Вегетативна нервова система.
Вегетативна
нервова система іннервує весь організм людини. Вона діє незалежно від
свідомості людини, через це її нерідко називають автономною. Вона
передає нервові імпульси від внутрішніх органів до центральної нервової
системи й від неї — до органів. Вегетативні нервові волокна підходять і
до скелетних м’язів, але під час їх збудження не відбувається скорочення
цих м’язів. Нервові волокна вегетативної нервової системи стимулюють
роботу скелетних м’язів.
БУДОВА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Вегетативна нервова система поділяється на два відділи: симпатичний та парасимпатичний (див. мал. 95), дії яких є протилежними. Так, підвищена активність симпатичного відділу призводить до гальмування парасимпатичного, і навпаки, підвищена активність парасимпатичного відділу сприяє гальмуванню симпатичного.
Спільна робота симпатичної й парасимпатичної нервових систем регулюється й контролюється корою головного мозку. Центри вегетативної нервової системи містяться в головному та спинному мозку. Відростки нейронів вегетативних центрів виходять із спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів, а з головного мозку — у складі черепно-мозкових нервів. Відростки нейронів вегетативної нервової системи ідуть до внутрішніх органів.
Центри симпатичного відділу містяться в спинному мозку від 7 шийного до 3 поперекового сегментів, що відповідають відділам хребта людини. Центри парасимпатичного відділу розташовані в середньому та довгастому відділах головного мозку, а також у крижовому сегменті спинного мозку.
Вегетативна нервова система сприймає подразнення, які передаються до її центрів по чутливих нервах, що є спільними для вегетативної та соматичної нервових систем. Збудження до органів несуть тонкі рухові нервові волокна, їх діаметр 2-7 мкм, а швидкість передачі збудження — 10 м/с. Швидкість передачі збудження у вегетативній нервовій системі в 10 разів менша, ніж у соматичній. Шлях від центра до органа, що ін-нервується, в автономній нервовій системі складається з двох нейронів. Цією характерною ознакою автономна нервова система відрізняється від соматичної, що іннервує скелетні м’язи, шкіру, зв’язки, сухожилля. У соматичній нервовій системі нервові волокна від центральної нервової системи доходять до органа, який вони іннервують, не перериваючись.
Цікаво знати
Важливою особливістю вегетативної нервової системи є її діяльність поза свідомістю людини. Саме тому людина не може керувати роботою внутрішніх органів.
ФУНКЦІЇ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Унаслідок взаємодії парасимпатичної та симпатичної нервової системи контролюються функції всіх органів і систем організму. Майже всі внутрішні органи мають подвійну іннервацію: до кожного органа підходять два нерви — симпатичний і парасимпатичний, які мають протилежний вплив. Так, симпатична нервова система збільшує ритм і силу скорочень серця, звужує судини й підвищує тонус у них, уповільнює перистальтику кишок, а парасимпатична, навпаки, уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини та знижує тиск у них, прискорює перистальтику кишок.
За збудження людини, її хвилювання, відчуття стресу або прояв підвищеного інтересу до чогось відповідає симпатичний відділ вегетативної нервової системи. При цих проявах збільшується частота серцевих скорочень, частішає дихання, підвищується рівень глюкози у крові. Людина може відчувати нервове тремтіння, пітливість або сухість у роті. Це захисні реакції організму, що спричиняють максимальне напруження всіх органів і систем.
Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи знижує активність внутрішніх органів. Коли людина переїдає, цей відділ уповільнює роботу серця й дихання, одночасно підвищуючи секреторну активність травних залоз, зокрема слинних.
Симпатична нервова система розширює зіниці людини в сутінках, а парасимпатична звужує їх при яскравому освітленні.
Вегетативна (автономна) нервова система поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний, які працюють у протилежних напрямах.
Вегетативна нервова система забезпечує функціонування внутрішніх органів людини, кровоносних та лімфатичних судин.
Центри вегетативної нервової системи містяться у стовбурі головного мозку і спинному мозку, а її периферійну частину складають нерви, нервові закінчення, сплетіння та вузли.
Контрольні запитання
1. З яких відділів складається вегетативна нервова система?
2. Де розміщені центри вегетативної нервової системи?
3. Які функції вегетативної нервової системи?
4. Поясніть, яким чином симпатичний і парасимпатичний відділи працюють у протилежних напрямах.
5. Чому вегетативну нервову систему називають автономною?
Завдання
Розподіліть перелічені функції вегетативної нервової системи на ті, що відповідають симпатичному та парасимпатичному її відділам: уповільнення роботи серця, підвищення частоти дихальних рухів, зниження рівня глюкози у крові, прискорення перистальтики кишок, розширення кровоносних судин, уповільнення роботи серця, збільшення частоти серцевих скорочень, збудження, відчуття стресу.
БУДОВА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Вегетативна нервова система поділяється на два відділи: симпатичний та парасимпатичний (див. мал. 95), дії яких є протилежними. Так, підвищена активність симпатичного відділу призводить до гальмування парасимпатичного, і навпаки, підвищена активність парасимпатичного відділу сприяє гальмуванню симпатичного.
Спільна робота симпатичної й парасимпатичної нервових систем регулюється й контролюється корою головного мозку. Центри вегетативної нервової системи містяться в головному та спинному мозку. Відростки нейронів вегетативних центрів виходять із спинного мозку у складі передніх корінців спинномозкових нервів, а з головного мозку — у складі черепно-мозкових нервів. Відростки нейронів вегетативної нервової системи ідуть до внутрішніх органів.
Центри симпатичного відділу містяться в спинному мозку від 7 шийного до 3 поперекового сегментів, що відповідають відділам хребта людини. Центри парасимпатичного відділу розташовані в середньому та довгастому відділах головного мозку, а також у крижовому сегменті спинного мозку.
Вегетативна нервова система сприймає подразнення, які передаються до її центрів по чутливих нервах, що є спільними для вегетативної та соматичної нервових систем. Збудження до органів несуть тонкі рухові нервові волокна, їх діаметр 2-7 мкм, а швидкість передачі збудження — 10 м/с. Швидкість передачі збудження у вегетативній нервовій системі в 10 разів менша, ніж у соматичній. Шлях від центра до органа, що ін-нервується, в автономній нервовій системі складається з двох нейронів. Цією характерною ознакою автономна нервова система відрізняється від соматичної, що іннервує скелетні м’язи, шкіру, зв’язки, сухожилля. У соматичній нервовій системі нервові волокна від центральної нервової системи доходять до органа, який вони іннервують, не перериваючись.
Цікаво знати
Важливою особливістю вегетативної нервової системи є її діяльність поза свідомістю людини. Саме тому людина не може керувати роботою внутрішніх органів.
ФУНКЦІЇ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Унаслідок взаємодії парасимпатичної та симпатичної нервової системи контролюються функції всіх органів і систем організму. Майже всі внутрішні органи мають подвійну іннервацію: до кожного органа підходять два нерви — симпатичний і парасимпатичний, які мають протилежний вплив. Так, симпатична нервова система збільшує ритм і силу скорочень серця, звужує судини й підвищує тонус у них, уповільнює перистальтику кишок, а парасимпатична, навпаки, уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини та знижує тиск у них, прискорює перистальтику кишок.
За збудження людини, її хвилювання, відчуття стресу або прояв підвищеного інтересу до чогось відповідає симпатичний відділ вегетативної нервової системи. При цих проявах збільшується частота серцевих скорочень, частішає дихання, підвищується рівень глюкози у крові. Людина може відчувати нервове тремтіння, пітливість або сухість у роті. Це захисні реакції організму, що спричиняють максимальне напруження всіх органів і систем.
Парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи знижує активність внутрішніх органів. Коли людина переїдає, цей відділ уповільнює роботу серця й дихання, одночасно підвищуючи секреторну активність травних залоз, зокрема слинних.
Симпатична нервова система розширює зіниці людини в сутінках, а парасимпатична звужує їх при яскравому освітленні.
Вегетативна (автономна) нервова система поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний, які працюють у протилежних напрямах.
Вегетативна нервова система забезпечує функціонування внутрішніх органів людини, кровоносних та лімфатичних судин.
Центри вегетативної нервової системи містяться у стовбурі головного мозку і спинному мозку, а її периферійну частину складають нерви, нервові закінчення, сплетіння та вузли.
Контрольні запитання
1. З яких відділів складається вегетативна нервова система?
2. Де розміщені центри вегетативної нервової системи?
3. Які функції вегетативної нервової системи?
4. Поясніть, яким чином симпатичний і парасимпатичний відділи працюють у протилежних напрямах.
5. Чому вегетативну нервову систему називають автономною?
Завдання
Розподіліть перелічені функції вегетативної нервової системи на ті, що відповідають симпатичному та парасимпатичному її відділам: уповільнення роботи серця, підвищення частоти дихальних рухів, зниження рівня глюкози у крові, прискорення перистальтики кишок, розширення кровоносних судин, уповільнення роботи серця, збільшення частоти серцевих скорочень, збудження, відчуття стресу.
Немає коментарів:
Дописати коментар