Вегетативна та соматична нервова система. Матеріал для учнів 8 класу.

 

Автономна (вегетативна) нервова система — структура та функції

---

---

Не менш важливою, ніж центральна, в організмі людини є автономна (вегетативна) нервова система. Вона виконує безліч функцій, від яких залежить злагоджена робота всього організму і здоров’я різних систем органів.

Знання особливостей її будови важливе не тільки для лікарів або для звичайної людини, яка стежить за своїм самопочуттям. Розуміння того, з чого складається автономна нервова система і як працює, — необхідна умова розвитку персональних тренерів.

Зміст

• Будова і фізіологія
• Особливості роботи та функції
• Відмінності від соматичної нервової системи
• Класифікація та причини порушень

Будова і фізіологія

Вегетативна нервова система має й інші назви: вісцеральна або автономна. Вона являє собою невід’ємну частину всієї нервової системи та виступає агрегатором периферичних і центральних формувань. Вони, своєю чергою, є регуляторами функціональної роботи всього організму, що забезпечує його реакції на появу зовнішніх подразників.

Автономна нервова система (далі АНС):

• відповідає за роботу практично всіх систем внутрішніх органів;
• регулює залози внутрішньої та зовнішньої секреції;
• грає величезну роль в підтримці нормального стану лімфатичних і кровоносних судин.

Це орган, без якого неможливі процеси правильного відновлення та адаптації організму, а також перебіг гомеостазу.

Людина ніяк не може контролювати роботу автономної НС. Це означає, що вона не може будь-якими зусиллями або діями вплинути на функціонування серцевого м’яза або травного тракту.

Однак сучасна комп’ютерна техніка дозволяє домогтися усвідомленого впливу на ті параметри та процеси, які контролюються з боку АНС. Зробити це можна за допомогою спеціально підібраних фізіологічних і лікувальних, а також профілактичних процедур із застосуванням спеціального обладнання.

Будова АНС вважається досить складною, тому для кращого сприйняття її анатомію заведено ділити на відділи.

Найважливішими з них є:

• центральний – утворений ядрами пар черепно-мозкових нервів, що пролягають в тканинах спинного і головного мозку;
• периферичний – складається з закінчень, нервів і сплетінь (передають імпульс до конкретної ділянки тіла або органу), а також парасимпатичних гангліїв і симпатичного стовбура.

Від симпатичних ядер, розташованих в спинному мозку, відгалужуються численні нервові волокна (рецептори), від яких, своєю чергою, йде з’єднання з органами. У довгастому і середньому мозку, а також в області крижів знаходяться парасимпатичні ядра, які відводять нервові закінчення до органів виділення і кишечнику.

Третю частину – метасимпатичну – утворюють сплетення і найдрібніші ганглії, розташовані в:

• стінках травних органів;
• сечовому міхурі;
• серцевому м’язі;
• деяких інших органах.

Автономна система (прегангліонарний відділ) не відповідає за роботу скелетних м’язів, ними управляє соматична НС.

Особливості роботи та функції

Автономна (вегетативна) нервова система виконує ряд життєзабезпечуючих функцій, найважливішою з яких є прояв адекватної реакції організму на вплив зовнішніх подразників.

Вона є учасником відповідних реакцій (як психічного, так і фізіологічного характеру), що протікають під управлінням відділів головного мозку. Симпатична НС активується при наявності будь-яких стресових ситуацій, що проявляється в глобальному впливі на весь організм в цілому.

При парасимпатичній регуляції може відбуватися або гальмівна, або збудлива реакція.

Зокрема, функціональний вплив симпатичного відділу проявляється на кожен конкретний орган:

• зіниці та артерії – розширююча дія;
• слинні залози – пригнічене слиновиділення;
• серце – почастішання скорочень і ритму;
• сечовий міхур – послаблююча дія;
• кишечник – пригнічення перистальтики;
• бронхи та інші органи дихання — розширення легенів, поліпшення їх вентиляції.

Під впливом симпатики відбувається збільшення вироблення гормонів, ферментів, що призводить до прискорення обмінних процесів (енергозабезпечення і синтез білка).

При парасимпатичному впливі метаболізм значно сповільнюється, в печінці синтезується у великій кількості глікоген, а вміст глюкози різко падає. Скорочується і вироблення гормонів.

Дія парасимпатичного відділу є повністю протилежною щодо кожної системи: з одного боку — збудження, з іншого — пригнічення.

Усередині кожного органу, в більшості випадків, мають місце базові, найпростіші рефлекси, наприклад, в порожнині шлунка. Комплексні та складні реакції передаються через вегетативні центри за допомогою спинного мозку. Регулятором таких центрів виступає гіпоталамус (скупчення парних ядер, робота яких пов’язана з регуляцією температурою тіла та осморегуляцією).

Найбільш високоорганізованою вважається кора головного мозку, яка виступає сполучною ланкою між АНС і іншими системами.

Слід розуміти, що устрій дитячої автономної нервової системи відрізняється від дорослої, попри те що системи органів функціонують практично однаково.

У дітей вона повністю формується тільки до 12-13 років, тому в ранньому віці людині не властива висока опірність стресовим та іншим навантаженням.

Відмінності від соматичної нервової системи

Соматична нервова система, на відміну від АНС, є самостійною і довільною. Її діяльність може бути керованою свідомістю людини. Це орган, що відповідає за скоротливу функцію поперечно-смугастого м’яза, тобто регулює руху опорно-м’язового апарату.

Крім того, вона:

• регулює і забезпечує реакцію шкіри на зовнішні подразники;
• забезпечуючи зв’язок всього організму з навколишнім середовищем.

Відмінності спостерігаються і в будові. Якщо скласти порівняльну таблицю, можна побачити, що головні особливості відносяться до рефлекторних дуг і точок відгалуження нервових волокон. Сама дуга утворена трьома частинами: чутливою, виконавчою та вставною.

Читайте також: Кровоносні судини людини — опис, характеристика, види, класифікація, функції

У АНС виконавча ланка розташована поза межами, ближче до цільового органу, а в СНС  закінчення дуги знаходиться в сірій речовині спинного мозку.

За схемою відмінних рис можна побачити, що біологічно активна речовина в СНС — тільки ацетилхолін, який відповідає за передачу імпульсів, що надходять. У вегетативній системі медіаторів набагато більше:

• норадреналін;
• адреналін;
• гістамін;
• серотонін;
• ацетилхолін;
• аденозинтрифосфорна кислота.

Нервові волокна відрізняються в більшу сторону за розміром, їх повністю покриває мієлінова оболонка. Важливою їх характеристикою є висока швидкість проведення електричних імпульсів, тому досить найменшого дратівного фактора.

На відміну від автономної, соматична збирає інформацію, що надходить з навколишнього середовища, і змушує організм миттєво реагувати. Це проявляється, наприклад, в різкому відсмикуванні руки від гарячої поверхні.

АНС працює набагато повільніше, але вона виконує зовсім інші функції.

Класифікація та причини порушень

Практично кожна людина в сучасному світі піддається впливу факторів, що провокують стрес. При постійному його впливі та регулярних критичних навантаженнях нервова система втрачає здатність адекватно виконувати свої функції та регулювати процеси, що протікають в організмі.

Відповідно, загальний стан здоров’я поступово погіршується.

Головними причинами можливих дисфункцій є:

• хронічні стреси та втома;
• спадкова схильність;
• гормональний дисбаланс, вікові зміни;
• відсутність активного способу життя;
• шкідливі звички, пристрасть до алкоголю і сигарет;
• травми, поранення, хірургічні втручання;
• інтоксикація клітин крові на тлі запальних процесів;
• схильність до алергії.

Найбільш поширеним розладом визнається вегетативна дисфункція, або синдром вегетосудинної дистонії.

В першу чергу, порушення проявляється розладом з боку травної системи, потім змінюються показники артеріального тиску (значення можуть і підвищуватися, і знижуватися).

Згодом внаслідок дихання, що почастішало, посилюється вентиляція легенів або, навпаки, з’являється відчуття нестачі кисню.

Поведінка людини, у якої спостерігаються розлади АНС, різко змінюється, так само, як і світогляд, сприйняття оточуючих і звичних речей. У більшості людей, які страждають ВСД, відзначаються також апатія і недовірливість.

УВАГА! Вегетосудинна дистонія – це не захворювання. Його немає в міжнародному переліку хвороб. Вегетосудинна дистонія – це синдром, який свідчить про наявність більш серйозних захворювань, тому для повної картини треба проводити додаткові обстеження.

Великою проблемою в діагностиці є те, що багато проявів дисфункції АНС схожі з симптомами інших захворювань:

• шлунково-кишкового тракту;
• серцево-судинної системи;
• щитовидної залози.

Ще одним поширеним порушенням є ураження підкіркових структур. Воно проявляється після отриманих травм головного мозку, супроводжується:

• напівнепритомними станами;
• різким падінням артеріального тиску;
• постійною діареєю.

Слід пам’ятати, що перші тривожні дзвіночки можуть з’являтися вже у віці 25-35 років. Ігнорувати симптоми не можна, щоб не допустити запущеної форми розладк, що вже практично не піддається лікуванню.