Презентація
Клітинний цикл. Мітоз
Пригадайте, що таке вид, нейрони, ситоподібні трубки, хроматин, центріолі. Що таке центромера та кінетохор?
Період існування клітини від початку одного поділу до настання наступного або ж від початку останнього поділу клітини до її загибелі називають клітинним циклом (мал. 113). Його тривалість у різних організмів неоднакова: у бактерій за оптимальних умов вона становить 20-30 хв, у клітин еукаріотів - 10-80 год і більше (наприклад, інфузорія-туфелька ділиться кожні 10-20 год).
Між двома послідовними поділами клітини існує певний період, який має назву інтерфаза (від лат. інтер - між і грец. фазіс - поява). В інших випадках інтерфаза триває від останнього поділу клітини до моменту її загибелі. Таке явище спостерігають у клітин багатоклітинних організмів, які втрачають здатність до поділу (нейрони, еритроцити, ситоподібні трубки тощо).
Запам’ятаємо: клітинний цикл складається з періоду поділу клітини і проміжку між двома поділами - інтерфази (або від останнього поділу клітини до моменту її загибелі).
Мал. 113. Узагальнена схема клітинного циклу. Завдання: охарактеризуйте різні періоди інтерфази
Запам’ятаємо: процес мітозу забезпечує сталість каріотипу організмів певного виду тобто саме існування біологічних видів протягом тривалих історичних проміжків часу.
В інтерфазі клітина росте, у ній інтенсивно синтезуються білки та інші органічні сполуки, активно запасається енергія, потрібна для здійснення наступного поділу клітини. Найінтенсивніше процеси синтезу перебігають у період інтерфази, який називають синтетичним (мал. 113). У цей час подвоюються хроматиди (цей процес пов’язаний з подвоєнням молекул ядерної ДНК), центріолі, діляться мітохондрії та пластиди.
Період між завершенням попереднього поділу клітини і синтетичним періодом називають передсинтетичним, а між завершенням синтетичного періоду і початком наступного поділу - післясинтетичним (мал. 113). Тривалість інтерфази переважно становить до 90 % часу всього клітинного циклу. Стимулом для наступного поділу клітини часто є досягнення нею певних розмірів в інтерфазі.
Основним способом поділу еукаріотичних клітин є мітоз (від грец. мітос — нитка) (мал. 114). Процес мітозу супроводжується ущільненням хромосом і утворенням особливого апарату - веретена поділу, який забезпечує рівномірний розподіл спадкового матеріалу материнської клітини між двома дочірніми. У цьому процесі беруть участь центріолі.
Фази мітотичного поділу. Мітоз складається із чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази і телофази (мал. 114). Його тривалість - від кількох хвилин до 2-3 год. Профаза (від грец. про - перед) починається з ущільнення ниток хроматину: хроматиди вкорочуються й ущільнюються (спіралізуються) (мал. 114. І). Стає помітною первинна перетяжка (центромера), де розташований кінетохор. Завдяки цьому під світловим мікроскопом можна розглянути будову хромосом і підрахувати їхню кількість. Поступово зменшуються в розмірах і зникають ядерця. У більшості клітин під час поділу ядерна оболонка розпадається на фрагменти та зникає (за винятком деяких одноклітинних тварин, водоростей і грибів), і хромосоми опиняються в цитоплазмі (мал. 114. II). У цей самий час починає формуватися веретено поділу. Його нитки прикріплюються до кінетохорів і хромосоми починають рухатись до центральної частини клітини (мал. 114. II).
Під час метафази (від грец. мета - після) завершується ущільнення хромосом і формування веретена поділу. Найчіткіше помітні деталі будови хромосом. Вони наче «вишиковуються» в одній площині в центральній частині клітини, а їхні центромери розташовані на однакових відстанях від кожного з полюсів клітини. Наприкінці метафази дві структурні одиниці хромосом - хроматиди (їх ще називають сестринськими хромосомами) відокремлюються одна від одної (мал. 114. Ill, IV).
Мал. 114. Мітоз. І. Профаза: зникнення ядерної оболонки; II. Профаза: хромосоми опиняються у цитоплазмі; III. Початок метафази: нитки веретена поділу приєднуються до кінетохорів; IV. Завершення метафази: хромосоми розташовані по центру клітини; V. Анафаза: хроматиди кожної з хромосом розходяться до полюсів клітини. VI. Телофаза: формування ядер, поділ цитоплазми та утворення дочірніх клітин
Цікаво знати
Кожна клітина, як і цілісний багатоклітинний організм, характеризується певного тривалістю життя, запрограмованою спадково. Так, клітини кишечнику живуть близько 5 діб; кореневі волоски рослин - близько 20 діб; еритроцити - близько 120; печінки (гепатоцити) - близько 480; нейрони та м’язові клітини -десятки років.
Запам’ятаємо: перебіг клітинного циклу керується в контрольних пунктах. Регуляцію клітинного циклу забезпечують складні молекулярні механізми.
Завдання: 1. Поміркуйте, які ще чинники зовнішнього щодо клітини середовища можуть впливати на процеси її життєдіяльності? 2. Запропонуйте свої варіанти застосування моделювання у дослідженнях будови та процесів життєдіяльності клітин.
Анафаза (від грец. ана - знову, поза) - найкоротша фаза мітозу (мал. 114. V). У цей час діляться центромери, і окремі хроматиди кожної хромосоми починають рухатися до різних полюсів клітини. Кожна з хроматид відповідає половині спадкового матеріалу хромосоми у профазі, тобто хроматиди містять ідентичний спадковий матеріал.
Телофаза (від грец. телос - кінець) триває від моменту припинення руху хроматид до утворення двох дочірніх клітин (мал. 114. VI). На початку телофази хромосоми деспіралізуються. Навколо кожного з двох скупчень хроматид формується ядерна оболонка, з’являються ядерця, і ядра дочірніх клітин набувають такого вигляду, який вони мали в інтерфазі. Протягом телофази поступово зникає веретено поділу, ділиться цитоплазма материнської клітини й утворюються дві дочірні.
Яке біологічне значення мітозу? Мітотичний поділ забезпечує точну передачу спадкової інформації від материнської клітини дочірнім протягом низки послідовних клітинних циклів. Кожна з дочірніх клітин отримує по одній хроматиді від кожної хромосоми. Завдяки цьому зберігається і постійне число хромосом в усіх дочірніх клітинах, і сталий набір спадкової інформації.
Поспостерігайте за процесами життєдіяльності клітин, навчіться розпізнавати на схемах, постійних мікропрепаратах, мікрофотографіях фази мітотичного поділу клітин, виконавши лабораторне дослідження.
Як регулюється клітинний цикл? Головні події клітинного циклу - подвоєння молекул ДНК в інтерфазі та розходження сестринських хроматид в анафазі. Клітинний цикл чітко керується. Існують так звані контрольні пункти, у яких він перевіряється на правильність і в разі помилок може бути зупинений. Проходженням клітинного циклу через ці контрольні пункти керують спеціальні ферменти.
Отже, вивчаючи попередній матеріал, присвячений будові та процесам життєдіяльності клітини, ви зрозуміли, що кожна клітина є цілісною саморегульованою біологічною системою. Насамперед, це стосується одноклітинних організмів, у яких окрема клітина є одночасно й самостійним організмом. У багатоклітинних організмів діяльність окремих клітин регулюють біологічно активні речовини (фітогормони у рослин, гормони та нейрогормони у тварин), а в більшості багатоклітинних тварин - ще й нервова система. Для клітин еукаріотів характерна чітка періодичність фізико-хімічних процесів, які в ній відбуваються. Це, у свою чергу, визначає й періодичність біологічних процесів у нашому організмі: періоди сну та неспання, періодичність виділення травних ферментів протягом доби тощо.
На діяльність клітини можуть впливати чинники й зовнішнього щодо неї середовища. Наприклад, для синтезу хлорофілу в клітинах рослин потрібний доступ світла. За відсутності світла новий хлорофіл не синтезується.
Коротко про головне
Клітинний цикл - період існування клітини від початку одного поділу до настання наступного або ж від початку останнього поділу клітини до її загибелі. Він складається з періоду поділу клітини та інтерфази. В інтерфазі клітина росте, подвоюються молекули ДНК, мітохондрії, пластиди, інтенсивно синтезуються білки та інші органічні сполуки тощо.
Мітоз складається із чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази і телофази. Під час профази ущільнюються хромосоми, поступово зникають ядерця, ядерна оболонка, формується веретено поділу. Нитки веретена поділу прикріплюються до центромер, і хромосоми починають рухатись до центральної частини клітини.
Під час метафази завершується ущільнення хромосом і формування веретена поділу. Наприкінці метафази хроматиди кожної хромосоми відокремлюються одна від іншої. Під час анафази діляться центромери і окремі хроматиди кожної хромосоми починають рухатися до різних полюсів клітини.
Завдяки мітотичному подіну клітин організми ростуть і відбуваються процеси регенерації.
На початку телофази відбувається деспіралізація хромосом, навколо кожного з двох скупчень хроматид формується ядерна оболонка, з’являються ядерця і ядра дочірніх клітин стають такими самими, як в інтерфазі. Поступово зникає веретено поділу, поділяється цитоплазма материнської клітини й утворюються дві дочірні.
Біологічне значення мітозу полягає в тому, що він забезпечує точну передачу спадкової інформації від материнських клітин дочірнім протягом низки послідовних поділів.
Немає коментарів:
Дописати коментар