неділя, 4 жовтня 2020 р.

Кістки, хрящі.З'єднання кісток. Матеріал для учнів 8 класу.






 келетні сполучні тканини

Скелетні тканини - це різновид сполучних тканин з вираженою опорною функцією.

До них належать:

  • хрящові тканини;
  • кісткові тканини;
  • дентин;
  • цемент зуба.

Крім головної опорної функції, ці тканини беруть участі у водно-сольовому обміні.   Скелет утворений різновидами сполучної тканини - кісткової та хрящової, які складаються з клітин та щільної міжклітинної речовини. Кістка й хрящ тісно пов'язані між собою спільністю будови, походження та функцій. У ембріонів людини й інших хребетних тварин досить багато хрящових утворень, але поступово хрящ замінюється кісткою, і в дорослої людині маса хряща становить близько 2 % маси тіла. Це суглобні хрящі, міжхребцеві диски, хрящі носа, вуха, гортані, трахеї, бронхів і ребер.

 

 

Хрящова тканина

Хрящова тканина утворена клітинами (хондроцитами), що оточені великою кількістю міжклітинної речовини. Виконує переважно опорну функцію й відзначається пружністю та міцністю. Входить до складу органів дихальної системи, суглобів та міжхребцевих дисків.

Хрящова тканина утворює хрящі. Зовні хрящ вкритий охрястям, що складається зі щільної волокнистої сполучної тканини. Охрястя відіграє велику роль у регенерації, рості й живленні хряща. Поживні речовини хрящ одержує з охрястя, тому що сама хрящова тканина зазвичай не містить кровоносних судин.   Залежно від будови міжклітинної речовини виокремлюють гіаліновий еластичний і волокнистий хрящі. Гіаліновий хрящ бере участь у формуванні трахей, бронхів, хрящової частини ребер та суглобних поверхонь кісток. Еластичний хрящ формує надгортанник, дрібні хрящі гортані й вушну раковину. Волокнистий хрящ розташований переважно в місцях переходу сухожиль та зв'язок у гіаліновий хрящ, у міжхребцевих дисках і в напіврухливих з'єднаннях кісток.

 

Кісткова тканина

До клітин кісткової тканини належать остеобласти - клітини, що беруть участь в утворенні кісткової тканини, остеокласти - клітини, що беруть участь у руйнуванні кістки, і остеоцити - основні кісткові клітини, які разом з міжклітинною речовиною утворюють основну масу кісткової  тканини.

Структурною одиницею кістки є остеон - система кісткових пластинок, концентрично розташованих навколо центрального каналу, що містити судини й нерви. Остеони не прилягають щільно один до одного, а проміжки між ними заповнені кістковими пластинками. Остеони розташовані не безладно, а відповідно до функціонального навантаження на кістку.

 

 

Кісткова речовина складається на третину з органічних речовин (голо­вним чином з осеїну і вітамінів) і на дві третини з неорганічних (головним чином із солей кальцію). Вони забезпечують міцність кістки. Так, у разі не­стачі вітаміну Б в період формування кісток підвищується їхня гнучкість, розвивається рахіт.

Роль органічних і неорганічних речовин можна з'ясувати за допомо­гою простих дослідів. Якщо кістку піддати дії кислоти, наприклад соляної або азотної, то солі кальцію розчиняться, а органічна речовина залишиться й форма кістки залишиться незмінною, однак вона стане м'якою та еластич­ною. Таку кістку називають декальцинованою.

 

 

Якщо ж кістку піддати випалюванню, то органічні речовини згорять, а неорганічні залишаться. При цьому також збережеться форма кістки та її твердість, але вона стане дуже крихкою. Це свідчить про те, що еластич­ність кістки залежить від осеїну, а її твердість - від мінеральних солей.

Кісткова тканина дуже динамічна й має здатність постійно оновлюва­тись. Протягом життя в цій змінюється якісне й кількісне співвідношення органічних і неорганічний речовин. Для кожного періоду життя характерні свої співвідношення, за якими можна визначати вік. У маленьких дітей органічних речовин (осеїну) у кістках відносно більше, ніж неорганічних, тому кістки відзначаються великою гнучкістю й рідко ламаються. З віком неорганічні речовини починають переважати над органічними, кістки ста­ють менш еластичними й більш крихкими, унаслідок чого переломи бува­ють частіше й загоюються вони довше.

Кісткова тканина виконує в організмі людини механічну й опорну функції. Вона бере участь в утворенні систем та органів руху, містить вели­ку кількість мінеральних солей, створює умови для кровотворення завдяки тому, що всередині кісткової тканини міститься кістковий мозок.

Кістки досить міцні. Опір кістки на розрив в 9 разів більший, ніж у свинцю. Кістка витримує стискання 1 кг/мм2. Велика гомілкова кістка людини, яка перебуває у вертикальному положенні, може витримати ван­таж вагою 1500 кг.

 

 

Самостійна робота


1)    Клітини кісткової тканини:

а) остеоцити;
б) колаген;
в) хондроцити.

2)    Основний білок кісток:

а) остеоцити;
б) колаген;
в) губчаста речовина.

3)   Твердість і міцність кісткам надають:

а) органічні речовини;
б) мінеральні речовини.

4)    Зверху кістка вкрита:

а) еластичним хрящем;
б) окістям;
в) охрястям.

5)    Хрящі живляться за рахунок ...

а) окістя;
б) колагену;
в) охрястя.

Немає коментарів:

Дописати коментар