КРОВ — непрозора, солонувата на смак рідина червоного кольору, що циркулює по замкненій кровоносній системі (сполучна тканина, що на відміну від інших сполучних тканин є рідким розчином різних сполук та клітин).
В організмі людини кров становить близько 7,7 % загальної маси тіла, тобто для людини масою 70 кг циркулює близько п'яти літрів крові.
Артеріальна кров – кров, насичена киснем (має яскраво-червоний колір).
Венозна кров – кров, збіднена на кисень, насичена вуглекислим газом (має більш темне забарвлення).
Колір крові визначається вмістом у ній сполук гемоглобіну з киснем: чим більше таких сполук, тим яскравіше забарвлення крові.
СКЛАД КРОВІ.
• плазма (55-60 % об'єму крові);
• формені елементи (40-45 % об'єму крові): червоні кров'яні тільця – еритроцити, білі кров'яні тільця – лейкоцити, кров'яні пластинки – тромбоцити.
Форменні елементи: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.
| Ознака | еритроцити | лейкоцити | тромбоцити |
| Місце утворення | Кістковий мозок | Утворюються в червоному кістковому мозку, дозрівають у тимусі (вилочковій залозі), селезінці, апендиксі, лімфатичних вузлах | Кістковий мозок |
| Тривалість життя | 100-120 діб | від 6-10 годин до десятків років | 5-10 діб |
| Місце руйнування | Печінка, селезінка | Печінка, селезінка, місця протікання запальних процесів | Печінка, селезінка, місця пошкодження кровоносних судин |
| Вміст в 1 мм3 (показник кількості елементів крові в одиниці об'єму) за міжнародним стандартом якості | 4,1-5,9 млн | 4,4— 11,3 тис. | 150-400 тис. |
| Функція | Транспортна | Захисна | Згортання крові |
| Особливості будови клітин | Без'ядерні, двовігнута дископодібна форма, з гемоглобіном, червоного кольору | Ядерні, нестала форма з амебоїдним рухом | Без'ядерні, округла двоопукла форма |
Значення процесу руйнування та утворення формених елементів крові: підтримання їх оптимальної концентрації.
Показник кількості формених елементів крові в одиниці об'єму — це відносно сталий показник, який залежить від віку, статі та стану здоров'я людини.
Склад крові є важливою характеристикою стану організму. Під час захворювань кількісні показники крові в людини змінюються, тому за аналізом крові можна визначити діагноз, аналізуючи їх відхилення та причини.
За результатами аналізу крові можна визначити:
• кількість формених елементів та їхнє співвідношення;
• вміст гемоглобіну;
• концентрацію глюкози та інших речовин у крові;
• швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – здатність еритроцитів осідати під дією сили тяжіння в крові (цей показник слугує ознакою запальних або інших патологічних процесів у нашому організмі, бо у нормі величина ШОЕ у чоловіків не перевищує 10 мм/год, а у жінок - 15 мм/год).
Органи кровотворення (утворення клітин крові).
Клітини крові постійно утворюються органами кровотворення.
ФУНКЦІЇ КРОВІ (пов'язані саме з переміщенням по замкненій системі судин йонів, речовин, клітин, тепла тощо):
| Функція | ||
| Трнспортна | дихальна | перенесення дихальних газів — кисню від легень до тканин організму, а вуглекислого газу від тканин до легень (у крові ці гази зв'язуються з гемоглобіном еритроцитів або розчиняються у воді плазми крові) |
| трофічна, або поживна | перенесення органічних речовин (амінокислот, глюкози, жирів), мінеральних солей у складі плазми крові від травного каналу до всіх тканин організму | |
| видільна | перенесення розчинних у плазмі кінцевих продуктів обміну речовин, надлишку солей від усіх тканин до органів виділення (нирок, легень, шкіри) | |
| регуляторна | перенесення регуляторних сполук (гормони, вітаміни, інші біологічно активні речовини) до клітин усіх органів і тканин організму | |
| Захисна |
• забезпечення імунітету організму
механізмами знешкодження отруйних речовин, вірусів, мікроорганізмів у
крові (фагоцитоз лейкоцитів та антитіла в плазмі крові);
• володіння фізіологічними механізмами для збереження циркулюючої крові в рідкому стані;
• запобігання втрати крові механізмом згортання крові завдяки тромбоцитам.
|
|
| Терморегуляторна | перерозподіл в організмі тепла, що утворилося внаслідок реакцій розщеплення поживних речовин завдяки високій теплоємності води – основного компонента плазми | |
| Гомеостатична | підтримання сталості показників внутрішнього середовища (рН, осмотичний тиск, температура тіла тощо), бо відносна постійність хімічного складу крові, температури та клітинного складу крові є важливою умовою нормальної життєдіяльності організму людини | |
Отже, плазма пристосована до здійснення поживної, видільної, регуляторної, терморегуляторної й гомеостатичної функцій, а формені елементи крові забезпечують дихальну та захисну функції.
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ
сукупність рідин (кров має пріоритетну роль серед рідин, лімфа і тканинна рідина), що беруть участь у процесах обміну речовин і підтриманні гомеостазу організму.Властивості внутрішнього середовища організму:
• складові тісно взаємопов'язані між собою;
• складові постійно переходять одна в одну;
• складові переносять розчинені в них речовини, впливаючи на хімічний склад одна одної;
• за участі складових в організмі перебігають усі процеси метаболізму;
• створюється цілісне рідке середовище всередині організму.
Кров і лімфа безпосереднього контакту з клітинами тканин не мають, він забезпечується через тканинну рідину.
1) Із крові до тканинної рідини надходять поживні речовини, вода, кисень, а з тканинної рідини до крові - продукти розпаду поживних речовин (аміак, вуглекислий газ тощо).
2) Завдяки дифузії, фільтрації та осмосу постійно відбувається обмін цих речовин між тканинною рідиною та клітинами.
ОСОБЛИВІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: відносна сталість його складу, фізичних і хімічних властивостей, тому в організмі людини на відносно сталому рівні підтримується температура тіла, артеріальний тиск, осмотичний тиск, кислотно-лужна рівновага, водно-сольовий баланс, вміст цукру (глюкози) в крові та інші фізіологічні показники.
ГОМЕОСТАЗ – сукупність процесів, що підтримують відносну сталість внутрішнього середовища організму.
Підтримання гомеостазу дозволяє людині жити і в умовах тропіків, і в полярних регіонах.
Сталість внутрішнього середовища забезпечується безперервною роботою органів дихання, виділення, травлення і регулюється нервовою та ендокринною системами:
• з органів травлення до крові підходять поживні речовини;
• в органах дихання кров загачується киснем і звільнюється від вуглекислого газу;
• органи виділення очищують кров від шкідливих продуктів життєдіяльності (сечовини) та надлишку води і мінеральних солей й виводять їх з організму.
Значення рідин внутрішнього середовища: здійснюють транспорт речовин (до клітин надходять поживні речовини та кисень і видаляються шкідливі продукти життєдіяльності, адже більшість речовин бере участь у біохімічних реакціях у розчиненому стані).
ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН - це сукупність фізичних і хімічних процесів, що за допомогою крові, тканинної рідини та лімфи здійснюють перенесення різних сполук усередині організму.
Значення транспорту речовин.
| Функція | Зміст |
| Трофічна (від грец. трофе - їжа) | Надходження до клітин неорганічних (вода, солі) та органічних сполук (амінокислоти, глюкоза, жирні кислоти) |
| Дихальна | Переміщення кисню до клітин і вуглекислого газу - від клітин |
| Регуляторна | Перенесення по організму гормонів, теплоти, йонів, що беруть участь у гуморальній, імунній та нервовій регуляції |
| Захисна | Транспорт в організмі речовин і клітин, що захищають від мікроорганізмів, чужорідних білків тощо |
| Видільна | Переміщення продуктів обміну (надлишок солей, води, сечовини тощо) до органів, що видаляють їх з організму |
Немає коментарів:
Дописати коментар