Голонасінні
Пригадайте, що ви знаєте про вітаміни та фітонциди. Яка будова та значення насінини в житті рослин?
Чим характеризуються голонасінні? Лише дві групи рослин здатні утворювати насіння: це голонасінні та покритонасінні. У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода. їхні насінні зачатки розташовані не в зав’язі, а відкрито на лусках шишок. Ви вже знаєте, що насіння квіткових рослин оточене стінкою плода. Тому друга назва квіткових рослин - покритонасінні.
У рослин, які утворюють насіння, процес запліднення не залежить від вологого середовища, адже йому передує запилення. Тому насінні рослини здатні зростати і в посушливих місцевостях.
Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев’янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або чагарники). В одних видів листки великі, в інших - дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 178). Голкоподібні листки мають назву хвоя, а рослини з такими листками - хвойні.
![](https://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-ukr/bio-6-ostap-ukr-161.jpg)
Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин (пригадайте,, які рослини називають вічнозеленими, а які - листопадними). Стовбури хвойних вкриті тонкою корою, під якою помітні річні кільця деревини (пригадайте, як утворюються річні кільця). У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. У разі ушкодження стовбура клітини, що вистеляють ці канальці, виділяють густу рідину - живицю. Вона затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників. Смоляні ходи є й у хвоїнках.
Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 179). Ця рослина живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м. Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.
Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині (пригадайте, як називають такі рослини). У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих - насінні зачатки.
Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям -повітряні мішки (мал. 179, 3). Вони роблять пилок дуже легким.
![](https://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-ukr/bio-6-ostap-ukr-162.jpg)
Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
Насіння сосни дозріває наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа.
Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розсуваються, і насіння висипається. Завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт. Тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
Цікаво знати. Серед хвойних рослин є свої велетні та довгожителі. Так, сек-воя вічнозелена (мал. 180), що зростає в горах Каліфорнії (США), може сягати заввишки до 140 м, а діаметр її стовбура -до 11 м. Тривалість її життя становить до 3000 років. А вік одного представника сосни довговічної (що зростає у Неваді, США) вчені оцінили у 4862 роки.
Чим характеризуються голонасінні? Лише дві групи рослин здатні утворювати насіння: це голонасінні та покритонасінні. У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода. їхні насінні зачатки розташовані не в зав’язі, а відкрито на лусках шишок. Ви вже знаєте, що насіння квіткових рослин оточене стінкою плода. Тому друга назва квіткових рослин - покритонасінні.
У рослин, які утворюють насіння, процес запліднення не залежить від вологого середовища, адже йому передує запилення. Тому насінні рослини здатні зростати і в посушливих місцевостях.
Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерев’янисті, переважно вічнозелені рослини (дерева, ліани або чагарники). В одних видів листки великі, в інших - дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок (мал. 178). Голкоподібні листки мають назву хвоя, а рослини з такими листками - хвойні.
![](https://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-ukr/bio-6-ostap-ukr-161.jpg)
Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.
Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин (пригадайте,, які рослини називають вічнозеленими, а які - листопадними). Стовбури хвойних вкриті тонкою корою, під якою помітні річні кільця деревини (пригадайте, як утворюються річні кільця). У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. У разі ушкодження стовбура клітини, що вистеляють ці канальці, виділяють густу рідину - живицю. Вона затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників. Смоляні ходи є й у хвоїнках.
Розмноження хвойних розглянемо на прикладі сосни звичайної (мал. 179). Ця рослина живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м. Насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя.
Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині (пригадайте, як називають такі рослини). У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих - насінні зачатки.
Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Вони розташовані поодинці на верхівках пагонів. Жіночі шишки мають луски двох типів. Зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень.
Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям -повітряні мішки (мал. 179, 3). Вони роблять пилок дуже легким.
![](https://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-ukr/bio-6-ostap-ukr-162.jpg)
Луски жіночих шишок щільно прилягають одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.
Насіння сосни дозріває наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа.
Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розсуваються, і насіння висипається. Завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром.
Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт. Тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.
Цікаво знати. Серед хвойних рослин є свої велетні та довгожителі. Так, сек-воя вічнозелена (мал. 180), що зростає в горах Каліфорнії (США), може сягати заввишки до 140 м, а діаметр її стовбура -до 11 м. Тривалість її життя становить до 3000 років. А вік одного представника сосни довговічної (що зростає у Неваді, США) вчені оцінили у 4862 роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар