Багатоклітинні організми без справжніх тканин.Матеріал для учнів 10 класу,

 

Загальні особливості багатоклітинних тварин:

• тіло побудоване з великої кількості окремих клітин;
• клітини відрізняються за будовою й функціями;
• багатоклітинні тварини набагато ефективніше, на відміну від одноклітинних, використовують власнуенергію;
• набагато краще пристосовані до існування в різних середовищах.

Особливості будови та диференціації клітини багатоклітинних.

Для того щоб більш ефек тивно жити та розмножуватися, будь-який багатоклітинний організм має складатися з 224 клітин, що можуть виконувати різноманітні функції. В тому випадку коли це тварина, то клітини повинні:
- рухати її тіло чи окремі його частини;
- надійно захищати тіло від механічних пошкоджень і шкідливих патогенних мікроорганізмів; приймати участь у травленні й виділенні;
- утворювати біологічно активні речовини, так звані гормони;
- забезпечувати транспортування речовин, їх запасання;
- керувати роботою різних органів;
- забезпечувати розмноження.
Відповідно клітини, що виконують такі різні функції, повинні бути спеціалізованими й пристосовані до вирішення певного завдання. Все це досягається завдяки формуванню великої кількості різних клітин, що відрізняються різноманітністю своєї будовою, власними розмірами і формою. Оскільки лише такий «оркестр», що побудований з великої кількості різних «музикантів», здатний зіграти складну симфонію.

Причини утворення різноманітних клітин

Багатоклітинний організм бере свій початок з зиготи, тобто заплідненої яйцеклітини, чи зі спори – це спеціальна клітина, призначена для розмноження.
Проблемне питання: Згадайте, в якому саме випадку новий організм може брати свій початок ані зі спори, ні із зиготи.
В процесі дроблення зиготи утворюються зовсім однакові клітини. Однак, відповідно до зростання кількості клітинних поділів та утворення зародка, здійснюється спеціалізація клітин. Починається даний процес з формування трьох шарів клітин, що називають зародковими листками:
Ці шари клітин називаються:
- зовнішній шар — ектодерма,
- проміжний — мезодерма,
- внутрішній — ентодерма.
Проблемне питання: Згадайте, в яких тварин вперше з’являється третійзародковий листок.
Із ектодерми формуються покриви й органи чуття, із ентодерми утворюються органи дихальної та травної систем, а із мезодерми формуються органи, які об’єднують тіло в єдине ціле, в тому числі опорно-рухова система.
В кожній клітині «працюють» не всі гени, властиві певному виду організмів, а лише їх незначначастина. При цьому в кожній функціональній групі тваринних клітин активні як тільки специфічні гени, так і такі, які активні у всіх клітинах даного організму. Саме тому, незважаючи на те, що сам генетичний матеріал в процесі поділу розподіляється між двома дочірніми клітинами. В процесі розвитку зародка в новоутворених клітинах виявляють активність ті чи інші групи генів.
Дане явище називається диференційною активністю генів. В такий спосіб всі клітини організму починають відрізнятися між собою. Наступні клітинні поділи вже приводять до диференціації роботи генів, а в клітинах зупиняється синтез певних білків і починається утворення інших. Враховуючи що білки являються не тільки структурними компонентами клітинної мембрани, але й регуляторами хімічних реакцій, які відбуваються в клітинах, набір синтезованих у такій клітині ферментів визначає склад речовин, що характерний даній групі клітин.
Такі речовини в свою чергу формують особливості будови та форми клітин, і їх функції в організмі. Слідує що, вибіркове «включення» певних генів в ході клітинних поділів зародка врешті приводить до утворення клітин наділених специфічною структурою й функціями.
Даний процес формування спеціалізованих клітин називають диференціацією.
Завдання для учнів: Зрівняйте: одноклітинних тварин наразовується близько 70 тис, а бага¬токлітинних тварин — більше 1,5 млн. видів.

Класифікація багатоклітинних

Підцарство Багатоклітинні тварини поділяються на типи:
1. Губки.
2. Кишковопорожнинні (Жалкі).
3. Плоскі черви.
4. Круглі черви (Первиннопорожнинні).
5. Кільчасті черви (Кільчаки).
6. Молюски.
7. Членистоногі.
8. Хордові.

                        Багатоклітинні організми: 

рослини і тварини Незважаючи на різноманітність одноклітинних, складніші організми куди краще відомі людині. Вони представляють найбільш численну групу, в яку входить понад півтора мільйона видів. Всі багатоклітинні організми мають певні загальні характеристики, але в той же час сильно розрізняються. Тому розглядати варто окремі царства, а у випадку з тваринами - і класи.

Загальні властивості

 Головною рисою, що розділяє одноклітинні і багатоклітинні організми, є функціональне розходження. Воно виникло в ході еволюції. У результаті клітини складного тіла почали спеціалізуватися, об'єднуючись у тканини. Найпростіші ж використовують всього одну для всіх необхідних функцій. При цьому традиційно рослини і гриби враховуються окремо, оскільки тваринні і рослинні клітини теж мають значні відмінності. Але їх теж варто враховувати у вивченні даної теми. На відміну від найпростіших, вони завжди складаються з безлічі клітин, у багатьох з яких є власні функції.

 Клас ссавців 

  Зрозуміло, найвідоміші багатоклітинні організми - тварини. З них, у свою чергу, виділяються ссавці. Це високоорганізований клас хордових, в який входить чотири з половиною тисячі видів. Його представники зустрічаються в будь-якому середовищі - на суші, у грунті, в прісних і солоних водоймах, в повітрі. Переваги багатоклітинних організмів такого типу перед іншими в складному пристрої тіла. Воно поділяється на голову, шию та тулуб, пари передніх і задніх кінцівок, а також хвіст. Завдяки особливому розташуванню ніг тіло підняте над землею, що забезпечує швидкість пересування. Всіх їх відрізняє досить товста і еластична шкіра з розташованими в ній потовими, сальними, пахучими і молочними залозами. Тварини мають великим черепом і складною мускулатурою. Є особлива грудобрюшная перегородка, яка називається діафрагмою. Властиві тваринам способи пересування включають різні дії - від ходьби до лазіння. Серце складається з чотирьох камер і постачає артеріальною кров'ю всі органи і тканини. Для дихання використовуються легкі, для виділення - нирки. Мозок складається з п'яти відділів з декількома великими півкулями і мозочком.

Клас птахів 

 Відповідаючи, які організми - багатоклітинні, не можна не згадати і птахів. Це високоорганізовані теплокровні істоти, здатні літати. Існує більше дев'яти тисяч сучасних видів. Значення багатоклітинного організму такого класу неймовірно великою, так як вони максимально поширені, а значить, беруть участь у господарській діяльності людей і відіграють важливу роль у природі. Від інших істот птахів відрізняє кілька основних властивостей. У них обтічні тулуба з передніми кінцівками, перетвореними на крила, і задніми, які використовуються в якості опори. Птахів відрізняє суха шкіра без залоз, з роговими утвореннями, відомими як пір'я. Скелет тонкий і міцний, з повітряними порожнинами, що забезпечують його легкість. М'язова система забезпечує здатність до ходьби, бігу, стрибків, плавання, лазанью і двом видам польоту - ширяючому і махають. Більшість видів здатні пересуватися на великі відстані. У птахів відсутні зуби і наявна зоб, а також м'язовий відділ, перетирав їжу. Будова мови і дзьоба залежить від спеціалізації їжі

 
Джерело: http://faqukr.ru/osvita/146939-bagatoklitinni-organizmi-roslini-i-tvarini.html

Клас рептилій 

 Варто згадати і такий тип істот, що представляють багатоклітинні організми. Тварини цього класу першими стали наземними хребетними. На даний момент відомо близько шести тисяч видів. Шкіра рептилій суха і позбавлена залоз, її покриває роговий шар, періодично сходящий в процесі линьки. Міцний скостенілий скелет відрізняється укріпленими плечовим і тазовим поясами, а також розвиненими ребрами і грудною кліткою. Травний тракт досить довгий і чітко диференційований, їжа захоплюється за допомогою щелеп з гострими зубами. Органи дихання представлені легкими з великою поверхнею, бронхами і трахеєю. Серце складається з трьох камер. Температура тіла визначається середовищем проживання. Органами виділення служать нирки і сечовий міхур. Запліднення внутрішнє, яйця відкладаються на суші і захищені шкірястою або скорлуповой оболонкою.

 

 Клас амфібій

 Перераховуючи багатоклітинні організми, варто згадати і земноводних. Ця група тварин поширена повсюдно, особливо часто зустрічається в теплому і вологому кліматі. Вони освоїли наземну середу, але мають прямий зв'язок з водою. Сталися земноводні від кістеперих риб. Тіло амфібії відрізняє плоска форма і поділ на голову, тулуб і дві пари кінцівок з п'ятьма пальцями. У деяких також є хвіст. Тонка шкіра відрізняється безліччю слизових залоз. Скелет складається з безлічі хрящів. М'язи дозволяють робити різноманітні рухи. Земноводні є хижаками, їжу переварюють шлунком. Органами дихання служать шкіра і легені. Личинки користуються зябрами. Серце трикамерне, з двома колами кровообігу - такою системою часто відрізняються багатоклітинні організми. Для виділення використовуються нирки. Запліднення є зовнішнім, відбувається у воді, розвиток проходить з метаморфозами.

Клас комах 

 Одноклітинні і багатоклітинні організми не в останню чергу розрізняються ще й дивовижною різноманітністю. До цього типу належать і комахи. Це найчисленніший клас - він включає більше мільйона видів. Комах відрізняє здатність до польоту і велика рухливість, яка забезпечується розвиненою мускулатурою з членистими кінцівками. Тіло покриває хітинова кутикула, зовнішній шар якої містить жирові речовини, що захищають організм від висушення, ультрафіолету і пошкоджень. Різні ротові апарати зменшують конкуренцію видів, що дозволяє постійно підтримувати високу чисельність особин. Невеликі розміри стають додатковою перевагою для виживання, як і широкий діапазон способів розмноження - партеногенетического, двостатеві, личиночного. Деякі також відрізняються поліембріонія. Органи дихання забезпечують інтенсивний газообмін, а нервова система з досконалими органами чуття створює складні форми поведінки, обумовлені інстинктам

Царство рослин 

  Безумовно, тварини найбільш поширені. Але варто згадати й інші багатоклітинні організми - рослини. Їх існує близько трьохсот п'ятдесяти тисяч видів. Їх відмінність від інших організмів полягає в здатності здійснювати фотосинтез. Рослини виступають в якості їжі для багатьох інших організмів. Їх клітини мають тверді стінки з целюлози, а всередині міститься хлорофіл. Більшість нездатні здійснювати активні рухи. Нижчі рослини не мають поділу на листя, стебло і корінь. Зелені водорості мешкають у воді і можуть бути з різною будовою і способами розмноження. Бурі здійснюють фотосинтез за допомогою фукоксантину. Червоні водорості зустрічаються навіть на глибині в 200 метрів. Лишайники - наступне підцарство. Вони найбільш значущі в грунтоутворенні, а також застосовуються в медицині, парфумерії та хімічної промисловості. Вищі рослини відрізняються наявністю листя, кореневої системи і стебел. Найпримітивніші - мохи. Найрозвиненіші - дерева, які можуть бути квітковими, дво-або однодольними, а також хвойними.

  

Царство грибів 

 Слід перейти до останнього типу, які можуть являти собою багатоклітинні організми. Гриби поєднують в собі риси і рослин, і тварин. Відомо більше ста тисяч видів. Різноманітність клітин багатоклітинних організмів проявляється в грибах найбільш яскраво - вони здатні розмножуватися спорами, синтезувати вітаміни і зберігати нерухомість, але при цьому, як тварини, можуть харчуватися гетеротрофно, не здійснюють фотосинтез і мають хітин, який також зустрічається у членистоногих.Джерело: http://faqukr.ru/osvita/146939-bagatoklitinni-organizmi-roslini-i-tvarini.html
      Багатоклітинні організми без  справжніх  клітин.
Талом (від грец. θάλλος — молода, зелена гілка), або слань — це вегетативне тіло водоростей, грибів, лишайників, а також деяких мохів. Хоча за формою талом може нагадувати вегетативні органи судинних рослин, проте, на відміну від них, має простішу й однорідну будову або зовсім не поділяється на органи. Його клітини не утворюють тканин. Як окремі типи талому розглядають тіла одноклітинних водоростей і тих водоростей, у яких тканинна структура талому (харові й бурі водорості, деякі червоні водорості), але зараз вони вивчатися не будуть.
Заповнення таблиці разом з учнями

Типи таломів

Тип талому	Особливості будови
Нитчастий	Має вигляд нитки з послідовно розміщених одна за одною одноядерних клітин. Клітини морфологічно й функціонально однакові. Як виняток, інколи базальна клітина видозмінюється у прикріплювану, а апікальна — витягується у волосок із частково редукованими хлоропластами
Різнонитчастий	Складається з ниток, які диференційовані за функціями. Сланкі нитки виконують функції прикріплення до субстрату, а висхідні — функції фотосинтезу й розмноження. Висхідні нитки можуть далі диференціюватися на опорні з товстими оболонками клітин і редукованими хлоропластами й асиміляційні. Можливе утворення захисних корових ниток і деяких інших їх видозмін
Талом з несправжніх тканин	Утворюється внаслідок зростання між собою ниток одного типу різнонитчастого талому. Такий тип талому часто трапляється у червоних водоростей
Сифональний	Талом представлений однією гігантською багатоядерною клітиною, яка може мати досить складну структуру, зокрема, утворювати прикріплювальні структури й висхідні асиміляційні частини
Сифонокладальний	Цей тип талому є багатоклітинною структурою, але кожна з його клітин є багатоядерною. Він часто має складну функціональну організацію — може поділятися на сланку й висхідну частини, на ризоїди й опірні багатоядерні нитки тощо

Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє собою систему вкритих клітинними оболонками ниток (міцелій). Окрема нитка є елементарною одиницею міцелію й називається гіфою. Зрідка міцелій складається лише з однієї гіфи, тобто є нерозгалуженим (у деяких хітридіомікотових грибів). Проте в більшості випадків міцелій галузиться і складається з великої кількості гіфів.
Гіфи мають вигляд циліндричних трубок, діаметр яких коливається в межах 2-150 мкм, проте найчастіше становить 5-10 мкм. Гіфа здатна до необмеженого росту в довжину, причому цей ріст завжди апікальний. За будовою гіфи поділяють на два типи — несептовані й септовані. Несептовані гіфи багатоядерні й позбавлені поперечних перегородок, тобто мають неклітинну будову. Міцелій, який утворений несептованими гіфами, називають неклітинним міцелієм. Такий тип міцелію притаманний майже всім оомікотовим грибам, частині хітридіомікотових і більшості зигомікотових грибів.
Міцелій, який складається з гіфів, що рівномірно поділені на клітини поперечними перегородками — септами, називається клітинним, або септованим міцелієм. Клітини гіфів септованого міцелію можуть містити або лише одне ядро, або один дикаріон (два ядра, кожне з яких містить гаплоїдний набір хромосом), або кілька ядер. Септи, які розмежовують сусідні вегетативні клітини гіфи, майже завжди мають поровий апарат, завдяки якому міцелій являє собою фізіологічно цілісний багатоклітинний організм.
У деяких грибів вегетативне тіло має вигляд поодиноких клітин, що брунькуються. Якщо дочірні клітини після утворення септи не відокремлюються від материнської, то утворюється ланцюжок фізіологічно не пов’язаних між собою клітин, який називають псевдоміцелієм. Такий тип вегетативного тіла властивий деяким аскоміцетам, зокрема він характерний для дріжджів.
Пластинчасті (Placozoa) тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів. Відомо два види: Трихоплакс адгеренс (Trichoplax adhaerens) і Трептоплакс мичкуватий (Treptoplax reptans).
Трихоплакс — це білувато-сіра напівпрозора тварина, що має вигляд тоненької пластинки діаметром до 4 мм, неправильної та постійно мінливої форми. Тварина повільно лине по поверхні субстрату. Вона не має переднього й заднього кінців, напрямок руху постійно змінюється. Зовні її тіло вистилає шар джгутикових клітин, які мають різну будову. «Спинна» поверхня тіла вкрита плоским, а «черевна», на якій тварина повзає, — високим циліндричним епітелієм (щодо тварин, які не мають двобічної симетрії, терміни «черевна» та «спинна» поверхні застосовуються умовно). Усі ці клітини мають надзвичайно примітивну особливість — базальної епітеліальної мембрани в них немає. У паренхімі тварини є веретеноподібні скоротливі клітини. Там же розвиваються яйця в разі статевого способу розмноження.

Порівняльна характеристика одноклітинних і багатоклітинних організмів

№	ВІДМІННІ ОЗНАКИ	ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ	БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ
1	Кількість видів	Понад 60 000	Близько 2 350 000
2	Розміри тіла	Від 0,2 мкм (мікоплазми) до 5-6 см (форамініфери)	Від 0,04 мм (коловертки) до 160 м (секвойя)
3	Тіло складається	3 однієї клітини	З багатьох клітин та їх похідних (різні види міжклітинної речовини)
4	Клітини	Ядерні та без’ядерні	Мають ядро
5	Клітини	Являє собою цілісний організм	Нерівноцінні, диференційовані
6	Органели (частини одноклітинних організмів, що виконують різноманітні життєві функції)	Скелетні (раковини саркодових), рухові (псевдоподії саркодових), чутливі (війки інфузорій),нападу і захисту (трихоцисти інфузорій), травні (травні вакуолі найпростіших), екскреції та секреції (скоротливі вакуолі найпростіших і деяких водоростей)	Відсутні
7	Тканини і органи	Відсутні	Є
8	Виникли	3,5 млрд (прокаріоти) – 2 млрд років тому (еукаріоти)	Близько 700 млн років тому
9	Представники	Бактерії, ціанобактерії, найпростіші, деякі гриби і водорості	Рослини,тварини,гриби