Будова квітки. Матеріал для учнів 6 класу.

                                          

Виконати завдання

                                                        БУДОВА КВІТКИ.
Органи квітки: це квітконіжка з квітколожем (осьова частина), оцвітина (покривна частина), тичинки та маточки.

Частини квітки (чашолистики, пелюстки, тичинки і маточки) можуть прикріплюватися до квітколожа по спіралі або по колах, причому в кожному колі звичайно буває 3,4,6 членів), ці особливості будови квітки є сталими ознаками і відіграють роль у класифікації покритонасінних.

Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла пагона (частина стебла, що несе квітку).
Сидячі квітки – квітки без квітконіжок (подорожник, кукурудза, соняшник,  конюшина).

Квітконіжка переходить у квітколоже – верхня вкорочена стеблова розширена частина  квітконіжки. До нього послідовно прикріплюються: листки оцвітини, тичинки і маточки.

Оцвітина – сукупність видозмінених листочків чашечки і віночка, які оточують тичинки й маточки.
Види оцвітини:
• проста оцвітина утворена тільки пелюстками, усі її листочки подібні за формою та забарвленням (конвалія, тюльпан);
• подвійна оцвітина складається з чашечки і віночка (шипшина, петунія, капуста, левкой);
• відсутня оцвітина, тоді такі рослини називають голими, вони притаманні рослинам, які запилюються вітром (ясен, інжир, верба).
Види простої оцвітини:
• чашоподібна, коли листочки забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки (кропива, будяк);
• віночкоподібна з яскраво забарвленими пелюстками (тюльпан, лілія, конвалія).

Чашечка утворюється видозміненими листками - чашолистиками, переважно зеленого кольору.
Види чашечки:
• вільнолиста утворена вільними чашолистиками (капуста, левкой);
• зрослолиста чашечка утворена чашолистиками, які зростаються (шипшина, петунія).
Значення чашечки:
• захищає квітку від несприятливих умов у фазі пуп'янка (бутона);
• у деяких рослин видозміна чашечки сприяє поширенню плодів (череда, кульбаба, лобода тощо).

Віночок - найпомітніша частина квітки, який утворений з пелюсток - видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори.
Види віночка:
• вільнопелюстковим з вільними пелюстками (шипшина);
• зрослопелюстковим з пелюстками, що зростаються (картопля, помідори).
Значення віночка:
• приваблює запилювачів;
• захищає тичинки і маточки.

Квітки за симетрією будови:

Назва	Характеристика	Приклади рослин
актиноморфні (від грец. актіс - зірка і морфе - форма), або правильні	можна провести дві і більше осей симетрії, при цьому кожного разу квітка буде розділя­тися на дві рівні половини	жовтець, шипшина, льон, лілія, яблуня, вишня
зигоморфні (від грец. дзигон - пара і морфе), або неправильні	щоб розділити її на дві рівні половини, можна провести тільки одну вісь симетрії	горох, лю­пин, квасоля, соя, біла акація
Асиметричні	жодною віссю не можна розділити на дві рівні половини	гладіолус, канна, кінський каштан

Головні частини квітки - тичинки й маточки.
Двостатева квітка має одночасно і тичинки, і маточки (яблуня, первоцвіт).

Одностатева квітка має тільки тичинки або тільки маточки, при цьому одностатеві квітки, які мають лише тичинки, називаються тичинковими, а тільки маточки – маточковими.

Рослини за розміщенням одностатевих квіток:
• однодомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на одній особині (огірки, кукурудза, дуб);
• дводомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на різних особинах (верба, тополя, обліпиха, коноплі).
Нестатева, або стерильна, квітка не має ні тичинок, ні маточок, її яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до поряд статевих квіток.

ТИЧИНКИ.
Сукупність тичинок називається андроцеєм (від грец. андрос - чоловік і ойкос - дім).
Розміщення тичинок по внутрішньому краю оцвітини.
Кількість тичинок у квітці буває від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози).
Тичинки у квітці можуть бути вільними або зростатися. їх
Будова тичинки.
Типова тичинка має тичинкову нитку (нижня частина) і пиляк (верхня частина). 

Довжина тичинкових ниток буває різною.
Пиляк – це верхня розширена частина тичинки, що складається з двох половинок, що з'єднані між собою за допомогою в'язальця.

У пиляку розташовані пилкові гнізда (зазвичай чотири). 
У пилкових гніздах формуються пилкові зерна (чоловічі гаметофіти). Сукупність пилкових зерен має назву пилок.
Пилкові зерна містять чоловічі статеві клітини - спермії, що забезпечують процеси запліднення.

МАТОЧКА.
Маточка утворюється з одного, двох чи більшої кількості плодолистків – зрослих листочків.
Сукупність плодолистиків у квітці називається гінецеєм (від грец. гіне - жінка і ойкос - дім).
Якщо маточка утворюється з одного плодолистка, гінецей називається апокарпним (від грец. апо - заперечення і карпелум - плодолисток), якщо з двох і більше - ценокарпним (від грец. койнос - спільний і карпелум).

Кількість маточок у різних видів рослин буває від однієї складної (яблуня) до кількох десятків простих (суниця, жовтець).
Будова маточки.

Назва	Розміщення	Значення
приймочка	Верхня частина маточки	вловлює пилок
стовпчик	Середня видовжена частина ( у деяких рослин буває декілька стовпчиків або  може не бути жодного)	з'єднує між собою приймочку і зав'язь
зав'язь	нижня розширена частина з насінними зачатками	у насінному зачатку утворюється зародковий мішок

У квіткових насінні зачатки заховані в зав'язі, яка становить собою темну вологу камеру зі сприятливими для формування насінних зачатків умовами. 
Будова насінного зачатку: кожен насінний зачаток являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором – пилковходом, крізь який в багатьох рослин проростає пилкова трубка. У насінному зачатку утворюється зародковий  мішок.


Значення зав'язі: добре захищає насінні зачатки від сухості повітряного середовища, до якої насінні зачатки надчутливі.
Зав'язь за розташуванням стосовно покриву квітки: 
• верхня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю (помідор, горох, слива, вишня, суниці);
• напівнижня – чашолистки, пелюстки, тичинки зростаються зі стінками у  нижній частині зав'язі (бузина).
• нижня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав'яззю і зростаються з нею (яблуня, огірок, петрушка, смородина).

ПОЗНАЧЕННЯ БУДОВИ КВІТКИ ФОРМУЛОЮ.

Окремі види частин квітки позначають літерами. Умовні позначення: О — проста оцвітина; Ч — чашечка; В — віночок; Т — тичинки; П — плодолистки (видозмінені листки, які утворюють маточку).

Кількість листків оцвітини, чашолистків, пелюсток, тичинок і плодолистків записують цифрами праворуч від відповідної літери. Для великої або невизначеної кількості використовують позначку безкінечності — ∞.

Якщо частини квітки розташовані колами, то вказують їхнє число у кожному колі з використанням знака «+».

Зростання частин квітки позначають дужками — «()».

Положення зав'язі позначають рискою «—» під числом плодолистків (зав'язь верхня) або над ним (зав'язь нижня).

Приклади формул: квітці тюльпана відповідає формула О₍₃₊₃₎Т₍₃₊₃₎П₍₃₎  та квітці шипшини Ч₍₅₎В₍₅₎Т_(∞)П_(∞) 

У науковій літе­ратурі частини квітки у формулах позначають латинськими літерами, а пе­ред формулами особливими позначеннями вказують різноманітні загальні ознаки квіток.