неділя, 9 квітня 2017 р.

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. Матеріал для учнів 5 класу.

 


Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища життя

Вивчення параграфа допоможе вам:
•    дістати уявлення про періодичні зміни умов середовища існування;
•    наводити прикладні пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.
Періодичні зміни умов середовища.
Зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. У природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. Змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. Такі зміни називаються сезонними.
Щодоби відбувається зміна дня і ночі. Такі зміни називаються добовими.
Як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом Землі навколо Сонця, а добові — навколо своєї осі.
Періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо Сонця та навколо своєї осі.
Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. Коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
Пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
Взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. Навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від Сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. Рослини починають швидко рости і розвиватись. Улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. Восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. Вода не може надійти у корені. За таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. Це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
Листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. Якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. Ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. Хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
Рослини пристосувалися до скорочення або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. Під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. Одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. Наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
Сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. Великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. Саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
Кажани також нічні тварини. Але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за допомогою власних звукових сигналів. Це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
Метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). Денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
Пристосуваннями тварин до добових змін умов
середовища є різна активність у світлу й темну пору.

Ластівки, лелеки, солов'ї восени відлітають на зимівлю в тепліші краї, а навесні знову повертаються. Тому їх називають перелітними птахами (мал. 14б,й). Так вони пристосувалися до періодичних змін пір року. Адже з настанням зими кількість насіння і плодів, комах, дрібних тварин, якими живляться птахи, зменшується. Птахів, що залишаються зимувати, називають осілими. Вони теж пристосувалися до сезонних змін. Під шкірою у них накопичується шар жиру, який захищає від холоду й слугує запасом поживних речовин. Ворони, галки, сороки, граки восени перебираються ближче до людських осель.
Крім птахів, у холодну пору року від недостатньої кількості корму потерпають і звірі. Щоб пережити цей несприятливий період, тварини мають різні пристосування. їжак, борсук з осені до весни перебувають в облаштованих норах (мал. 146, б), а бурий ведмідь — у барлозі. У цей час вони не живляться і не рухаються, їхнє дихання уповільнюється. Такий стан називається сплячкою. Запаси жиру, накопичені цими тваринами восени, забезпечують їх існування упродовж кількох зимових місяців.
Ящірки і жаби взимку перебувають у стані заціпеніння. Подібний стан властивий і комахам. Ви, напевно, бачили між віконними рамами заціпенілих мух і комарів. Вони перебувають у такому стані до весни, а потім <іоживають, — починають рухатись у пошуках їжі.
Узимку хутро лисиці густішає — до літнього хутра додається зимовий підшерсток. У пір’яному покриві птахів розвивається пуховий прошарок. Між ворсинками підшерстку та пуху затримується повітря. Воно захищає тіло тварин від переохолодження.
У зайців хутро не лише густішає, але й змінюється його забарвлення. Взимку заєць-біляк стає білим, лише кінчики вух залишаються чорними (мал. 146). Біле хутро дає змогу зайцю залишатися на снігу непоміченим вовками і лисицями.
Пристосуванням тварин до сезонних змін умов середовища є сплячка, переліт птахів, накопичення під шкірою жиру, поява підшерстку і пуху, зміна забарвлення тощо.
Скарбничка знань
Людина навчилася впливати на природні пристосування організмівдо сезонних змін середовища. Завдяки штучному освітленню, вчасному підживленню та поливу, підтримці температури, сприятливої для росту і розвитку рослин, урожай у теплицях отримують весь рік.
Домашні кури взимку певний період яєць не несуть. Це пов'язано з пристосуванням до сезонних змін у природі. Але на птахофермах узимку штучним освітленням подовжують світловий день, і кури несуть яйця цілий рік.
Будьте захисниками природи
Узимку птахи можуть загинути не від холоду, а від голоду. Щоб уберегти від голодної смерті, іх потрібно підгодовувати. Завчасно зробіть годвниці із пластикових пляшок, пакетів з-під молока чи кефіру або з фанери (мал. 147). Розвісьтеїх на деревах біля школи чи свого будинку. Не забувайте зранку або увечері насипати трохи корму, щоб птахи звикли до місця годування. Найкращий корм для птахів — насіння соняшника (частину його слід розчавити), проса, льону, а також крихти білого хліба. Синиці й лятли полюбляють сире несолоне сало.

Немає коментарів:

Дописати коментар