Клітинна будова рослин. Матеріал для 5 класу.

  

                                            ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

Організм — будь-яке тіло живої природи. Організми різні з розмірами, будовою тіла, способами розмноження. Вон існують у різних середовищах (мал. 17). Нашу планету населяла величезна кількість видів організмів — більше ніж 2 мільйони. Серед них — рослини, тварини, гриби, бактерії. Кожен із них - жива система, яка взаємопов’язана із середовищем життя. У цій темі ви будете вивчати властивості живих систем на прикладі рослинного і тваринного організмів.
Властивості живих організмів. Організм — відкрита система Основна його властивість — постійний зв’язок із середовище, життя шляхом обміну речовиною, енергією, інформацією. Цей зв’язок відбувається завдяки процесам життєдіяльності живих систем — живленню, диханню, розмноженню, розвитку, росту, подразливості.
Під час росту в організмі відбуваються кількісні зміни, його розміри та маса збільшуються. Під розвитком розуміють змін в живій системі, які ведуть до появи її нових якостей. Наприклад, із картоплини, посадженої в ґрунт, розвиваються стебло, листки, квітки та плоди, а наприкінці літа виростають молоді бульби картоплі (мал. 18). Із посіяної зернини пшениці розвивається рослина, у колосі якої утворюється багато зерен (мал. 19). Із зародка, що складається з кількох клітин, розвивається тварина.

Мал. 17. Середовище життя у риби водне (1), у вовка - наземно-повітряне (2)

Мал. 18. Картопля

Мал. 19. Пшениця

Живі організми здатні до розмноження, тобто відтворення собі подібних. Кожен організм за певних умов з’являється на світ і помирає. Розмноження — одна з властивостей живих організмів, що забезпечує неперервність життя.
Різні види рослин по-різному використовують середовище життя для поширення. Розгляньте мал. 20. Насіння осоту і кульбаби розповсюджується за допомогою летючок, насіння маку розсівається із коробочки під час вітру, насінина реп’яха може міцно триматися на тваринах, які переносять її на великі відстані.

Мал. 20. Пристосування до поширення насіння кульбаби (1) та маку (2)

Мал. 21. М’якоть кавуна з насінням

Мал. 22. Моржі

Важливою властивістю живих організмів є подразливість — здатність реагувати на дію зовнішніх подразників — чинників середовища життя. Подразливість зумовлює здатність організмів пристосовуватися до мінливих умов існування.
Більшість тварин і людина сприймають дії подразників за допомогою органів чуттів, до яких належать органи зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Назвіть деякі з органів чуттів тварин, зображених на мал. 17; 22; 23.
Завдяки подразливості рослиноїдні тварини відшукують соковиту траву, хижаки полюють на свої жертви. Органи чуттів деяких тварин дають їм змогу орієнтуватися в темряві, наприклад, органи слуху в кажанів, дотику і нюху в крота.
Рослини також реагують на зміни в середовищі життя. Так, рослини розташовують свої листки таким чином, щоб вони були краще освітлені, деякі з рослин перед дощем закривають свої квітки тощо.
Клітинна будова живих систем. Спільним для більшості організмів, які населяють нашу планету, є клітинна будова. Візьміть кавун чи яблуко, розламайте і розгляньте (мал. 21). Ви побачите, що м’якоть плоду має зернисту будову. Маленькі зернинки — це і є клітини.
Організми побудовані з клітин, які забезпечують процеси їх життєдіяльності. Існують живі системи, що складаються лише з
Часто після дощу, коли в калюжі вода довго не висихає, можна спостерігати її позеленіння — у воді поселилися одноклітинні водорості. Але більшість живих організмів є багатоклітинними (мал. 22).
Клітина — найменша жива система. З будовою клітин ви ознайомитеся пізніше.
Хоча живі системи є надзвичайно різноманітними, можна виділити їх спільні властивості — здатність до живлення, дихання, росту, розвитку, розмноження, подразливості. Спільним є також те, що організми пристосовуються до умов середовища життя, більшість із них мають клітинну будову.
Організм — відкрита жива система, якій властиві здатність до живлення, дихання, росту, розвитку, розмноження, подразливості.
Клітина — найменша жива система.
Поведінка тварин — найцікавіший аспект у вивченні їх життя. Величезній кількості людей, де б вони не жили і чим не займалися, доводиться мати справу з тваринами. Мисливець повинен знати звички тварини, на яку полює; фермер — особливості поведінки своєї худоби і шкідників, що завдають збитків його врожаю; рибалка — де, коли і як краще ловити рибу тощо.
Особливе значення має вивчення поведінки тварин для вирішення одного з найважливіших і невідкладних завдань людства — захисту навколишнього середовища. Тварини «повідомляють» нам про майбутні природні катастрофи і метеорологічні зміни. Багато тварин зміною своєї поведінки часто вказують на обставини, небезпечні для життя. Знання і своєчасний облік таких обставин дають змогу завчасно вжити необхідних заходів.
Давайте подумки вийдемо у довкілля, замислимося, чим можна скористатися для прогнозування погоди.
Якщо ви мандруєте лісом і чуєте пісню зяблика: «піньк- піньк, фіть-фіть-фіть, ля-ля...» — не бійтеся дощу. А якщо він сидить на гілці і монотонно цвірінчить: «рю-пінь-пінь-рю...» — не заходьте далеко в ліс, бо буде дощ. Зяблик відчуває дощ з півдня, за добу.

Мал. 23. 1 — ластівка; 2 — жаба

Чуєте пісню жайворонка над полем — погода буде ясна. Нічна пісня солов’я віщує ясний день, кування зозулі — теплу погоду. Ластівки (мал. 23, 1) літають високо — на суху і ясну погоду. Перед дощем вони літають над землею, над водою, торкаючись крилами.
На дощ улітку особливо активно кумкають жаби (мал. 23, 24) Чудові синоптики — п’явки. Якщо вони лежать або висять висунувшись із води, буде дощ; якщо над водою присмоктуються до стовбурів рослин — бути бурі; спокійно лежать на дні — до ясної погоди; довго лишаються на одном місці — до холоду.
Комах у природі близько мільйона видів, тільки встигає спостерігати за ними. Чутливо реагують на зміну погод метелики-кропивниці. Ось вони перестають літати, ховаються укриття і там, почепившись один за одного, висять головам: донизу. Годину, другу, третю... Раптом з’являється хмара громовиця, ллє дощ. Після зливи метелики вилітають пурхають над зеленню.
Досить точно передбачають погоду бджоли (мал. 24,1). Якщо в найближчі 6—8 годин буде дощ, вони не летять далеко від вулика, а метушаться біля нього. «Видають» вони і довгострокові прогнози. На основі того, який отвір у вулику бджоли залишають на зиму, пасічник знає, якою буде зима: великий отвір — буде тепла зима, маленький — чекай сильних морозів.

Мал. 24. 1 — бджола; 2 — павук-хрестовик

Прекрасними метеорологами є павуки, яких нараховується тисячі видів. Серед них цікаві павуки-тенетники. Якщо вони починають плести павутину навіть під час дощу, невдовзі настане суха погода. А павук-хрестовик (мал. 24, 2) розриває нитки своєї павутини якраз із того боку, звідки буде вітер. Прогнозують погоду і мухи, оси, жуки, коники-стрибунці.
Реакція рослин на зміни в довкіллі. Не менш цікавою є реакція рослин на зміни в довкіллі. Латаття біле перед дощем не розкриває квіток, а в айстри та жерухи квітки перед дощем поникають. Якщо мокрець (зірочник) не розкриває квіток о дев’ятій годині ранку, то буде дощ.
По квітках рослин можна визначати час доби. О п’ятій годині ранку розкриваються квітки шипшини (мал. 25, 1) і маку, о десятій — мати-й-мачухи, а осот у цей час «заплющує очі». Після полудня змикають пелюстки квітки польової гвоздики. Потім ховає золоті вінчики кульбаба. О восьмій вечора у повітрі пахне запашним тютюном, а пізніше — матіолою (мал. 25, 2).
Шведський учений Карл Лінней, якого називають королем ботаніки, любив показувати гостям свій «квітковий годинник». Ви теж можете мати такий годинник — грядку красивих запашних рослин, що відкривають і закривають квітки в різний час доби.

Мал. 25. 1 — квітка шипшини; 2 — матіола

Для процесів життєдіяльності організмів характерна повторюваність, періодичність. Так, коли ввечері ми хочемо спати, а у полудень відчуваємо голод, то підпорядковуємося не годиннику — механізму, який відраховує час, — а власному біологічному годиннику.
Мільярди років обертається Земля навколо своєї осі і диктує всьому живому ритм життя. В організмі людини ми не знайдемо жодного органа, робота якого не була б підпорядкована певному біологічному ритму.
Мозок, серце, органи травлення працюють ритмічно. Наш організм — система із взаємопов’язаним і взаємообумовленим ритмом роботи різних органів. Це можна сказати і про організми інших живих істот.
Спостереження за поведінкою тварин, реакцією рослин на явища в довкіллі дає змогу передбачити зміни стану середовища їх життя.
1. Наведи 2—3 приклади рослин і тварин своєї місцевості.
2. Доведи, що рослини і тварини — відкриті живі системи. 3. Назви властивості живих організмів. 4. Що є найменшою живою системою? 5. Назви 2—3 приклади реакції рослин на зміни в середовищі їх життя. 6. Як можна довести, що поведінка тварин пов’язана з їх пристосуванням до середовища життя?
2. Чим відрізняються ріст і розвиток живих організмів? 3. Що спільного в життєдіяльності рослин і тварин?
4. Чи можна сказати, що поведінка живих організмів виявляється у їхніх рухах?
1. Доведіть, що клітина — найменша жива система. 2. Усі живі організми складаються з молекул, атомів. Чому не можна стверджувати, що молекули, атоми — живі системи? 3. Якою закономірністю пояснюються сезонні, добові зміни у поведінці тварин, рослин? 4. Що вам відомо про біоритми?