Дистанційне навчання.Зорова сенсорна система.Опрацювати параграф 67. Матеріал для учнів 9 класу.

   

                                         ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА. БУДОВА ОКА

Яке значення зору? Серед усіх сенсорних систем зорова найінформативніша. За підрахунками вчених, близько 90 % усієї інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору. Він забезпечує сприйняття різноманітних предметів, їхнього кольору, форми, величини відстані до них, взаємного розташування у просторі, рухів живих і неживих тіл. За допомогою зору ми сприймаємо і розрізнюємо графічні сигнали (букви, цифри, малюнки тощо). Практично всі види трудової діяльності здійснюються за участю зору. У людини зір бінокулярний, або стереоскопічний: бачення обома очима забезпечує чітке об'ємне сприйняття предмета та його місцерозташування у просторі.

Зорова сенсорна система складається з периферичного відділу - ока, у сітківці якого розміщені фоторецептори (мал. 2); провідникового відділу - зорового нерва; центрального відділу, основу якого становить зорова зона великого мозку.

Яка будова ока? Око розташоване в очній ямці черепа (орбіті). Воно складається з очного яблука та допоміжного

Очне яблуко має кулясту форму, утворене трьома оболонками (білковою, судинною, сітківкою), їхніми похідними, а також кришталиком і склистим тілом. Білкова оболонка, або склера, - це зовнішня найщільніша й найміцніша в оці оболонка, що складається зі сполучної тканини, в якій переплелися колагенові та еластичні волокна.

Спереду білкова оболонка переходить у прозору рогівку, яка пропускає і заломлює промені світла, захищає око від ушкоджень. Дотик до рогівки або різке наближення якогось предмета чи раптове яскраве світло спричинює безумовний рефлекс, який проявляється морганням.

Рогівка добре відновлюється - розрізи на ній можна зашивати, і це не порушує зору. Внаслідок деяких хвороб або у деяких людей літнього віку вона мутніє. Так виникає більмо, до ока не потрапляє світло, і людина сліпне. Операцію пересаджування рогівки першим у світі запропонував видатний вітчизняний офтальмолог В.П. Філатов.

Білкова оболонка захишає око від механічних і хімічних пошкоджень, від мікроорганізмів, пропускає промені світла.

Мал. 2. Фоторецептори ока: 1 - колбочка; 2 - паличка

Мал. 3. Схема будови ока людини

апарату (мал. 3).

У судинній оболонці розрізнюють райдужну оболонку, війкове тіло і власне судинну оболонку. Райдужна оболонка містить спеціальний пігмент - меланін, який зумовлює її забарвлення - від блакитного до темно-коричневого.

У центрі райдужної оболонки є круглий отвір - зіниця. Завдяки м'язам райдужної оболонки вона здатна рефлекторно змінювати свій діаметр залежно від зміни інтенсивності освітлення. У передній частині судинної оболонки міститься війкове тіло, що складається з війкових м'язів і зв'язок, до яких прикріплюється капсула кришталика.

Кришталик нагадує двоопуклу еластичну прозору лінзу.

Власне судинна оболонка - це густа сітка кровоносних судин, які забезпечують безперервне живлення ока.

Внутрішня світлосприймальна оболонка ока - сітківка - складається з фоторецепторів: паличок і колбочок (мал. 2). Палички сприймають форму (зір при слабкому освітленні), а колбочки - колір (колірний зір). Сітківка перетворює світлове подразнення на нервовий імпульс і здійснює первинну обробку зорового сигналу.

Отже, оболонки захищають око від різних впливів зовнішнього середовища, живлять його, здатні поглинати світлові промені.

Всю внутрішню порожнину ока (очне яблуко) за кришталиком заповнює прозора драглиста маса - склисте тіло. Кришталик і склисте тіло пропускають світлові промені всередину ока та заломлюють їх. Склисте тіло підтримує також внутрішньоочний тиск.

З чого складається допоміжний апарат ока? До нього відносять брови, повіки, слізні залози та м'язи ока (мал. 4). Брови - це волосся, що

Мал. 4. Допоміжний апарат ока: 1 - брови; 2 - слізна залоза; 3 - повіка з віями; 4 - носослізний канал; 5 - м'язи ока росте над очима. Завдяки бровам піт, що стікає з лоба, не потрапляє в очі. Повіки - це шкірні складки з віями, які захищають очі від вітру, пилу, яскравих променів. Повіки періодично змикаються та розмикаються (моргання). Завдяки цьому поверхня ока рівномірно зволожується слізною рідиною. Захисні реакції ока ґрунтуються і на мигальному рефлексі, який спрацьовує при дії подразника (доторкання до вій, раптове різке освітлення). При цьому око рефлекторно примружується. Внутрішня частина повіки, а також передній відділ очного яблука вкриті сполучнотканинною оболонкою - кон'юнктивою. Запалення внутрішньої частини повіки спричиняють захворювання - кон'юнктивіт. Слізний апарат складається зі слізної залози, розташованої у верхньому зовнішньому куті орбіти, слізного мішка і носослізної протоки. Слізна залоза виділяє секрет - рідину, яка зволожує, очищає й дезинфікує око. За звичайного стану людини незначна кількість цієї рідини (у нормі 1 мл за добу) через слізні канальці потрапляє до слізного мішка, з якого носо-слізними протоками надходить до носової порожнини. Коли людина плаче, кількість рідини збільшується у 20-30 разів і у вигляді сліз витікає з очей. Завдяки м'язам (прямі та косі м'язи ока) око рухається в очній ямці. Мал. 5. Порівняльна схема загальної будови фотоапарата (1) і ока (2) 1. Яке значення має зір для людини? 2. Охарактеризуйте оболонки ока. 3. Які функції виконує зіниця? 4. Які органи захищають очне яблуко від шкідливого впливу зовнішнього середовища? 5. Заповніть у зошитах таблицю. Розгляньте малюнок 5 і поміркуйте, чому око часто порівнюють із фотоапаратом, а сітківку - з фотолабораторією

аналізатори

рецептори

адаптація

сенсорна система