Значення голонасінних. Матеріал для учнів 6 класу.

                                                        ГОЛОНАСІННІ – це перші насінні рослини.
Пристосування Голонасінних:
•  Ріст стебла в товщину відбувається за рахунок збільшення деревини, а не кори (для  спротиву вітру).
•  Запліднення перестає бути залежним від води, оскільки чоловічі статеві клітини доносяться до яйцеклітини за допомогою пилкової трубки.
•  Гаметофіти голонасінних утворилися і розвиваються на спорофіті за рахунок його поживних речовин.
• Насінні зачатки розміщені відкрито (у хвойних на насінних лусках шишок), чутливі насінні зачатки погано захищені від сухості повітряного середовища.

Різноманітність голонасінних (дерева, ліани або чагарники).

Хвойні, або Шишкові (листки у вигляді хвої, мегаспорангії  зібрані в шиш­ки)	Клас Хвойні. Сосна, ялина, ялиця, модрина, туя, ялівець, тис, кедр, кипарис, секвойя, араука­рія, подокарпус, агатіс, секвойя вічнозелена
Безхвойні	Клас Гінкгові. Гінкго дволопатевий (дерево до 40 м збереглось в Китаї, листки віялоподібні, часто дво­лопатеві із вильчастим жилкуванням, насінини великі зі со­ковитим жовто-оранжевим зовнішнім шаром покриву, розміром і виглядом нагадують кістянки аличі). Клас Саговників. Саговик (поширений у тропіках і субтропіках, у вологих лісах і напівпустелях Африки, Америки, Азії та Австралії, подібні до пальм — із масивним, майже не розгалуженим стовбуром і великими розсіченими листками).
Оболонконасінні (мають додатковий покрив довкола насінини)	Клас Гнетові. Ефедра (невеликий кущ в степу). Гнетум (дерева і ліани вологих тропіків із широкими листками). Вельвічія (мешканка пустель південно-західної Африки, має лише два листки, які наростають в основі й поступово руйнуються на кінцях протягом усього життя рослини, вік може перевищувати 1000 років).

Загальна характеристика відділу Голонасінних.

Ознака	Характеристика
Кількість видів	Близько 700 видів (найбільше видів голонасінних належить до хвойних)..
Середовище життя	Ліси, пустелі, не живуть у водному середовищі та в Антарктиді.
Життєва форма	Виклю­чно дерев’янисті рослини (дерева, ліани, чагарники), переважно вічнозелені, трав'янистих нема.
Життєвий цикл	Багаторічні рослини. У життєвому циклі переважає спорофіт, причому гаметофіт живе на спорофіті.
Гаметофіт	Розвивається і живе на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
Спорофіт	Носій органів спороношення та домівка для гаметофіту. Виключно різноспорові рослини. Має корінь та пагін (стебло, листки). Зародковий корінець закладається ще в зародку, з нього розвиваєть­ся головний корінь, стрижнева коренева  система глибоко в ґрунті добре закріплює рослину. Добре розвинутий камбій сприяє росту стебла у товщину, потовщення стебла за рахунок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва (міцні стовбури). Найчастіше рослини мають дрібні листки у вигляді голок або лусок, рідше – широкі  великі листки.
Спорангій	Мікроспорангії (зібрані в стробіли) на лусках чоловічих шишок та мегаспорангії на лусках жіночих шишок.
Фотосинтез	Фотосинтезуючим поколінням є нестатеве покоління (спорофіт). Фотосинтез здійснюється листками.
Запилення	Запилення є необхідною умовою за­пліднення, запилення відбувається за допомогою вітру. Під час запилення насінний зачаток вловлює пи­лок за допомогою крапельки води, яку він виділяє.
Тривалість запліднення	Від часу попадання пилку на насінний зачаток і до злиття статевих клітин проходить значний час (не менше півроку), у найпримітивніших формування насіння відбувалося після опадання насінних зачатків на землю.
Розмноження	Статеве (насіння) та нестатеве (вегетативно). Чоловічі статеві кліти­ни (спермії) потрапляють до жіночих за допомогою пилкової труби (не потрібна вода).
Насінина (утворює гаметофіт і спорофіт)	Зародок нале­жить спорофіту і має подвійний набір хромосом у клітинах, а ендосперм є частиною гаметофіту, клітини якого містять одинарний набір хромосом. Первинний ендосперм становить собою частину гамето­фіту та формується до запліднення. Насіння також нерідко має крилоподібні придатки.
Значення в природі	Утворюють значну масу кисню та органічної речо­вини (формують ліси), викопні утворювали кам'яне вугілля, бурштин утворився зі смоли вимерлих хвой­них, хвойні добре очищають повітря від бруду та шкідливих мікроорганізмів, індикатори забруднення повітря.
Значення для людини	Деревину використовують як будівельний матеріал, для виробництва меблів, паперу, а також як паливо. З хвої та живиці отримують різноманітні речо­вини, які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості, хвоєю підгодовують тварин. Саговики використовуються в декоративному мистецтві. У хвойних (соснових) лісах будують оздоровчі заклади. Використовують для та закріплення ґрунтів. Ялинка стала атрибутом у святкуванні різдвяних і новорічних свят.
Представники	Сосна, ялина, ялиця, модрина, туя, ялівець, тис, кедр, кипарис, секвойя. Саговник, гінкго, вельвічія дивна, гнетум, ефедра.
Походження	Остаточно не встановлено, проте більшість вчених говорять, що вони виникли від якихось вимерлих папоротеподібних.

ЗНАЧЕННЯ ГОЛОНАСІННИХ В ЕКОСИСТЕМАХ.
• Утворюють ліси, а ліси - це легені нашої планети (близько 90% лісів земної кулі складаються або тільки з хвойних, або з хвойних і листяних дерев).
• Викопні кордаїти відіграли важливу роль у формуванні кам'яного вугілля, зокрема в Сибіру.
• Бурштин утворився зі смоли вимерлих хвойних.
• Хвойні добре очищають повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів (ялівці, сосни виділяють у повітря багато фітонцидів).
• Індикатори забруднення повітря (сосна чахне від збільшення в повітрі заводського диму, жовкне хвоя - підвищена радіоактивність).
• Гілки ялини чутливо реагують на вологість повітря (никнуть в суху та ясну погоду, розпрямляються в сиру погоду перед дощем).

ЗНАЧЕННЯ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.
• Деревина є паливом, сировиною для меблевої, целюлозно-паперової, лако-фарбної промисловості.
• Із деревини одержують живицю, скипидар, смоли, бальзами, дубильні речовини, ацетон, гліцерин, ванілін, спирт, терпентин, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру тощо.
• Деревину використовують у будівництві, суднобудуванні, для виготовлення шпал, свай, кріпильних матеріалів для шахт, дек для скрипок, роялей тощо.
• На сваях із модрини побудовані всесвітньовідомі міста Венеція і Санкт-Петербург.
• З ялиці бальзамічної в Північній Америці одержують канадський бальзам, який широко використовується в мікроскопії.
• З хвої одержують каротин, вітамін С, екстракти для ванн тощо, а з насіння хвойних – олію.
• Хвоєю, що дуже багата на вітаміни, підгодовують тварин.
• У хвойних (соснових) лісах будують заклади для людей із захворюваннями дихальної системи.
• Для озеленення використовують ялину звичайну, ялину голубу, тую, ялівці, різні види сосни, ялиці, кипариси, кедри.
• Кедр ліванський є елементом символіки Лівану.
• Каурі в Новій Зеландії є священним деревом, яке кожна родина висаджує біля свого помешкання, щоб у ньому могли оселитися душі померлих.
• У народів північної півкулі ялини стали обов'язковим атрибутом у святкуванні різдвяних і новорічних свят.
• Із деревини тиса, яка дуже стійка до гниття,  роблять цвяхи, лемеші, заступи, палі для мостів, фундаменти водяних млинів, греблі.
• У листках гінкго багато корисних сполук, які використовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини
• Саговики використовують в озелененні приміщень, плутаючи із пальмами.
• Сосну використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.