Речовини, їхні фізичні властивості. Матеріал для 5 класу.
Із чого утворено тіла?
Усі тіла живої й неживої природи: тварини і рослини, Сонце і Місяць, усілякі прилади і пристрої - складаються з речовин. Підручник, за яким ти навчаєшся, теж складається з речовин. Організм людини також складається з речовин. Речовин надзвичайно багато, і вони дуже різноманітні.
Речовиною ми називатимемо все те, що входить до складу тіл.
Чого більше — тіл чи речовин?
Розглянь малюнок 14. Зображені на ньому тіла - сніжинка, крига, краплі роси - утворилися з однієї речовини - води. З речовини, яка називається алюмінієм, виготовляють дріт, кухонний посуд, місткості для зберігання інших речовин, обгортки шоколадних плиток тощо. Білий і солодкий на смак цукор тобі відомий у вигляді піску, рафінаду чи пудри. Наведені приклади свідчать про те, що з однієї речовини можуть утворюватися різні тіла.
Агрегатні стани речовин
На малюнку 15 зображено склянку з водою, кисневу подушку (тобто наповнену киснем), стеаринові свічки. Речовини - вода, кисень, стеарин - мають різний стан. Його ще називають агрегатний стан речовини. У води -рідкий агрегатний стан, у кисню - газуватий, у стеарину -твердий.
Чому за однакових умов речовини мають різний агрегатний стан?
Кожна речовина складається із частинок дуже малих розмірів. Агрегатний стан речовини залежить від відстані між ними. Твердий агрегатний стан мають речовини, частинки яких дуже близько розташовані одна до одної та міцно зв’язані між собою, а тому переміщуватися не можуть (мал. 16, а). Прикладами таких речовин є залізо, вуглець, цукор, кухонна сіль.
В інших речовинах, навпаки, частинки речовини зв’язані слабко і відстані між ними більші. Це дає змогу частинкам переміщуватися одна відносно одної (мал. 16, б). Такий стан речовин дістав назву рідкий агрегатний стан. Він властивий олії, воді за кімнатної температури.
У газуватих речовинах відстані між частинками в тисячі разів більші, ніж у рідинах і тим більше твердих речовинах. Тому частинки газів вільно рухаються і переміщуються на значні відстані (мал. 16, в). У цьому переконує рух повітря, яке складається з кількох газуватих речовин.
Чи впливає агрегатний стан речовини на властивості тіл
Відмінності в агрегатному стані речовин позначаються на властивостях тіл. Тверді тіла, наприклад гвіздок чи стілець, зберігають форму та об’єм.
Рідини зберігають об’єм, але не зберігають форми. Рідинам властива текучість. Тому вони набувають форми посудини, у яку їх налили.
Тобі відомо, що повітря - це суміш газів. Гази не зберігають форми і займають увесь наданий їм об’єм. Так, повітря набуває форми наповненої ним кульки (мал. 17).
Які фізичні властивості мають речовини
Розглянемо фізичні властивості відомих тобі речовин -води, алюмінію, цукру (сахарози).
Вода безбарвна, прозора, без запаху і смаку (якщо не містить домішок). За звичайних умов ця речовина рідка, за температури нижче 0 °С - тверда, а вище 100 °С - газоподібна.
Алюміній - речовина сріблясто-сірого кольору, непрозора, без запаху, має блиск. За звичайних умов це тверда речовина (рідким алюміній стає, якщо його нагріти до температури близько 700 °С). Алюміній не розчиняється у воді, тому його використовують для виготовлення місткостей для води.
Цукор, або сахароза, - речовина білого кольору, непрозора, солодка на смак, без запаху. Ця речовина добре розчиняється у воді.
Наведені харгіктеристики: колір, прозорість, смак, запах, здатність розчинятися у воді, зберігати або не зберігати форму і об’єм та деякі інші - є фізичними властивостями речовин.
ПІДСУМКИ
Тіла живої і неживої природи складаються з речовин.
Тіл у природі більше, ніж речовин.
Речовини можуть перебувати в твердому, рідкому і газуватому агрегатних станах.
Агрегатний стан речовини зумовлений різною відстанню між частинками, з яких складається речовина.
Фізичними властивостями речовин є колір, прозорість, смак, запах, здатність розчинятися у воді, зберігати або не зберігати форму і об’єм.
Виконай завдання.
Завдання 1. З’ясуй, які речовини використовують твої мама і бабуся під час приготування їжі. Опиши кілька з них за таким планом: 1) агрегатний стан; 2) колір; 3) прозорість; 4) запах; 5) здатність розчинятися у воді. Завдання 2. З’ясуй, які тіла використовують твої тато і дідусь у повсякденному житті. Поцікався, з яких речовин їх виготовлено.
Чи можна змінити агрегатний стан речовини? Щоб відповісти на це запитання, виконаємо дослід (мал. 18). Наллємо воду у форму для льоду і поставимо в морозильну камеру. Вода перетвориться на лід. Дістанемо утворені шматочки льоду (1) і нагріємо їх до повного танення (2). Продовжимо нагрівання. Через деякий час вода починає кипіти й випаровуватися. Водяну пару легко виявити, потримавши холодний металевий чи скляний предмет над отвором посудини (3). Від зіткнення з його холодною поверхнею водяна пара охолоджується і знову перетворюється на воду, тобто набуває рідкого агрегатного стану.
Отже, ми спостерігали за зміною агрегатного стану води. Подібні зміни відбуваються з водою і в природі. Тому в природі вода перебуває у трьох агрегатних станах.
Наведи відомі тобі приклади тіл природи з різним агрегатним станом води.
Навіть у повітрі, яким ми дихаємо, є водяна пара. Пригадай, як холодної пори вікна «пітніють» (вкриваються крапельками води).
1. ІНаведи приклади різних тіл, виготовлених з однієї речовини.
2. Поясни причину багатоманітності тіл.
3. Назви агрегатні стани речовини і наведи приклади.
4. Поясни відмінність між твердим, рідким і газуватим станами речовини.
5. Назви властивості твердих тіл, рідин і газів.
6*. За яких умов вода перетворюється на лід, лід - на воду, вода - на водяну пару, а водяна пара - знову на рідину?
Немає коментарів:
Дописати коментар