субота, 14 січня 2017 р.

Форма і розміри Землі. Матеріал для учнів 5 класу.

  

                       

                                     Форма і розміри Землі


Якої форми Земля. Нині навіть першокласники знають, що Земля має форму кулі. Проте в давнину однозначної відповіді на це питання не було. У Стародавній Індії, наприклад, уявляли Землю пласким диском, що лежав на спинах слонів (мал. 79). Окремі народи Америки та Японії були переконані, що Земля — це порожній куб. Найбільш поширеною буладумка, що Земля пласка.
Але навіть до нашої ери вчених не вдовольняли уявлення про Землю, що межували з фантастикою.

Докази кулястості Землі. У давнину вчені замислювалися над багатьма чсчому?, Чому корабель, віддаляючись від берега, поступово зникає з виду? Чому наш погляд обмежує лінія горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється?
На мал. 80 видно, як поступово зникає за горизонтом корабель, що віддаляється, і як поступово він з'являється під час наближення. Якби наша планета була пласкою, то в ясну погоду в підзорну трубу на горизонті можна було б бачити корабель повністю. Натомість непомітний для ока вигин поверхні Землі рано чи пізно приводить до того, що далечінь на суходолі і корабель на морі зникають з виду.
Доказом кулястості Землі є й округла тінь, яку кидає наша планета на Місяць
Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень (мал. 80). Ні циліндр, ні куб, ні тіло іншої форми не дають круглої тіні. Це давало підстави давньогрецьким вченим доводити кулястість Землі ще 2 500 років тому. Незаперечні ж докази круглої форми нашої планети люди отримали з початком польотів у космос (мал. 81).
За сучасними даними Земля має форму кулі, яка дещо сплюснута з полюсів.
Глобус — зменшена модель Землі. Після того, як люди зрозуміли, що Земля кулеподібна, вони почали створювати її моделі — глобуси. Слово глобус у перекладі з латинської означає кі/лл. Це були зменшені у багато разів копії Землі. Глобус дає змогу уявити форму нашої планети, зменшену в декілька мільйонів разів.
Стержень глобуса показує, де проходить земна вісь — лінія, довкола якої обертається Земля. Насправді наша планет а такої видимої осі, як на глобусі, не має. Її можна лише уявити. Точки, де земна вісь входить і виходить із глобуса-Землі (перетинається із земною поверхнею), називають полюсами. Верхня точка— Північний полюСу нижня— Південний полюс* На однаковій відстані від полюсів, тобто посередині, глобус оперізує лінія синього кольору — екватор. Слово екватор перекладається з латинської як рівнодільник— той, що поділяє на рівні частини. Екватор і справді ділить земну кулю на дві півкулі: Північну (на глобусі — зверху) і Південну (внизу). На поверхні Землі ні полюси, ні лінію екватора побачити не можна. Які земна вісь, вони існують лише уявно і є тільки на глобусах і картах.
Якщо ви уважно придивитеся до глобуса, то побачите лінії, які проведено в певному порядку. Це парале лій мери Діани. Па рал елі — лінії, що паралельні екватору. Меридіани — найко-ротші лінії, які проведено від одного полюса до іншого. Ці лінії, як і земна вісь, уявні. їх нанесено на глобуси й карти для того, щоб легко знаходити географічні об'єкти.
Полюси — це уявні точки перетину земної осі із земною поверхнею.
Екватор — це уявна лінія (коло), яка проходить на однаковіші відстані від полюсів і ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
Розміри Землі. Вчені визначили, що від центра Землі до її поверхні в середньому б 370 км. Довжина екватора — 40 ООО км. Цікаво, що вперше обчислити розміри Землі вдалося давньогрецьким ученим ще до нашої ери. За їх розрахунками, величина кола, яке оперізуе нашу планету посередині (екватора), становить 39 500 км. Як бачимо, це дуже близько до сучасних даних, які отримані за допомогою вимірювань найточнішими приладами (мал. 82).
Скарбничка знань
Чи справді Земля кругла?
Виявляється, в суч асну добу розвитку приро/інич их наук стверджувальна відпові/іь буде вже не зовсім точною. Так само можна говорити, що і яблуко кругле. Хоча насправді круглим воно ніколи не буває. Сучасні розрахунки вказують на те, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Так, ІГ екваторіальний радіус становить б 378 км, а полярний радіус — б 356 км.
Практичне заняття
Знаходження географічних об’єктів на глобусі
Завдання 1. Покажіть на глобусі лінію екватора. На які півкулі екватор ділить Землю? У якій півкулі розташована Україна?
Завдання 2. Які назви мають полюси Землі? Покажіть їх на глобусі.
Завдання 3. Назвітьі покажіть на глобусі материки. Який материк найменший за площею? У якій півкулі вілносно екватора він розташований?
Завдання 4. Покажіть на глобусі паралелі та мери дани. Що це за лінії? Для чого їх нанесено?
Перевірка знань
1.    Як люди в давнину уявляли форму нашої планети?
2.    Які докази кулястості Землі навол^іли вчені в стародавню
добу?
3. Які незаперечні докази того, що наша планета має форму кулі, можуть навести в наш час навіть школярі?
4.    Поміркуйте, що відображає форму Землі: карта чи глобус.
5.    Із рубрики «Скарбничка знань, ви дізнались, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Поміркуйте, з якого місця Землі подорож до ії центра буде коротшою. Обчисліть, на скільки кілометрів.
6.    Чи доводилося вам бачити схід Сонця? Можливо, ви помітили, що його промені освітлюють спочатку хмари і високі предмети. Так само й під час заходу: коли Сонце вже зайшло за горизонт, його промені продовжують деякий час освітлювати вершини гір або шпилі найвищих будівель. Поміркуйте, на що вказують такі явища.

Внутрішня будова Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:
•    дізнатися про внутрішню будову Землі;
•    наводити приклади гірських порід і мінералів;
•    розвивати вміння досліджувати природні тіла.

Астрономи вивчають космос, отримують інформацію про планети й зорі, незважаючи на їх величезну віддаленість. Водночас на Землі не менше таємниць, ніж у Всесвіті. Проте і в наш час учені достеменно не знають, що знаходиться всередині нашої планети. Спостерігаючи, як виливається лава під час виверження вулкана, можна подумати, що всередині Земля теж розплавлена. Проте це не так.
Ядро. Центральну частину земної кулі вчені назвали ядром (мал. 83). Його радіус становить близько З 500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває у розплавлено-рідкому стані, авнутрішня — у твердому. Температура в ньому досягає 5 ООО ®С. Від ядра до поверхні Землі температура і тиск поступово знижуються.
Мантія. Ядро Землі покриває наступна оболонка Землі— мантія. Її товща приблизно 2 900 км. Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. Але припускають, що чим ближче до центраЗемлі, тим тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень до+2 500 ®С. Вважають, що мантія тверда, але водночас і розпечена.
Земна кора. Поверх мантії наша планета вкрита корою. Це верхній твердий шар Землі. Порівняно
з ядром і мантією земна кора дуже тонка. Її товща становить лише 10-70 км. Але це та земна твердь, по якій ми ходимо, по ній течуть річки, на ній збудовано міста.
Земна кора утворена різними речовинами, що входять до складу мінералів і гірських порід. Деякі з них вам уже відомі (граніт, пісок, глина, торф таін.). Мінерали й гірські породи різняться між собою кольором, твердістю, будовою, температурою плавлення, розчинністю у воді та іншими властивостями. Багато з них людина широко використовує, наприклад як паливо, у будівництві, для добування металів.

Верхній шар земної кори видно у відслоненнях на схилахгір, крутих берегах річок, кар'єрах (мал. 84). А зазирнути в глиб кори допомагають шахти і свердловини, які створюють для видобування деяких корисних копалин, наприклад, нафти і газу.
У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію, земну кору.
Станьте дослідниками природи
Завдання 1. Розгляньте зразки гірських порід і мінералів. Для дослідження оберіть окремі з них:
•    граніт;
•    кухонну сіль;
•    пісок.
Завдання 2. Охарактеризуйте розглянуті мінерали та гірські породи за планом:
1.    Колір.
2.    Твердість (щільна, пухка).
3.    Розчинність у вод (розчинна, нерозчинна).
Завдання 3. Наведіть приклади використання людиною гірських порід, що досліджувалися.



Немає коментарів:

Дописати коментар