Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітин 

Матеріал для 6 класу.

Пригадайте, що таке клітина.

Чому клітину вважають одиницею будови організмів? Ви вже знаєте, що всі організми: бактерії, рослини, гриби й тварини - складаються з клітин (мал. 20). Це найменша жива одиниця, з якої складається організм. Завдяки клітинам здійснюються всі функції живих істот. Через свою поверхню вона дихає і живиться, тобто вбирає з навколишнього середовища поживні речовини. Коли клітина сягає певних розмірів, вона розмножується, утворюючи дочірні клітини. Отже, своє життя материнська клітина продовжує в утворених дочірніх.

У багатоклітинних істот організм функціонує завдяки взаємодії клітин між собою (мал. 20, 1, 2). Клітина одноклітинної істоти (мал. 20, 3) є одночасно й самостійним організмом, адже вона виконує всі ті самі функції, що й багатоклітинний організм.

Ми з вами починаємо екскурсію в дивовижний світ клітини, світ, який існує в кожному з нас.

Історія розвитку біології. Науку, яка вивчає клітини, називають цитологія. У 1665 році англійський дослідник Роберт Гук, використовуючи мікроскоп власної конструкції, досліджував корок деревної рослини. Він побачив малесенькі порожні комірки, які назвав клітинами (мал. 21). Пізніше стало відомо, що корок складається з мертвих клітин. Тобто Р. Гук досліджував не всю клітину, а лише її оболонку. Але сам термін зберігся і донині.

Згодом, у 80-ті роки XVII сторіччя голландський натураліст Антоні ван Левенгук (мал. 22, 1) відкрив одноклітинні організми, деякі

клітини багатоклітинних тварин. Як і Гук, Левенгук використовував мікроскопи власної конструкції (мал. 22, 2). Вони забезпечували збільшення об’єктів дослідження до 300 разів - нечуваний на той час успіх.

На початок XIX сторіччя було зібрано чимало інформації про будову клітин різних типів. Важливим відкриттям було виявлення в клітині ядра. Пізніше ви дізнаєтесь про його функції в клітині. Уперше ядро в клітинах тварин 1825 року спостерігав чеський біолог Ян Пуркіньє (мал. 23, 1). Згодом, у 1831 році, англійський ботанік Роберт Броун (мал. 23, 2) описав ядро в рослинних клітинах. Стало зрозумілим, що ядро є обов’язковим компонентом клітин рослин і тварин.

Німецький ботанік Матіас Шлейден (мал. 24, 1) детально вивчав будову рослинної клітини. Інший німецький дослідник Теодор Шванн (мал. 24, 2), порівнюючи будову рослинних і тваринних клітин, був вражений тим, що загальний план їхньої будови подібний. На підставі цього 1839 року ці вчені сформулювали перші положення клітинної теорії. Теорія (від грец. - дослідження) - це сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки.

Важливий внесок у створення клітинної теорії ще одного німецького ученого - Рудольфа Вірхова (мал. 24, 3). Він уперше встановив, що клітини здатні розмножуватись: нові клітини з’являються завдяки розмноженню материнської.

Клітинна теорія - це узагальнені знання про клітину, виражені у вигляді основних положень.

Основні положення клітинної теорії:

усі організми складаються з клітин;

клітина є одиницею будови й розвитку всіх організмів;

клітини як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів загалом подібні за планом будови та основними процесами життєдіяльності;

поява нових клітин є наслідком розмноження материнської клітини.

Створення клітинної теорії стало важливим етапом у розвитку біології. Згодом було здійснено багато інших важливих відкриттів у галузі вивчення клітин: відкрито різні компоненти (складові частини) клітини, досліджено різні процеси її життєдіяльності.

Узагальнимо знання

Клітина є одиницею будови всіх організмів.

Клітину в 1665 році відкрив англійський дослідник Роберт Гук. Він запропонував сам термін «клітина».

Голландський дослідник Антоні ван Левенгук наприкінці XVII сторіччя відкрив деякі одноклітинні організми та окремі клітини багатоклітинних тварин.

Центральну структуру клітини рослин і тварин - ядро - відкрили в першій половині XIX сторіччя чеський дослідник Ян Пуркіньс (у клітинах тварин) та англійський Роберт Броун (у клітинах рослин).

Основи клітинної теорії, яка вплинула на подальший розвиток усієї біології, заклали німецькі вчені Теодор Шванн, Матіас Шлейден та Рудольф Вірхов.