Сукупність організмів, які живуть на одній території,
називають угрупованням.
Між організмами в угрупованнях виникають різноманітні зв’язки (мал. 163). Досить часто вони пов’язані з живленням (харчуванням) організмів. Ці зв’язки називають харчовими, або ланцюгами живлення. Наприклад, зелені листки дерева об’їдає гусінь. Її з’їдає горобець, який стає здобиччю яструба. Запишемо цей ланцюг живлення в послідовності споживання одних організмів іншими:
зелений листок -> гусінь —> горобець —» яструб.
Як бачимо, тваринні організми не можуть існувати без рослинних.
Оселяючись на дереві, гриби-трутовики використовують його як місце прикріплення і джерело поживних речовин. Гриб шкодить дереву, виснажуючи його і прискорюючи відмирання. Тому трутовики — справжні паразити.
Розгляньте малюнок 163. Поясніть, які взаємозв'язки між організмами ілюструють зображення а, б, в, г, ґ, д.
Мал. 163. Зв'язки між організмами: а) бджола — квітка;
б) лев — зебра; в) гриб-трутовик—дерево; гусінь — рослина; ґ) птаха —
пташенята; д) береза — підберезовик
Лось
А які зв’язки існують у лісі між білкою і лосем? Ці тварини живляться різними рослинами, тому корму в лісі для них вистачає. У цьому прикладі організми співіснують, не завдаючи один одному ні користі, ні шкоди.
У шлунку травоїдних тварин живуть бактерії, які допомагають перетравленню цупких стебел рослин. Бактерії полегшують тваринам травлення, а самі отримують домівку і поживні речовини. Отже, співжиття травоїдних тварин і цих бактерій взаємовигідне.
Зозулі, які на кілька місяців прилітають до нас із теплих країв, є одними з найкорисніших птахів лісу. Вони знищують багато шкідників. Зозуля з’їдає до 100 гусениць за день, у тому числі й тих, яких не їдять інші птахи. Від цього ліс має велику користь. Але зозуля підкладає свої яйця у гнізда дрібних комахоїдних птахів. Зозуленята, підростаючи, викидають із гнізда пташенят своїх нових батьків. Тобто зв’язки рослин і зозулі взаємовигідні, тоді як для пташенят, викинутих із гнізда, вони шкідливі.
При сумісному існуванні між організмами виникають взаємозв’язки.
Як організми пристосовуються до спільного існування. Для того щоб мирно співіснувати на спільній території, в організмів виробились різні пристосування. Наприклад, рослини лісу ростуть ярусами. Верхній ярус утворений деревами, середній— кущами, нижній— травами. Таке розташування сприяє надходженню світла до рослин кожного ярусу (мал. 164).
Ярусність рослин лісу є прикладом співіснування рослинних організмів.
Мал. 164. Ярусність лісу
Мал. 165. Корінь сої з бактеріями у бульбочках
Рослини, які зростають на одній ділянці, цвітуть і утворюють плоди в різний час.Деякі рослини мають пристосування, що захищають їх від поїдання тваринами. У глоду і шипшини — це колючки, у кропиви — жалкі волоски, у любистку — речовини із запахом, який відлякує комах.
У тварин також існують різноманітні пристосування до спільного існування. Наприклад, хижі птахи сова і яструб полюють на дрібних тварин, але сова це робить уночі, а яструб — удень. Тож вони не заважають живитись одне одному.
Деякі шапинкові гриби ростуть поблизу певних дерев: підосичник — під осикою, підберезовик—під березою. Це не випадково, адже їх грибниці обплітають корені цих дерев. У такий спосіб гриб отримує від дерева органічні речовини, а сам забезпечує його водою і неорганічними речовинами. Тож таке сусідство вигідне і грибу, і дереву.
Існують бульбочкові бактерії, які оселяються на коренях рослин і забезпечують їх життєво необхідним хімічним елементом Нітрогеном (мал. 165).
Станьте дослідниками природи
Проведіть екскурсію в околицях школи.
Вам знадобляться: олівці, альбоми або блокноти.
При підготовці до екскурси розподіліться на групи.
Зверніть увагу на рослини, які зростають поряд із шкодою. Після екскурси дайте відповіді на запитання.
1 Які рослинні угруповання можна зустріти в околицях школи?
2. Чи властива побаченому угрупованню ярусність?
3. Як рослини пристосувались до сумісного життя в у групуванні?
Перевірка знань
1. Що називають угрупованням?
2. Як різні рослини співіснують в угрупованні?
3. Як тварини пристосовуються до сумісного життя в угрупованні?
4. Які приклади взаємовигідного співіснування організмів вам відомі?
5. Опишіть можливі взаємозв’язки між окремими організмами із запропонованого переліку: коник, дуб, конюшина, синиця, грак, пшениця, гусінь, сова, миша.
6. Як ви розумієте вислів: «Зайвих організмів у природі немає — природі потрібні всі»?
Немає коментарів:
Дописати коментар