НЕРВОВІ ХВОРОБИ — захворювання нервової системи, що виникають унаслідок анатомічних чи функціональних змін нервових структур і нервових процесів.
Ознаки захворювань нервової системи: головний біль, паралічі, судоми, порушення рефлексів, розлади чутливості тощо.
Хвороби нервової системи поділяться на
● органічні (викликані порушенням будови її структур);
● функціональні (викликані порушенням діяльності її структур, при тимчасовому характері не становить небезпеки для життя хворого й піддається лікуванню).
ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
ЕНЦЕФАЛІТ — запалення головного мозку (стійкі порушення роботи нервової системи, зумовлені руйнуванням нейронів мозку; розростанням сполучної тканини з утворенням у мозку порожнин, рубців тощо).
Дуже небезпечне захворювання, яке може призвести до смерті людини.
Збудник: вірус енцефаліту.
Шляхи зараження: укуси кліщів, комарів; уживання сирого молока та молочних продуктів інфікованих кіз; ускладнення інфекційних хвороб (кір. вітряна віспа).
Симптоми хвороби: висока температура тіла, порушення свідомості, сильний головний біль, нудота і блювота.
Профілактика енцефаліту:
● щеплення;
● ізоляція від хворих менінгітом;
● уникнення укусів кліщів або комарів, які є переносниками збудників цього захворювання;
● дотримання правил особистої гігієни;
● ретельне лікування інфекційних захворювань;
● відмова від уживання сирого молока та молочних продуктів кіз.
ХВОРОБА ЛАЙМА.
Хвороба отримала назву від назви американського містечка Старий Лайм, у якому її виявили вперше, однак ця хвороба трапляється і на всіх інших континентах, окрім хіба що Антарктиди.
Збудник : спіралеподібна бактерія борелія, що потрапляє в організм людини через укуси кліщів (людина для борелії є випадкове місце проживання, бо зазвичай вона вражає диких копитних).
МЕНІНГІТ — це запалення оболонок головного та спинного мозку.
Розрізняють вірусну й бактеріальну форми менінгіту.
Збудники: бактерії (найчастіше менінгокок), віруси, одноклітинні гриби й деякі паразитичні черви.
Причини: дія хвороботворних мікроорганізмів або певних речовин (деякі антибіотики, протизапальні засоби та інші препарати), які здатні спричиняти запальні процеси в оболонці мозку, переохолодження голови й усього тіла.
Симптоми хвороби: висока температура тіла, порушення свідомості, сильний головний біль, дрібний висни на тілі (можна виявити протягом 1 — 3 год); почервоніння горла н мигдаликів, нудота і блювота, судоми, непритомність, марення, сонливість, за проявами ця хвороба нагадує грип.
Шляхи зараження: немиті руки або повітряно — крапельний шлях.
Наслідки хвороби: періодичні головні болі, зниження слуху, зору, запаморочення, епілептичні напади, параліч.
Профілактика менінгіту:
● дотримання правил особистої гігієни;
● у деяких випадках можлива вакцинація від певних збудників менінгіту;
● не зловживати ліками, що здатні спричиняти запальні процеси в оболонці мозку.
НЕВРИТ — запалення, що вражає периферичні нерви.
Причини невриту: оперізуючий герпес, хвороба Лайма, лепра та ін.
Шляхи зараження: деякі збудники можуть передаватися від людини до людини через немиті руки (збудник передається від людини до людини), укуси комарів (збудник хвороби Лайма), механічні пошкодження нерва внаслідок фізичної травми.
Профілактика невриту:
• уникати фізичних травм;
• дотримуватися гігієни;
• запобігати потраплянню в організм збудників відповідних захворювань.
ПОЛІОМІЄЛІТ — гостре вірусне інфекційне захворювання, яке може призвести до враження центральної та периферичної нервової системи.
Найбільш вразливими до нього є діти віком до 5 років.
Збудник: вірус поліомієліту.
Наслідки: у випадку враження центральної нервової системи можливий параліч або навіть смерть хворого, хворобу легко попередити, але неможливо вилікувати.
Профілактика поліомієліту: щеплення.
ПРАВЕЦЬ — гостре ураження спинного і довгастого мозку.
Збудник: бактерія (правцева паличка) та її спори.
Шляхи зараження: через ушкоджену шкіру.
Носії збудника: є бактерії, людина, птахи й гризуни, з фекаліями збудник потрапляє у зовнішнє середовище (ґрунт, водойми), де існує тривалий час.
Симптоми: сильне напруження скелетної мускулатури: спочатку судоми охоплюють м’язи поблизу рани, пізніше — мімічні, згодом — усі м’язи
тулуба та хворий вигинається дугою.
Профілактика правця:
● своєчасне щеплення дітей та екстрене щеплення за умови поранення забрудненими предметами;
● дотримання правил техніки безпеки під час роботи в саду, на городі.
СКАЗ — гостре ураження центральної нервової системи.
Збудник: вірус сказу.
Шлях зараження: укуси хворих диких (вовк, лисиця) або домашніх (кіт, собака) тварин, потрапляння слини хворих тварин на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
Симптоми: різко підвищена чутливість до найменших подразнень органів чуття (яскраве світло, різні звуки), які викликають судоми м’язів кінцівок, тому згодом хворі стають агресивними, буйними, з’являються галюцинації, марення, відчуття страху, пізніше — розвивається параліч.
Профілактика сказу:
● регулярне щеплення домашніх і свійських тварин;
● регулювання чисельності диких м’ясоїдних тварин (зокрема, лисиць);
● профілактичні щеплення осіб, діяльність яких пов’язана з ризиком зараження.
СОННА ХВОРОБА
Збудник: найпростіший паразит — трипаносома.
Хвороба трапляється в Африці, паразит проникає у спинномозкову рідину, з якою циркулює спинномозковим каналом, шлуночками мозку, проникає під мозкові оболонки.
Симптоми: отруйні виділення поступово гальмують роботу нейронів кори півкуль, і людина «засинає» через втрату можливості контролювати функціонування власного організму.
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
НЕВРАСТЕНІЯ — функціональна хвороба нервової системи, що характеризується нервовим виснаженням.
НЕВРАЛГІЯ — ураження периферичних нервів, що супроводжуються болем, але їхні функції зберігаються, наприклад, міжреберна невралгія.
НЕВРОПАТІЯ — ураження периферичних нервів що супроводжуються болями і порушенням їхніх функцій, наприклад, невропатія сідничного нерва.
РАДИКУЛІТ — ураження спинномозкових корінців.
ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
ВЕГЕТАТИВНО — СУДИННА ДИСТОНІЯ.
СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЗКУ.
МІГРЕНЬ — періодичний спазм мозкових судин.
Симптоми хвороби: характерні гострі приступи головного болю пульсуючого характеру, що періодично повторюються, запаморочення, порушення зору, нудота та іноді блювання.
МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ — захворюванням нервової системи, що зумовлене порушенням кровопостачання головного мозку або крововиливом у тканини мозку.
Причини хвороби: у людей літнього віку атеросклероз із утворенням кров'яного згустку (тромбу) або гіпертонічна хвороба, у молодих людей — вроджені вади артерій.
Наслідки хвороби: спричиняє руйнування нейронів певної ділянки мозку (уражені клітини нездатні регулювати роботу відповідних частин тіла, що призводить до тимчасової чи стійкої втрати їхньої функції), порушує нормальну роботу головного мозку, стискаючи його тканини.
ГІДРОЦЕФАЛІЯ — порушення з будь — яких причин циркуляції спинномозкової рідини. Збільшення тиску всередині черепа призводить до порушень функціонування кори півкуль, а розміри черепа збільшуються.
АБСЦЕСИ ТА ПУХЛИНИ МОЗКУ розвиваються всередині мозку, на його поверхні або в тканинах.
Лікування: хірургічне втручання, відповідні антибіотики.
ПУХЛИНИ МОЗКУ.
Симптоми хвороби: головний біль, нудота, блювота, порушення мови, слуху, зору, балансу і рухів тіла, судоми й конвульсії.
ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
ПАРАЛІЧ — ушкодження рухових ділянок головного мозку або нервових провідних шляхів спинного мозку.
Пам'ять та розумова діяльність при цьому не порушуються.
ДЕГЕНЕРАТИВНІ ХВОРОБИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
ЕПІЛЕПСІЯ — неврологічні розлади, що характеризуються виникненням судом.
Епілепсія трапляється в однієї людини з 200.
Причини хвороби: спадковість, пухлина головного мозку, запалення головного мозку (менінгіт, енцефаліт), травма голови, інсульт, зловживання алкоголем, іноді стрес, безсоння, зниження рівня глюкози в крові, спалахи світла чи голосні звуки.
Симптоми епілепсії: епілептичні напади характеризуються неконтрольованою, хаотичною електричною активністю в головному мозку (хвора людина втрачає здатність сприймати й аналізувати сенсорну інформацію і контролювати м'язи), під час сильних нападів епілепсії хворий непритомніє, падає, у нього розвиваються судоми, що тривають декілька хвилин, слабкі напади характеризуються короткочасною непритомністю, без судом.
РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ — захворювання нервової системи внаслідок імунно обумовленого ураження мієліну, що призводить до оголення волокон та порушення проведення імпульсів по них.
Симптоми розсіяного склерозу: погіршення зору або двоїння в очах, частковий параліч, слабкість і спазми у м'язах, біль під час рухів, порушення ходи, порушення координації та рівноваги, можливі порушення чутливості, оніміння, проблеми з ковтанням, зором, мовленням, втрата працездатності.
Періоди загострення можуть тривати кілька тижнів, періоди ремісії (покращення стану) — місяці або роки. Розсіяний склероз розвивається внаслідок імунно обумовленого ураження мієліну, що призводить до оголення волокон та порушен ня проведення імпульсів по них
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА — дегенеративне захворювання головного мозку, яке розвивається в однієї з кожних 200 осіб віком понад 60 років (спричиняється прогресуючою загибеллю нейронів сірої речовини мозку, які відповідають за синтез нейропередавача дофаміну).
Дофамін — активна речовина — нейромедіатор, що утворюється переважно нейронами середнього мозку й гіпоталамусу, викликає стан задоволення, почуття щастя й ейфорії.
Чоловіки хворіють частіше від жінок.
Симптоми хвороби: твердість, негнучкість м'язів, уповільнення рухів, порушення координації рухів, мови, неспроможність виконувати звичайні дії, збіднення міміки, тремор (тремтіння рук) у стані спокою, у важких випадках виникає депресія і тривога, втрата рівноваги й порушення пам'яті.
Причини хвороби: прогресуюча загибель нейронів сірої речовини мозку, які відповідають за синтез нейропередавача дофаміну, що бере участь у регуляції рухової активності.
Мета лікування хвороби полягає у підвищенні вмісту дофаміну в головному мозку та послабленні дії антагоніста дофаміну — ацетилхоліну.
ХВОРОБА АЛЬЦГАЙМЕРА — ураженням головного мозку, спричинене порушенням продукції білка амілоїду (у головному мозку відкладається білок амілоїд, і в сірій речовині з'являються нейрофібрилярні клубки), що приводить до ушкодження нейронів мозку, зокрема тих, що відповідають за пізнавальні (когнітивні) функції.
Ефективних методів лікування не існує, проте деякі ліки лише незначно уповільнюють прогресуючий розвиток хвороби.
ДЕМЕНЦІЯ – зазвичай вікове ураження нервової системи у третини осіб віком понад 80 років, що приводить до втрати інтелектуальних функцій.
Симптоми: хворі погано запам'ятовують нещодавні події, не дбають про свій зовнішній вигляд, страждають від депресії і тривожних станів, уникають спілкування і навіть не можуть впізнати рідних і друзів, на пізніх стадіях розвитку хвороби вони часто прикуті до ліжка, страждають нетриманням сечі та калу.
Причина хвороби: кілька перенесених інсультів, після хвороби Альцгаймера.
ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ:
• вчасно діагностувати та лікувати інфекції;
• щеплення від поліомієліту;
• уникати укусів кліщами;
• правильно використовувати антибіотики;
• уникати отруєння важкими металами (ртуттю, миш'яком, свинцем, вісмутом, марганцем тощо);
• вести здоровий спосіб життя, дотримання гігієни;
• обмежувати роботу з комп'ютером, тому що тривале навантаження спричинює судоми м'язів і порушення кровопостачання головного та спинного мозку;
• бути обережними з агресивними тваринами;
• відмовитись від тютюнокуріння (порушується нормальне співвідношення між збудженням і гальмуванням);
• відмовитись від алкоголю і наркотиків (речовини руйнують нервові клітини мозку, страждає й вегетативна нервова система);
• не споживати міцну каву та чай (призводить до надмірного збудження, коли нервові клітини виснажуються, що з часом може стати причиною стійкого їх гальмування);
• повноцінно харчуватися;
• повноцінний сон, бо недостатня тривалість сну супроводжується хронічною втомою, яка може призвести до нервових розладів;
• уникати травм;
• уникати стресів і перевтоми, негативних емоцій (страх, заздрість, образа, злість)
Немає коментарів:
Дописати коментар