Біогеоценоз – це особлива,
злагоджена форма існування організмів і навколишнього середовища, між
якими здійснюється коло обіг речовин та енергії. Термін був введений
В.М.Сукачовим у 1940 р. В біогеоценозі розрізняють біотичну (сукупність
взаємопов'язаних живих організмів - біоценоз) та абіотичну (умови
фізичного середовища існування) частини.
До складу абіотичної частини входять такі компоненти:
- неорганічні сполуки (вуглекислий газ, кисень, азот, вода, сірководень тощо), які включаються у біогенну міграцію речовини;
- органічні сполуки (залишки живих організмів чи продукти їхньої життєдіяльності), які зв'язують між собою абіотичну та біотичну частини біогеоценозу;
- кліматичний режим, або мікроклімат (середньорічна температура, вологість, рельєф місцевості тощо), який визначає умови існування організмів.
Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи популяцій, які зв'язані між собою трофічними і просторовими зв'язками:
- продуценти - популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних (автотрофні прокаріоти, водорості, рослинні джгутикові, вищі рослини);
- консументи — популяції гетеротрофних організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речовину (фітофаги, хижаки, паразити,хапротрофи);
- редуценти — популяції організмів, які живляться органічною речовиною залишків продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (бактерії, гриби тощо).
Ланцюги живлення- це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії. Ланцюги живлення формують трофічні рівні (ланки):
· І рівень – продуценти
· ІІ рівень – косументи І порядку
· ІІІ рівень – консументи ІІ порядку
· IV рівень – консументи ІІІ порядку
Кожен ланцюг живлення включає, як правило, не більше 4—5 ланок, оскільки, внаслідок втрати енергії, загальна маса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша від попередньої. Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди.Розрізняють кілька категорій «екологічних пірамід». Піраміда чисел відображає число особин у кожному рівні ланцюга живлення (у кожному наступному рівні число особин зменшується); піраміда біомаси — кількість органічної речовини (біомаса), піраміда енергії — кількість енергії в їжі у кожному рівні ланцюга живлення. Усі вони, хоч і відрізняються за абсолютними значеннями, мають однакову спрямованість, що відображає чисельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.
До складу абіотичної частини входять такі компоненти:
- неорганічні сполуки (вуглекислий газ, кисень, азот, вода, сірководень тощо), які включаються у біогенну міграцію речовини;
- органічні сполуки (залишки живих організмів чи продукти їхньої життєдіяльності), які зв'язують між собою абіотичну та біотичну частини біогеоценозу;
- кліматичний режим, або мікроклімат (середньорічна температура, вологість, рельєф місцевості тощо), який визначає умови існування організмів.
Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи популяцій, які зв'язані між собою трофічними і просторовими зв'язками:
- продуценти - популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних (автотрофні прокаріоти, водорості, рослинні джгутикові, вищі рослини);
- консументи — популяції гетеротрофних організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речовину (фітофаги, хижаки, паразити,хапротрофи);
- редуценти — популяції організмів, які живляться органічною речовиною залишків продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (бактерії, гриби тощо).
Ланцюги живлення- це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії. Ланцюги живлення формують трофічні рівні (ланки):
· І рівень – продуценти
· ІІ рівень – косументи І порядку
· ІІІ рівень – консументи ІІ порядку
· IV рівень – консументи ІІІ порядку
Кожен ланцюг живлення включає, як правило, не більше 4—5 ланок, оскільки, внаслідок втрати енергії, загальна маса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша від попередньої. Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди.Розрізняють кілька категорій «екологічних пірамід». Піраміда чисел відображає число особин у кожному рівні ланцюга живлення (у кожному наступному рівні число особин зменшується); піраміда біомаси — кількість органічної речовини (біомаса), піраміда енергії — кількість енергії в їжі у кожному рівні ланцюга живлення. Усі вони, хоч і відрізняються за абсолютними значеннями, мають однакову спрямованість, що відображає чисельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.
Немає коментарів:
Дописати коментар