Неспадкова (модифікаційна) мінливість

        Мінливість, не пов’язана зі зміною генотипу, називається модифікаційною.
   Класифікація модифікаційної мінливості:
     1. за впливом на організм:
•    морфологічні зміни (викликані схожими на мутації явищами);
•    морфози (морфологічні зміни, зумовлені дією екстремальних умов навколишнього середовища)
     2. за часом:
•    зберігаються лише у особини, яка зазнала змін внаслідок дії навколишнього середовища;
•    зберігаються протягом двох-трьох поколінь (лактозний оперон кишечної палички, регуляція активності бактеріофагів).          
     3.  за значенням:

•    морфози
•    адаптаційні модифікації
•    генокопії
     4.  за характером:
•    морфологічні зміни
•    зміни забарвлення
•    гомеостаз.
        Наприклад, удої молока залежать від кормів. У горностаєвих кроликів зображених на мал.1, біла шерсть виростає у разі підвищення температури, чорна  -  у разі пониження.
        Зміни фенотипу, які не успадковуються, називаються модифікаціями. Спектр модифікацій обмежений нормою реакції, яка відбиває генетичні межі модифікаційною мінливості. Отже, конкретний алельний ген зумовлює не розвиток певного, кодованого ним стану ознаки. А лише межі в яких той може змінюватися залежно від інтенсивності дії тих чи інших чинників навколишнього середовища (сонячне світло, температура і т.д). Наприклад, усе листя на одному дереві має один і той самий генотип, але його розміри варіюють у певних межах залежно від освітленості.  Різні ознаки різною мірою модифікують під впливом умов середовища. Наприклад, група крові не залежить від зовнішнього середовища, тоді як пігментація шкіри пов’язана з дією ультрафіолетового випромінювання.
        Норма реакції для різних ознак має власні межі. Найвужча норма реакції притаманна ознакам, які визначають життєздатність організмів (приклад: взаєморозташування внутрішніх органів), а для ознак, які не мають такого значення, вона може бути ширшою (маса тіла, ріст, колір волосся).
        Модифікаційні зміни (модифікації) мають пристосувальний характер. Завдяки широкій нормі реакції збільшується ймовірність виживання організмів у змінних умовах існування.
        У межах норми реакції модифікації ознаки утворюють безперервний ряд поступових змін  - від мінімальних до максимальних, які групуються навколо деяких середніх значень. Якщо різні стани (варіації) ознаки упорядкувати за збільшенням або зменшенням, вони утворюють варіаційний ряд – послідовність кількісних показників проявів станів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього збільшення чи зменшення. Довжина варіаційного ряду свідчить про розмах модифікаційної мінливості. Найчастіше зустрічаються середні варіанти ознаки; що більше варіант відхиляється від середнього значення, то рідше він зустрічається. Розподіл варіант усередині варіаційного ряду можна графічно зобразити у вигляді варіаційної кривої. Варіаційна крива – це графічне зображення кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє межі модифікаційної мінливості та частоту зустрічальності окремих варіантів. Варіаційний ряд не можна побудувати за ознаками, які не вимірюються (запах), або за ознаками, що існують у двох варіантах (білий, чорний). 
       Експресивність – ступінь фенотипового прояву одного і того ж алельного гену у різних особин. Причини: а) вплив різних умов середовища, б) модифікуючи дія інших генів в однакових умовах середовища, в)залежность від комбінації певних генів в генотипі.
       Пенетрантність – частота фенотипового прояву алельного гену у різних особин родинної групи організмів. Виділяють повну  і неповну пенетрантність.
Фенокопії – не спадкові зміни фенотипу (модифікації), які нагадують певні відомі зміни фенотипу при мутаціях. Фенокопії – результат дії фізичних або хімічних факторів на генетично нормальний організм в процесі його індивідуального розвитку в певні, фенокритичні стадії (періоди) онтогенезу.