Мислення і мовлення. Матеріал для учнів 9 класу.

Основи вищої нервової діяльності: Мова і мовлення

Сигнальна система — це сукупність нервових процесів, у ході яких людина сприймає, обробляє й передає певну інформацію. Сигнальна система забезпечує взає-

модію організму із зовнішнім середовищем. Розрізняють першу і другу сигнальні системи.

                    Характеристика сигнальних систем

Письмове мовлення. Спосіб обміну інформацією за допомогою спеціальних знаків, літер і символів

Усне мовлення. Здійснюється за допомогою слів, вимовлених уголос одним індивідом, і слухового аналізатора іншого індивіда. Усне мовлення може мати вигляд монологу (один індивід мовить протягом певного часу) і діалогу — розмови, у якій беруть участь двоє і більше людей

Сигнальна система
Перша	Друга
Чинники зовнішнього середовища, що діють безпосередньо через органи чуттів	Інформація у вигляді слів, знаків, формул, які мають певне значення
Є основною для формування умовних рефлексів	Є системою умовних рефлексів
Подразниками можуть бути всі чинники навколишнього середовища	Подразником може бути тільки слово в трьох формах: вимовлене, побачене (письмо), почуте (усне мовлення)
Значення: можливість аналізу сигналів із довкілля	Значення: можливість сприймати та обробляти інформацію у вигляді слів

 Мовлення

Мовлення — це спосіб передачі думки, властивий тільки людині. За допомогою мовлення відбувається

спілкування людей та обмін інформацією. Розрізняють усне і письмове мовлення.

Мислення — це процес, у ході якого за допомогою слів і образів в індивіда формується своє ставлення до певних предметів, станів тощо. Фізіологічною основою мислення є взаємодія нервових клітин, формування тимчасового зв’язку й ансамблів нервових клітин у корі головного мозку.
Процес мислення складається з низки розумових операцій: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення й конкретизації.

                          Основні форми мислення. 

Вищим ступенем пізнання світу є мислення. Без нього неможливо отримати уявлення про недоступних нам в чуттєвому плані об'єктах, особливостях, взаємозв'язках дійсності. Форми мислення різноманітні. Воно є об'єктом дослідження в багатьох науках, особливо таких як логіка, психологія, нейрофізіологія.

                    Розумовий процес

Мислення являє собою особливий процес, що має ряд ознак. Окремо розглядають механізм протікання, форми мислення в психології та операції розумового процесу.

• Узагальнення. Мислення відображає навколишню дійсність в узагальненій формі. Людина застосовує узагальнення для одиничних предметів, явищ.
• Ще одна ознака мислення - опосередковане пізнання навколишнього світу, тобто людина здатна характеризувати і судити про об'єкти без прямого контакту, за допомогою аналізу інформації.

Особливості здійснення процесу мислення	Форми мислення	Операції розумового процесу
Відображення через узагальнення Пізнання опосередковано Рішення конкретних ситуацій Взамосвязь з промовою	Поняття Судження Умовивід	Аналіз Синтез Порівняння Узагальнення Абстрагування Конкретизація

                                 Раціональне та інтуїтивне мислення

Раціональними є види і форми мислення, чітко наступні логічним зв'язкам і ведуть до певної мети без урахування чуттєвої сфери. Відкидається сфера бажань, імпульсів, передчуттів, переживань і вражень. Якщо складна ситуація занурює людини в бурю емоцій, він може взяти себе в руки завдяки раціональному способу мислення. Раціональне мислення дає тільки чіткі та неупереджені характеристики об'єкта з кожної сфери. Особисті емоції при раціональному мисленні відсутні, але воно не завжди є продуктивним. Виділяють такі форми раціонального мислення, як поняття, судження, умовивід.

Ірраціональне мислення, навпаки, здійснюється за відсутності логіки, цілей і взаємозв'язків. Інтуїтивний погляд на ситуацію - це основа образного мислення. Воно не передбачає використання аналізу. Інтуїтивні види і форми мислення не вимагають вираження у словесній формі. Мова, нехай і подумки, необхідний в раціональній сфері, заснованої на словесно-понятійної базі. Результат інтуїтивного мислення залежить від вкладення в образ особистого і смислового змісту, що необхідно творчим людям, котрі створюють твори мистецтва.

Розуміння між людьми відбувається просто, коли вони оперують раціональними поняттями, адже їх суть точно визначена. Донести свої відчуття і почуття до співрозмовника досить складно. Почуття, виражені через мова, вже не так будуть сприйняті слухачем. З приводу нерозуміння в спілкуванні Тютчев влучно підмітив: «Думка висловлена є брехня».

                 Форми реалізації розумових процесів

Для кращого розуміння ми всі форми згрупували в наведену нижче таблицю

Критерії	Характеристика
Понятійна форма	Поняття як форма мислення сприяє пізнанню суті існуючого об'єкта (предмета, явища), виявленню предметних взаємозв'язків, визначенню відносин, узагальнення ознак. Властивості кожного об'єкта чи явища різноманітні, можуть бути суттєвими і несуттєвими. Поняття як форма мислення існує в словесному вигляді. Слова позначають поняття одиничного («планета», «край»), загального («термін», «елемент»), конкретного чи абстрактного («зло» і «добро») характеру. Великий обсяг ознак - це властивість родових понять («тварина», «меблі»), меншим числом ознак володіють видові поняття («примат», «диван»).
Форма суджень	Судження як форма мислення містить підтвердження / не доказ будь-якого факту, положення предмета, зв'язок з явищами, властивостями, подіями. Воно може бути оспорімим, загальним і одиничним. Для прояву суджень необхідно застосовувати повноцінні фрази. Судження як форма мислення тотожне пропозицією. До судженням не відносять всі фрази з вигуків і деякі з декількох слів («Ах!», «Ну що ще?»)
Форма умовиводів	Умовивід як форма мислення виникає при об'єднанні кількох суджень. Умовиводи діляться на індуктивні та дедуктивні. Метод індукції передбачає узагальнення, об'єднання окремих елементів. З його допомогою виділені закономірності і правила при дослідженні різноманітних явищ. Метод дедукції передбачає хід думок від загальної картини до окремих деталей, фактів. Це отримання знань на базі існуючих закономірностей.

Вищеперелічені форми мислення людина реалізує в усіх їх видах з урахуванням вирішуваних завдань.

                         Судження

Судження - форма думки, що встановлює логічні взаємозв'язки понять, збіг яких (тотожність) виражається зв'язкою «є», протиріччя - «не їсти». Взаємозв'язок або є не тотожність виражається у вигляді пропозицій, наприклад, як сказав Уетлі: «Логіка є наука про мову». Пропозиції є лише словесною оболонкою суджень, але вони не можуть бути одним і тим же. Наприклад, логічні форми мислення не можуть бути відображені в питальних і спонукальних реченнях. Будь-які судження можливо виразити у формі пропозицій, але не всі фрази відносяться до суджень. Істинні судження реально відображають суть і особливості об'єкта, а хибні - неадекватно.

     Умовивід як форма мислення

Умовивід дозволяє на базі наявної інформації отримати «свіжі» знання. Воно утворюється як результат переходу від будь-яких висловлювань про реальний світ до нового висновку, що є новим знанням про ситуацію. Наприклад, збіг геометричного центру і центру тяжіння тіла можливо, коли його щільність збігається у всіх його частинах. Астрономічні спостереження показали, що дані центри у Землі не збігаються. Слід умовивід: Земля має різну щільність у своїх різних частинах. Таким чином можна отримати нове знання, чи не досліджуючи об'єкт.

Змістовні умовиводи (акт психіки) утворюються в результаті переходу від висловлювань до висновку на основі інтуїтивно, інтуїція підказує наявність зв'язку між об'єктами, явищами. Формально-логічні умовиводи (логічні форми мислення) утворюються за участю логіки.

             Процеси мислення

Робота над різноманітними завданнями і ситуаціями (в теорії, на практиці) неможлива без використання наступних процесів у різних комбінаціях.

Аналіз	Уявний процес: об'єкт (явище, ситуація) подумки ділиться на складові частини. Супроводжується відділенням несуттєвих зв'язків.
Синтез	Відновлення цілого з розрізнених елементів - процес, зворотний аналізу. Переважання аналізу або синтезу в складі мислення залежить від схильності індивіда до різних розумовим формам.
Порівняння	Порівняти об'єкти (поняття, речі) - значить зіставити їх, побачити в них спільне та відмінне, класифікувати (об'єднати за однією ознакою).
Абстракція	Процес, при якому розглядають об'єкт під певним ракурсом: виділяють одна ознака (властивість, сторону) об'єкта і «абстрагуються» (не помічають), відволікаються від інших ознак.
Конкретизація	Оперування конкретними явищами, зворотне абстрагування
Узагальнення	Виявлення максимального числа близьких ознак, особливостей і зв'язків між об'єктами (речами, поняттями), відкидання особливостей, які є поодинокими, випадковими.

                Наукове мислення

Початок процесу мислення може покласти виникнення проблемної ситуації і необхідність її вирішення. Розумовий процес неможливий без уміння поставити питання, побачити незрозуміле, непізнане.

Форми наукового мислення - це формулювання проблеми (питання), визначення доказів або спростувань будь-якого факту, гіпотеза і теорія. Останні дві форми відносяться до випереджаючого пізнання і необхідні для стимулювання наукових досліджень, обґрунтування результатів.

Принципи, закони та інші категорії не відносять до форм наукового мислення, так як вони є або поняттями, або судженнями.

                             Види мислення

З урахуванням завдань, які вирішує індивід, виділяють три напрямки мислення.

Наочно-дієве	Сприйняття навколишнього і об'єктів безпосередньо, пов'язане з вчиненням реальних дій по перетворенню об'єктів. Форми мислення, що застосовуються в діяльності, де необхідний практичний аналіз, комбінування (конструювання, винахід, шахова партія).
Наочно-образне	Засноване на образних уявленнях, потрібних для уявного дозволу і перетворення ситуацій. Його особливістю є поява незвичайних думок і комбінацій об'єктів, предметів, поєднаних неймовірним чином. Застосовується людьми, чия професія пов'язана з поданням об'єктів, явищ (акторська гра або гра на музичних інструментах, написання статей і книг).
Словесно-логічне	Основа - логічні операції з поняттями. Форми абстрактного мислення дозволяють встановити громадські або природні закони, працювати над науковими гіпотезами і теоріями, вирішувати завдання.

Дані види мислення відображають поетапний розвиток інтелекту. У дорослих людей вони визначаються індивідуальними особливостями, пов'язаними з родом діяльності, професією. Будь-які види і форми мислення завжди взаємопов'язані.

              Особливості мислення

Основні форми мислення існують на базі психологічних законів c урахуванням розвиненості розуму та інтелекту різних людей. Від яких особливостей залежать якості розуму?

• Гнучкість - вміння пристосовуватися до мінливої ситуації, міняти хід дій.
• Глибина - вміння проникнути в суть складної проблеми, знайти її причини, побачити нові завдання там, де їх не помічають інші.
• Швидкість - здатність швидко застосовувати основні форми мислення, вирішити ситуацію, прийняти рішення. Вона залежить від обсягу знань, розвиненості навичок мислення, досвідченості.
• Самостійність - уміння поставити нову мету і досягти її без участі іншого індивіда. Вона формується на базі інформації, переданої від оточуючих людей. Людина, самостійно мисляча, може підійти до вивчення світу з творчої точки зору, знайти варіанти вирішення ситуації.
• Широта - здатність охоплювати велике число тем, питань. Вона відображає рівень ерудиції, інтелекту і різнобічну розвиненість.
• Послідовність - вміння слідувати логіці, підтримувати логічну наступність при вираженні думок, обгрунтовувати судження.
• Критичність - здатність при пізнанні не опинятися під впливом чужих думок. Індивід критично мисляча може тверезо оцінити сильні і слабкі сторони, особливості об'єкта, явища. Він схильний до ретельної перевірки своїх рішень і вимогливою оцінці думок.

Формування всіх розумових якостей відбувається в комплексі і завжди йде рука об руку з інтелектуальним розвитком. Рівень здатності результативно вирішувати постають на шляху ситуації і проблеми називається інтелектом. Удосконалення важливих розумових якостей, розвиненість особистості у багатьох напрямках залежать від доброї організації навчальної та професійної діяльності.

Практичні завдання по застосуванню уявних процесів

№ 1. Порівняння

Завдання: Знайти спільні ознаки в кожній парі понять і відповісти на питання, які форми мислення в психології використали. Кілька пар відносяться до близьких «однополевим» поняттям (наприклад, «футбол» і «кий» повідомляють про спорт або грі), інші - до «разнополевим» з точки зору семантики, відповіді на які не враховуються. Випадкові або чисто зовнішні ознаки не зараховуються. Відповіді по «однополевим» порівнюються з вірними результатами (нормою вважається від 10 до 15 збігів).

№ 2. Міркування

Завдання: Суахілі - це один з африканських мов. Використовуючи декілька фраз підрядника, необхідно перевести фразу «Я тебе люблю» на мову суахілі.

«Він любить тебе»	акупенда
«Він воює з ними»	авапіга
«Я воюю з тобою»	нікупіга
«Він любить нас»	авупенда

У ході групового обговорення проговорити етапи рішення завдання і поетапно проаналізувати, як отримали вірну відповідь - «нікупенда».

№. 3. Гра «Цар і троє бранців»

Групова гра для 10-13 осіб, можуть брати участь кілька груп. Кожній групі належить прийняти рішення і обговорити його перед усіма при підведенні підсумків. «У царя троє бранців. Він придумав гру, щоб вирішити, кого стратити, а кого помилувати. Полонені з зав'язаними очима повинні тягнути жереб (від 1 до 5), папірець з номером поміщається кожному на спину. Два номери чорного кольору, решта - білого. Коли всі папірці були прикріплені на спини, бранців поставили в ряд і зняли пов'язки. Цар обіцяв, що звільнить того, хто вгадає колір номери з своєї спини. Бранець, що стояв в кінці шеренги, бачив номера попереду стоять, але помилився. Що стояв другим бачив номер першого і теж не назвав правильну відповідь. Перший в шерензі бранець не бачив жодного номера і відповів: «Білий». Цар звільнив його за правильну відповідь.

Завдання: як міркував перший бранець, відновіть хід його думок (для вирішення завдання необхідно подумати, чому помилилися два інших бранця).