її скуштували, незабаром перестануть клювати гусінь (навіть нешкідливу) такого ж кольору. Дуже маленькі каченята інстинктивно скльовують із землі всі дрібні предмети, навіть піщинки. Невдовзі каченята навчаються відрізняти їстівні предмети від неїстівних.
   Птахи прагнуть засвоїти такі навики поведінки, які допоможуть успішно добувати їжу й отримувати при цьому позитивний досвід, уникаючи неприємностей. Можна навчити голуба клювати будь-який предмет, якщо за це потім його винагороджувати кормом. Обидві дії в свідомості птахів поєднуються: після скльовування хай і неприємного на смак предмету, людина пригостить улюбленими ласощами.
   У 1921 році в Англії люди вперше помітили, що блакитна синиця дзьобом пробивала на шкляній пляшці кришку з фольги, щоб дістатися до смачних вершків. Коли інші птахи пов'язали такий тип поведінки з їжею, вони почали діяти так само. Зараз там, де й нині розвозять по будинках молоко у пляшках, так поводяться й інші види синиць. Цей трюк засвоїли й інші птахи. Іноді вони навіть супроводжують працівників, які розвозять молоко. Чаплі з Майамі зрозуміли, що риба припливає до крихт, що їх кидають у воду люди.

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ НАСЛІДУВАННЯ

   Багато чому, наприклад, будівництву гнізда або шлюбній поведінці, птахам не потрібно вчитися - ці дії є інстинктивними. Інші дії вони засвоюють, наслідуючи батьків або інших дорослих птахів. Кулики-сороки розкривають мушлі молюсків двома різними способами. Вони розбивають їх у найтоншому місці або просовують дзьоб у щілину й відкривають мушлі. Пташенята користуються тим самим способом, що і їхні батьки. Священна майна відома як прекрасний імітатор людського голосу, але, живучи в природі, вона не наслідує звукам, що їх видають тварини.
   Пташенят майни, яких люди хочуть навчити говорити, забирають з гнізда, поки батьки не навчили їх відтворювати звуки, тобто свист або крик. У природі папуги пробують наслідувати голосу свого партнера і, таким чином, укріплюють між собою зв'язок.