Яку групу крові можна переливати всім
Методи визначення
Для визначення групи крові у людини використовують метод аглютинації, при якому визначається набір антигенів (або агглютиногенов), які розташовані на поверхні еритроцитів.Якщо в організм людини потрапили чужі антитіла, наше тіло починає вироблення спеціальних білків. На основі того, відсутні або присутні білки α і β, заснована класифікація груп АВ0 (основна система підрозділу на групи крові у людини).
Метод аглютинації
З’ясувати, яка група крові підходить всім людям, можна по результату аглютинації (злипання еритроцитів). В сироватку, що містить білки α, β, α і β капають кілька крапель крові. Проводиться ця процедура тільки в клінічних умовах.
За результатом реакції визначають те, до якої групи належить кров:
- якщо спостерігається відсутність будь – якої реакції – перша (0) група. Майже 50% жителів планети є її носіями;
- у випадку, коли реакція присутня в сироватці α і α+β – друга група (А). Близько 40% людей мають кров такої групи;
- якщо ж аглютинація відбулася в сироватці β і α+β – третя (В) група. Приблизно 8% жителів її володарі;
- реакція присутня у всіх трьох пробірках – четверта (АВ). Тільки 2% людей мають цю групу.
Сумісність груп крові
При проведенні досліджень, вчені з’ясували, що є група крові, яка підходить всім людям при переливанні. Унікальність її складу в тому, що вона містить в собі агглютиногены (спеціальні білки), що сприяють згортання білка. Підходить така кров всім пацієнтам без винятків.Таблиця сумісності груп крові
Володарі першої (0 по АВ0) групи є універсальними донорами. Людей з таким типом крові майже половина населення планети.
Є сумісність і у решти груп крові:
- друга: має у складі агглютиноген А, отже — може бути донорської для тих, у чиїй групі також є агглютиноген А, тобто власникам другою та четвертою;
- третя: включає агглютиноген В, підходить власникам третьої та четвертої груп;
- четверта: найскладніша, її можна використовувати в якості донорської лише тим, хто має в своєму складі і А, і В. Однак, пацієнт з такою групою – унікальний і універсальний реципієнт (чоловік, якому необхідна гемотрансфуззия). Йому можна приймати будь-яку донорську кров, незалежно від групи.
Резус-фактор
Крім відмінності по групі крові існує розділення по резус-фактору (антиген D). Він може розташовуватися на поверхні еритроцитів – тоді резус називається «позитивною», або відсутній – тоді резус «негативний». Близько 85% людей є носіями позитивного резусу. Вони можуть приймати при переливанні негативну групу крові. Відомо, що негативний резус-фактор не несе в собі шкоди для RH+.Власникові HR – протипоказана гемотрансфузія позитивного резусу RH+: утворюється конфлікт, який веде до посттрансфуззионному шоку і смертельного результату. Лише 15% людей – володарі негативного резусу.
Вченими був зроблений висновок, що перша (0) група крові при негативному резус-факторі – універсальна. І все ж, у сучасній медицині намагаються уникати ускладнень і застосовувати при переливанні абсолютно ідентичну за резусом кров.Статистика резус-фактора
Сумісність при переливанні
При проведенні гемотрансфузії крові, визначення групи сумісності крові – один з найбільш важливих етапів. Для цього в умовах лабораторії краплю крові пацієнта, що потребує переливання, змішують з краплею донорської крові. Через 5 хвилин кров оцінюється на ефект аглютинації, якщо такий відсутній – кров дозволяється використовувати для переливання.На резус-фактор перевірка здійснюється таким же способом, тільки використовується спеціальний хімічний реагент. Ще один із способів перевірки на резус-сумісність – простежити, йде реакція випадання еритроцитів в осад чи ні.
Існування другорядних груп зі змішаними показниками залишає ризик виникнення ускладнень внаслідок проведення гемотрансфузії.Щоб мінімізувати можливі негативні наслідки проводиться біологічна проба, в ході якої потребує донорської крові пацієнт отримує приблизно 10 – 15 мл донорської крові протягом 3 хвилин (40 – 60 крапель крові). По закінченні проведення маніпуляції здійснюється пильне спостереження за реципієнтом. Процедура проводиться тричі.
Можливі прояви симптомів несумісності крові: біль у попереку, задишка, жар, тиск у грудній клітці, ускладненість дихання, відчуття стиснення в грудях, біль, блювання, гарячка. Поява хоча б одного з цих ознак є стовідсотковим показанням до заборони використання даної середовища для переливання конкретному реципієнтові. Варто відзначити, що швидкість та екстреність випадку не є показанням до відміни проведення біологічної проби.
Дослідження сумісності при переливанні крові
Єдиний випадок, коли можна проігнорувати проведення біологічної проби – наявність у донора перевіреної негативною першої групи крові (0) RH-. Іншим людям ризикувати не можна.
Навіщо знати свою групу крові
Усім людям в повсякденних умовах здається зовсім неважливим знання власної групи крові.Однак, можуть виникнути моменти, коли ця інформація необхідна:
- в екстреній ситуації, коли необхідно переливання іншій людині. Наявність інформації про власну групу крові та бажання допомогти зможе врятувати чиєсь життя;
- коли необхідно переливання крові безпосередньо вам. Бувають ситуації, коли потрібно гемотрансфузія. Знання власної групи крові та резусу спростить роботу медичним працівникам та прискорить процес. Слід зазначити, що проба проводиться на всі маркери, незалежно від впевненості пацієнта в конкретних даних. Але якщо людина вкаже, яка в нього група – перевірка в першу чергу почнеться з маркера цієї групи;
- під час перебігу вагітності. Можливість виникнення конфлікту резусів загрожує перериванням вагітності, викиднем або гемолітичною хворобою новонароджених. Це – той випадок, коли від знання такої інформації залежить життя не однієї людини.
Висновок
В результаті всіляких численних досліджень виявлено:власники четвертої групи крові – універсальні реципієнти. Їм дозволено використовувати для гемотрансфузії будь-яку іншу кров;
власники першої групи крові – універсальні (підходять всім) донори. Їх кров дозволено використовувати для гемотрансфузії всім, без винятку, пацієнтам, без ризику серйозних ускладнень.
Немає коментарів:
Дописати коментар