понеділок, 14 січня 2019 р.

Внутрішня будова листа. Матеріал для учнів 6 класу.

  


Листок – бічний орган пагона. Зовнішня будова листка. Різноманітність  листків



 
         Внутрішня будова листка тісно повязана з його функціями. “Зазирнімо” всередину зеленого листка. Листкова пластинка складається із клітин шкірки (епідермісу), м’якоті листка  та жилок.

 
Шкірка (епідерміс) утворена із одного шару щільно розташованих клітин і вкриває листок з обох сторін. Ці безбарвні та прозорі клітини , які дають можливість  променям сонця легко проникати всередину. Основна функція шкірки – захисна .Зовні  шкірка листка вкрита тонкою плівкою – кутикулою  (від латин. “ кутикула”  -  шкірка). Кутикула,  або восковий наліт  на листках  сприяє зменшенню транспірації. Іноді зовні стінки клітин інкрустовані кремнеземом (пшениця, осока),що надає їм міцність. Газообмін з навколишнім середовищем  та транспірації (випаровування) води рослиною забезпечують продихи, які звичайно розташовані на нижньому боці листкової пластинки (мал.1).
      Продихи – щілини, що утворені двома замикаючими ,  або продиховими  клітинами. Продихові клітини дрібні,  зелені, парні  і мають підковоподібну форму. Оболонки цих клітин потовщені нерівномірно:  внутрішня,  звернена до щілини,  товща , ніж протилежна.


Зміни тургору (напруження) продихових клітин змінюють їхню форму, завдяки чому продихова щілина буває відкритою, звуженою або повністю закритою від умов навколишнього середовища. Так, вдень продихи відкриті, а вночі і в жарку суху погоду – закриті. Завдяки випаровуванню навколо рослини створюється особливий мікроклімат, необхідний для її нормальної життєдіяльності рослин.  Транспірація захищає листки від перегрівання. До того ж випаровування сприяє надходженню нової кількості води  в корінь і підняттю її по стеблу до листків, підтримуючи тим самим постійний рух  води по рослині.
Продихи розташовуються звичайно на нижньому боці листка (щоб  не засмічуватися та щоб не випаровувалася на сонці зайва волога) але бувають і на верхньому, іноді  вони розподілені більш-менш рівномірно по обидва боки (кукурудза), у водних рослин – лише на верхній поверхні листка. Кількість продихів на одиницю площі листка залежить від виду рослин , умов зростання. В середньому їх 100 – 300 на 1 мм2   поверхні , але може бути значно більше.
Рослини посушливих місць, а також в суху погоду випаровують більше води ніж в умовах підвищеної вологості. Випаровування води, крім продихів
регулюється захисними утворами на шкірці листка. Ці утвори:  кутикула,  опушення різними волосками тощо. У кактусів листки перетворені на колюч, а його функції виконує стебло.
Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад – масове опадання листків на холодний  або жаркий період року. В помірних зонах дерева скидають листки на зиму , коли корені  не можуть подавати воду із мерзлої землі,  а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.
При утрудненому випаровуванні у рослин спостерігається  гутація – виділення через водяні продихи крапель води. Це явище в природі спостерігається ранком,  коли повітря насичене водяною парою  або перед дощем.
Між верхньою і нижньою шкірочками листкової пластинки  розташовується  мякоть (основна тканина) листка ( мал.1). Під верхньою шкіркою знаходиться один або кілька шарів великих прямокутних  клітин , які розміщені ніби стовпчики (стовпчасті клітини). Великі й овальні та зелені,  вони містять хлоропласти , у яких відбувається фотосинтез. Зелені клітини розташовуються біля поверхні  листа,  щоб отримувати більше світла. Клітини  нижніх шарів м’якоті листка нещільно прилягають одна до одної мають неправильну форму і містять менше хлоропластів (губчасті клітини). Проміжки між цими клітинами називаються міжклітинниками. Вони заповнені повітрям і водяною парою. Міжклітинники сполучені з продихами. Ці шари клітин виконують функції транспірації та газообміну.
М’якоть листка пронизана густою сіткою жилок (мал.1). .Жилки утворені з судин і ситовидних трубок,  які разом із механічною тканиною листка утворюють судинно-волокнистий пучок. Будова судинно-волокнистих пучків основних жилок листка типова , оскільки це є продовженням  їх із стебла,  але в міру галуження пучків спостерігається зменшення судин та ситоподібних трубок. Судинно-волокнисті пучки здійснюють постачання листка водою і розчиненими в ній  мінеральними речовинами , а  також виведення із листка органічних речовин,  які утворилися в процесі фотосинтезу. Крім того,  жилки виконують механічну роль.



Тести
1.Основними функціями листка є (три правильних відповіді):
а) захисна;
б) фотосинтезу;
в) дихання;
г) транспірації.
2. Клітини шкірки листка (дві правильних відповіді):
а) зелені;
б) прозорі;
в) одношарові;
г) багатошарові.
3. Продихи розташовуються звичайно:
а) на нижньому боці листка;
б) по обидва боки листка;
в) на верхній поверхні листка.
4. Продихові клітини (дві правильних відповіді):
а) великі;
б) дрібні;
в) зелені;
г) безбарвні.
5. Клітини листків тіньових рослин містять  в хлоропластах:
а) багато хлорофілу;
б) мало хлорофілу.
6. В яких клітинах листка найактивніше відбувається процес фотосинтезу?
а) стовпчастих;
б) губчастих;
в) епідермісу.
7. Які листки формуються в рослин що ростуть у вологих умовах?
а) дрібні;
б) вузькі;
в) з численними волосками;
г) з великими листковими пластинками.
8. Кількість продихів на 1 см2  листка в середньому:

Немає коментарів:

Дописати коментар