Комбінативна мінливість. Матеріал для учнів 10 класу.

 

Відео

Презентація

Комбінативна мінливість

Мінливість, яка виникає в результаті рекомбінацій (перерозподіл спадкового матеріалу), що спричинені кросинговером та незалежним розходженням хромосом,  називається комбінативна. Комбінативна мінливість забезпечує різноманітність комбінацій алельних генів і зумовлює появу особин із різними поєднаннями станів ознак. На малюнку зображений приклад комбінативної мінливості.       Джерела комбінативної мінливості: 1)    кросинговер; 2)    незалежне розходження хромосом у мейозі; 3)    випадкова зустріч гамет під час запліднення.           Усі три джерела комбінативної мінливості діють одночасно та незалежно одне від одного.            Комбінативну мінливість крім організмів, які розмножуються статево, також  спостерігають   і в організмів, які розмножуються нестатевим способом або вегетативно.         Прикладом комбінативної мінливості може бути поява нащадків із новими, нети повими для батьків комбіна ціями ознак, як у дослідах Менделя з горохом (насіння жовтого кольору зі зморшкуватою поверхнею і насіння зеленого кольору з гладенькою поверхнею) і Моргана – з дрозофілами (сіре тіло й недорозвинені крила, чорне тіло та нормальні крила). Еволюційне значення комбінативної мінливості         Для модифікацій характерна не спадковість, а сама тісна залежність від впливів навколишнього світу. На відміну від модифікацій, свого роду фенотипового відповіді організмів на зовнішні умови, обидві інші категорії мінливості - мутації і комбінації - є генотипними, спадковими змінами. Мутації завжди пов'язані із змінами в хромосомах і виникають без участі схрещування; при їх виникненні можуть грати певну роль і досить сильні зовнішні подразники. Комбінації засновані на перерозподілі хромосом, які завжди виникають у результаті схрещування; зовнішні агенти зазвичай не грають при цьому вже ніякої ролі.         Дані, накопичені в експериментальній генетиці, дають можливість зрозуміти процес формування нових різновидів, видів і родів. На периферії ареалу поширення вихідної популяції або в своєрідних екологічних нішах всередині цього ареалу відбувається накопичення особин, що володіють рядом мутацій, які мають пристосувальне значення в цих умовах. З плином часу кількість таких мутацій збільшується, що веде до появи нових різновидів і географічних рас. При подальшій незалежної еволюції таких різновидів ще більше накопичуються різні рецесивні і домінантні мутації, і генетичний матеріал перерозподіляється в межах однієї хромосоми і між різними хромосомами в результаті спонтанних перебудов. Все це призводить до перетворення таких різновидів нові види; при їх схрещуванні виходять гібриди з неправильним зчепленням хромосом і порівняно високою стерильністю.         Подальша незалежна еволюція таких видів дає нове збільшення відмінностей у складі генів і в будові хромосом і перетворює їх в далекі види і роди.