субота, 3 квітня 2021 р.

Умовні та безумовні рефлекси. Матеріал для учнів 8 класу.

 



Виконати завдання

 Умовні та безумовні рефлекси. Інстинкти

Задоволення будь-якої потреби вимагає від організму активного пристосування до навколишнього середовища, тобто комплексу цілеспрямованих рухових актів, який називають поведінкою. За механізмами реалізації розрізняють уроджені й набуті форми поведінки людини.

Безумовні рефлекси. Уродженими формами поведінки є без умовні рефлекси. Вони здійснюються за успадкованими програмами: центри рефлекторних дуг, що відповідають за ці рефлекси, розташовані в спинному мозку або стовбуровій частині головного мозку. Безумовні рефлекси дають організму' змогу швидко й безпомилково відповідати на зміни гомеостазу й зовнішнього середовища. За видом біологічних потреб, на задоволення яких спрямовані безумовні рефлекси, їх поділяють на харчові, захисні, орієнтовні, статеві.

Харчовим рефлексом є смоктальні рухи, що виникають під час доторкання до губ немовляти будь-яким предметом (мал. 43.1). Цей рефлекс властивий усім ссавцям, які одержують поживні речовини з молоком матері.

Захисні рефлекси спрямовані на задоволення потреби в безпеці: ви помічали, як у відповідь на різкий рух руки біля обличчя мимовільно відхиляється голова й виникає мигальний рефлекс. Піднесіть пальці до долоньок новонародженого: він ухопиться й буде міцно триматися за них. Для сучасної дитини цей рефлекс не має життєвого значення. Проте він був важливий за часів первісності, коли матері носили немовлят на руках: ухопившись за матір, дитина зберігала стабільне положення в просторі.

Не всі безумовні рефлекси виявляють себе відразу після народження.

Так, приблизно через тиждень у дитини

з’являється орієнтовний рефлекс, або рефлекс «що таке, хто такий?». Це реакція на появу нового подразника: поворот у його бік голови або очей дитини. Орієнтовний рефлекс є чинником виникнення мимовільної уваги, з нього розпочинається оцінка значущості діючого подразника. Він є передумовою появи складних форм поведінки (мал. 43.2).

У період статевого дозрівання у людини з’являються статеві рефлекси, пов’язані з потребою в продовженні роду. Мотивацією цього рефлексу є так званий статевий потяг, виникнення якого «запускає» статеві рефлекси.

Не всі рефлекси зберігаються в людини впродовж усього ії життя. Так, ще в дитинстві втрачається смоктальний рефлекс, а статеві рефлекси — у старості зі зникненням статевого потягу. До вроджених форм поведінки належать інстинкти — складні послідовності безумовних рефлексів. Інстинктивною є, наприклад, шлюбна поведінка птахів, ссавців. У людини інстинктивна поведінка виявляється рідко, в основному, в неусвідомлених діях.

Умовні рефлекси. Безумовні рефлекси можуть задовольнити життєві потреби людини в дуже обмеженому колі ситуацій. Так, хоча потреба в їжі є однією з основних, проте вроджених форм поведінки, які забезпечують її добування, у людини не існує. Отже, щоб вижити в умовах середовища, що змінюються, людина має постійно формувати дії на свій страх і ризик. Що точніше ці дії враховують умови середовища й можливості організму, то успішнішою є поведінка. Цей досвід зберігається в пам’яті, і надалі дії, які призвели до задоволення потреби, можуть відтворюватися. Набута поведінка формується в людини, як і у тварин, протягом усього її життя.

Одним з видів набутої поведінки є умовний рефлекс. Класичний його приклад — слиновиділення у відповідь на вигляд їжі, запах, постійний час годування. Механізмом умовного рефлексу є утворення тимчасового нервового зв’язку між центром певного аналізатора (зорового, нюхового тощо) і центром певного безумовного рефлексу. Як наслідок, раніше нейтральний подразник (вигляд, запах) стає сигналом, тобто умовним подразником, і спричиняє реакцію, характерну для безумовного стимулу (слиновиділення). У людини, як і в інших тварин, формується безліч умовних рефлексів, проте у спадок нащадкам вони не передаються.

Умовні рефлекси й формування поведінки. Як поводиться малюк, побачивши пляшку, з якої його годують? Якщо дитина голодна, вона починає кричати, тягнеться до пляшки. Це прояв умовного рефлексу на подразник-сигнал — вигляд предмета, пов’язаного в дитини з отриманням їжі.

Одержавши пляшку, вона заспокоюється, оскільки може задовольнити харчову потребу. Коли малюк підростає, його починають годувати ложкою. Пляшка перестає бути умовним подразником — навіть якщо дитина певний час тягнеться до неї, вона виявляє, що пляшка порожня. Умовний рефлекс не підкріплюється появою безумовного стимулу (їжі) і згасає. Таке гальмування рефлексу називають умовним.

Прикладів згасання одних умовно-рефлекторних дій і появи інших можна навести безліч. Життєві ситуації змінюються, одні сигнали-стимули втрачають значущість, з’являються інші сигнали -стимули. Відповідно змінюється і поведінка людини, механізмом якої є умовно-рефлекторні реакції.

Умовний рефлекс і сприйняття. Сприйняття дає можливість розрізнювати подразники, що діють на організм. Але й умовні рефлекси впливають на точність сприйняття, сприяють тонкому розрізненню стимулів-сигналів. Малюку, якого постійно годують з однієї пляшки, запропонували вибрати «свою» пляшку з десятка схожих. Вибір виявився безпомилковим і швидким — дитині знадобилося для цього менше хвилини.

Немає коментарів:

Дописати коментар