ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ
Виконай завдання
ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ
Організм – будь-яке тіло живої природи. Організми різні з розмірами, будовою тіла, способами розмноження. Вон існують у різних середовищах (мал. 17). Нашу планету населяла величезна кількість видів організмів – більше ніж 2 мільйони. Серед них – рослини, тварини, гриби, бактерії. Кожен із них – жива система, яка взаємопов’язана із середовищем життя. У цій темі ви будете вивчати властивості живих систем на прикладі рослинного і тваринного організмів.
Властивості живих організмів. Організм – відкрита система Основна його властивість – постійний зв’язок із середовище, життя шляхом обміну речовиною, енергією, інформацією. Цей зв’язок відбувається завдяки процесам життєдіяльності живих систем – живленню, диханню, розмноженню, розвитку, росту, подразливості.
Під час росту в організмі відбуваються кількісні зміни, його розміри та маса збільшуються. Під розвитком розуміють змін в живій системі, які ведуть до появи її нових якостей. Наприклад, із картоплини, посадженої в грунт, розвиваються стебло, листки, квітки та плоди, а наприкінці літа виростають молоді бульби картоплі (мал. 18). Із посіяної зернини пшениці розвивається рослина, у колосі якої утворюється багато зерен (мал. 19). Із зародка, що складається з кількох клітин, розвивається тварина.
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image019_133.jpg)
Мал. 17. Середовище життя у риби водне (1), у вовка – наземно-повітряне (2)
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image020_131.jpg)
Мал. 18. Картопля
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image021_132.jpg)
Мал. 19. Пшениця
Живі організми здатні до розмноження, тобто відтворення собі подібних. Кожен організм за певних умов з’являється на світ і помирає. Розмноження – одна з властивостей живих організмів, що забезпечує неперервність життя.
Різні види рослин по-різному використовують середовище життя для поширення. Розгляньте мал. 20. Насіння осоту і кульбаби розповсюджується за допомогою летючок, насіння маку розсівається із коробочки під час вітру, насінина реп’яха може міцно триматися на тваринах, які переносять її на великі відстані.
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image022_132.jpg)
Мал. 20. Пристосування до поширення насіння кульбаби (1) та маку (2)
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image023_128.jpg)
Мал. 21. М’якоть кавуна з насінням
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image024_132.jpg)
Мал. 22. Моржі
Важливою властивістю живих організмів є подразливість – здатність реагувати на дію зовнішніх подразників – чинників середовища життя. Подразливість зумовлює здатність організмів пристосовуватися до мінливих умов існування.
Більшість тварин і людина сприймають дії подразників за допомогою органів чуттів, до яких належать органи зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Назвіть деякі з органів чуттів тварин, зображених на мал. 17; 22; 23.
Завдяки подразливості рослиноїдні тварини відшукують соковиту траву, хижаки полюють на свої жертви. Органи чуттів деяких тварин дають їм змогу орієнтуватися в темряві, наприклад, органи слуху в кажанів, дотику і нюху в крота.
Рослини також реагують на зміни в середовищі життя. Так, рослини розташовують свої листки таким чином, щоб вони були краще освітлені, деякі з рослин перед дощем закривають свої квітки тощо.
Клітинна будова живих систем. Спільним для більшості організмів, які населяють нашу планету, є клітинна будова. Візьміть кавун чи яблуко, розламайте і розгляньте (мал. 21). Ви побачите, що м’якоть плоду має зернисту будову. Маленькі зернинки – це і є клітини.
Організми побудовані з клітин, які забезпечують процеси їх життєдіяльності. Існують живі системи, що складаються лише з
Часто після дощу, коли в калюжі вода довго не висихає, можна спостерігати її позеленіння – у воді поселилися одноклітинні водорості. Але більшість живих організмів є багатоклітинними (мал. 22).
Клітина – найменша жива система. З будовою клітин ви ознайомитеся пізніше.
Хоча живі системи є надзвичайно різноманітними, можна виділити їх спільні властивості – здатність до живлення, дихання, росту, розвитку, розмноження, подразливості. Спільним є також те, що організми пристосовуються до умов середовища життя, більшість із них мають клітинну будову.
Організм – відкрита жива система, якій властиві здатність до живлення, дихання, росту, розвитку, розмноження, подразливості.
Клітина – найменша жива система.
Поведінка тварин – найцікавіший аспект у вивченні їх життя. Величезній кількості людей, де б вони не жили і чим не займалися, доводиться мати справу з тваринами. Мисливець повинен знати звички тварини, на яку полює; фермер – особливості поведінки своєї худоби і шкідників, що завдають збитків його врожаю; рибалка – де, коли і як краще ловити рибу тощо.
Особливе значення має вивчення поведінки тварин для вирішення одного з найважливіших і невідкладних завдань людства – захисту навколишнього середовища. Тварини “повідомляють” нам про майбутні природні катастрофи і метеорологічні зміни. Багато тварин зміною своєї поведінки часто вказують на обставини, небезпечні для життя. Знання і своєчасний облік таких обставин дають змогу завчасно вжити необхідних заходів.
Давайте подумки вийдемо у довкілля, замислимося, чим можна скористатися для прогнозування погоди.
Якщо ви мандруєте лісом і чуєте пісню зяблика: “піньк – піньк, фіть-фіть-фіть, ля-ля…” – не бійтеся дощу. А якщо він сидить на гілці і монотонно цвірінчить: “рю-пінь-пінь-рю…” – не заходьте далеко в ліс, бо буде дощ. Зяблик відчуває дощ з півдня, за добу.
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image025_133.jpg)
Мал. 23. 1 – ластівка; 2 – жаба
Чуєте пісню жайворонка над полем – погода буде ясна. Нічна пісня солов’я віщує ясний день, кування зозулі – теплу погоду. Ластівки (мал. 23, 1) літають високо – на суху і ясну погоду. Перед дощем вони літають над землею, над водою, торкаючись крилами.
На дощ улітку особливо активно кумкають жаби (мал. 23, 24) Чудові синоптики – п’явки. Якщо вони лежать або висять висунувшись із води, буде дощ; якщо над водою присмоктуються до стовбурів рослин – бути бурі; спокійно лежать на дні – до ясної погоди; довго лишаються на одном місці – до холоду.
Комах у природі близько мільйона видів, тільки встигає спостерігати за ними. Чутливо реагують на зміну погод метелики-кропивниці. Ось вони перестають літати, ховаються укриття і там, почепившись один за одного, висять головам: донизу. Годину, другу, третю… Раптом з’являється хмара громовиця, ллє дощ. Після зливи метелики вилітають пурхають над зеленню.
Досить точно передбачають погоду бджоли (мал. 24,1). Якщо в найближчі 6-8 годин буде дощ, вони не летять далеко від вулика, а метушаться біля нього. “Видають” вони і довгострокові прогнози. На основі того, який отвір у вулику бджоли залишають на зиму, пасічник знає, якою буде зима: великий отвір – буде тепла зима, маленький – чекай сильних морозів.
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image026_131.jpg)
Мал. 24. 1 – бджола; 2 – павук-хрестовик
Прекрасними метеорологами є павуки, яких нараховується тисячі видів. Серед них цікаві павуки-тенетники. Якщо вони починають плести павутину навіть під час дощу, невдовзі настане суха погода. А павук-хрестовик (мал. 24, 2) розриває нитки своєї павутини якраз із того боку, звідки буде вітер. Прогнозують погоду і мухи, оси, жуки, коники-стрибунці.
Реакція рослин на зміни в довкіллі. Не менш цікавою є реакція рослин на зміни в довкіллі. Латаття біле перед дощем не розкриває квіток, а в айстри та жерухи квітки перед дощем поникають. Якщо мокрець (зірочник) не розкриває квіток о дев’ятій годині ранку, то буде дощ.
По квітках рослин можна визначати час доби. О п’ятій годині ранку розкриваються квітки шипшини (мал. 25, 1) і маку, о десятій – мати-й-мачухи, а осот у цей час “заплющує очі”. Після полудня змикають пелюстки квітки польової гвоздики. Потім ховає золоті вінчики кульбаба. О восьмій вечора у повітрі пахне запашним тютюном, а пізніше – матіолою (мал. 25, 2).
Шведський учений Карл Лінней, якого називають королем ботаніки, любив показувати гостям свій “квітковий годинник”. Ви теж можете мати такий годинник – грядку красивих запашних рослин, що відкривають і закривають квітки в різний час доби.
![ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ](https://predmety.in.ua/image/1/image027_133.jpg)
Мал. 25. 1 – квітка шипшини; 2 – матіола
Для процесів життєдіяльності організмів характерна повторюваність, періодичність. Так, коли ввечері ми хочемо спати, а у полудень відчуваємо голод, то підпорядковуємося не годиннику – механізму, який відраховує час, – а власному біологічному годиннику.
Мільярди років обертається Земля навколо своєї осі і диктує всьому живому ритм життя. В організмі людини ми не знайдемо жодного органа, робота якого не була б підпорядкована певному біологічному ритму.
Мозок, серце, органи травлення працюють ритмічно. Наш організм – система із взаємопов’язаним і взаємообумовленим ритмом роботи різних органів. Це можна сказати і про організми інших живих істот.
Спостереження за поведінкою тварин, реакцією рослин на явища в довкіллі дає змогу передбачити зміни стану середовища їх життя.
1. Наведи 2-3 приклади рослин і тварин своєї місцевості.
2. Доведи, що рослини і тварини – відкриті живі системи. 3. Назви властивості живих організмів. 4. Що є найменшою живою системою? 5. Назви 2-3 приклади реакції рослин на зміни в середовищі їх життя. 6. Як можна довести, що поведінка тварин пов’язана з їх пристосуванням до середовища життя?
2. Чим відрізняються ріст і розвиток живих організмів? 3. Що спільного в життєдіяльності рослин і тварин?
Немає коментарів:
Дописати коментар