Полярним
сяйвом називають особливе світлове явище, яке час від часу виникає у
верхніх шарах земної атмосфери – низку яскравих кольорових смуг, що
змінюють розмір і колір. Дуже часто це явище називають північним сяйвом,
так як його століттями спостерігали жителі полярних областей Північної
півкулі.
Це незвичайне і красиве видовище виникає
завдяки взаємодії магнітного поля нашої планети з космічними
випромінюваннями, які проникають у верхні шари атмосфери. Зони такого
проникнення мають форму кілець, що оточують магнітні полюси Землі.
Заряджені частинки сонячного вітру зіштовхуються з атомами і частинками
газів, що входять до складу атмосфери, такими як кисень, водень, азот і
гелій. Ці зіткнення викликають видиме оку світіння, що ми можемо спостерігати з поверхні планети.
Північне сяйво може набувати різних форм
– дуг, стрічок, а час від часу воно може нагадувати корону або пляму.
По небосхилу північне сяйво не переміщається: його центр завжди
залишається на місці, а форма зазвичай нехай і повільно, але змінюється,
супроводжуючись світловими пульсаціями і не яскравими спалахами.
Спектр полярного сяйва – білий, жовтий,
зелений, блакитний, фіолетовий і червоний кольори різної інтенсивності.
Колір і його яскравість залежить від того, з якою швидкістю, і на яку
глибину заряджені частки «пірнули» в атмосферу і з атомами якого газу
вони зіткнулися.
Дивно гарне світіння неба люди спостерігали з найдавніших часів; траплялося навіть, що сміливці вирушали в небезпечні подорожі на північ, тільки щоб поглянути на це явище.
Спостерігати за полярним сяйвом потрібно
у темний час доби і безхмарне небо, а також за відсутності
підсвічування від великих міст. Найкраще північне сяйво видно на
малозаселених територіях Північної Канади, Норвегії, архіпелагу
Шпіцберген, а так само в Лапландії і на острові Ісландія. Кращим місяцем
для спостереження цього явища в Європі вважається лютий, коли завдяки
атмосферним антициклонам небо зазвичай чисте і ясне.
Немає коментарів:
Дописати коментар