Будова головного мозку. Матеріал для учнів 8 класу.

ГОЛОВНИЙ МОЗОК — це вищий відділ нервової системи, який координує й регулює всі процеси в організмі та відповідає за розумову діяльність і свідомість людини. У ньому відбуваються найскладніші процеси аналізу й синтезу інформації, яка надходить від органів чуття.

Прогресивний розвиток мозку в людини зумовлений впливом таких соціальних факторів, як праця й членороздільна мова.  В ембріональному періоді й у перші роки життя головний мозок інтенсивно росте, але тільки до 25 років досягає остаточної величини. Мозок людини на 80 % складається з води. Маса мозку коливається в досить широких межах — між 1000 і 2000 г. Складає в середньому 2 % маси тіла та займає близько 95 % об'єму порожнини черепа. Не існує прямого зв'язку між масою мозку людини й рівнем її інтелекту. Дослідження вчених показало взаємозв'язок між вищим рівнем інтелекту й більшою кількістю сірої речовини в ділянках, які мають відношення до пам'яті, уваги та мовлення. Середня маса мозку в чоловіків становить 1375 г, а в жінок — 1275 г, новонародженої дитини – від 330 до 400 г.  Мозок людини містить близько 86 млрд нейронів, трільйони гліальних клітин. Головний мозок новонародженого містить близько 10 млрд нейронів, а найбільша кількість — 14 млрд нейронів — у мозку дев'ятикласника. Кожний типовий нейрон може мати до 10 000 синапсів і отримувати інформацію від 1000 інших нейронів. До головного мозку постійно надходить до 20 % крові, що циркулює в організмі. Щохвилини судинами головного мозку протікає 3/4 літра крові.  Власні пластичні й енергетичні запаси мозку малі, тому він надзвичайно залежить від постачання кисню, глюкози тощо. За різними оцінками до 95 % інформації, що надходить до мозку, сприймається й аналізується на підсвідомому рівні, а 5 % інформації, яку ми усвідомлюємо, і є нашим життєвим досвідом.

БУДОВА ГОЛОВНОГО МОЗКУ.
Міститься у мозковій частині черепної коробки, заповнює її в процесі росту та розвитку (черепна коробка захищає від механічних ушкоджень).
Через великий потиличний отвір переходить у спинний мозок.
Від нього відходять 12 пар черепно-мозкових нервів, , що регулюють діяльність м'язів голови та шиї, багатьох внутрішніх органів і сприймають інформацію від органів чуття.
У центральному каналі головного мозку, який продовжує канал спинного мозку (між оболонками та в чотирьох шлуночках) міститься мозкова рідина - ліквор - за складом і функціями така сама, як і спинномозкова, ця рідина разом із кров'ю забезпечує обмін речовин нейронів.
Ззовні головний мозок вкритий трьома оболонками, що й спинний:
● м'якою (побудована з пухкої волокнистоїї сполучної тканини безпосередньо прилягає до мозку й містить велику кількість судин для його кровопостачання);
● павутинною (побудована з пухкої волокнистоїї сполучної тканини);
● твердою (містить щільну сполучну тканину, яка зростається з кістками черепа).
Чотири шлуночки головного мозку, які є розширеннями спинномозкового каналу, розташовані усередині мозку, у них з артеріальної крові синтезується безколірна спинномозкова рідина.
Шлуночки сполучаються між собою, з простором під павутинною оболонкою мозку та з каналом спинного мозку.
Функції спинномозкової рідини шлуночків:
● захищає м'які тканини шлуночків від механічних ушкоджень;
● сприяє переміщенню біологічно активних речовин;
● створює відносно постійний внутрішньочерепний тиск.
Функції гематоенцефалічного бар'єру:
● відмежовує кров від внутрішнього середовища мозку;
● захищає середовище мозку від шкідливих речовин;
● забезпечує для нейронів сталість середовища.

Сіра та біла речовина головного мозку.
Біла речовина утворює провідні шляхи, які зв'язують різні частини головного мозку між собою та зі спинним мозком.
Сіра речовина утворює кору півкуль головного мозку і мозочка, у вигляді окремих скупчень – ядер – міститься всередині білої.

Частини головного мозку: довгастий мозок, мозочок, середній, проміжний та великий мозок.

Будова й функції частин головного мозку

Відділ мозку	Особливості будови	Функції	Регулювання процесів в організмі
Довгастий мозок	Складається з ядер черепно — мозкових нервів, скупчень сірої речовини та пучків нервових волокон	Рефлекторна, провідникова (Регуляція життєвоважливих функцій)	Регулює дихання, серцево — судинну діяльність, травлення й обмін речовин, жування, ковтання, ссання, потовиділення та захисні рефлекси (блювання, чхання, кашель), забезпечує зв'язок спинного й головного мозку
Мозочок	У мозочку розрізняють дві півкулі й непарну серединну частину — черв'як	Рефлекторна (Координація рухів тіла)	Відповідає за координацію рухів, рівновагу тіла, тонус м'язів, погоджує рухові акти й адаптовує рухові реакції організму до умов навколишнього середовища
Середній мозок	Сполучає довгастий і проміжний мозок. Складається із чотиригорбкового тіла й ніжок мозку	Рефлекторна, провідникова. (Регуляція тонусу м'язів, здійснення орієнтувальних рефлексів на світло й звуки)	Бере участь у регуляції рухів і пози, м'язового тонусу, станів неспання і сну, виникнення емоцій. Містить підкіркові центри зору, слуху, регулює тонус м'язів, є одним з основних центрів регуляції рухів, регулює виникнення сну.
Проміжний мозок	Складається зі взаємозв'язаних ядер, які розташовані навколо третього шлуночка мозку. До складу проміжного мозку входить таламус та гіпоталамус	Рефлекторна, провідникова (Регуляція обміну речовин, температури тіла, гомеостазу, а також сну, пам'яті, поведінки)	Регулює діяльність залоз внутрішньої секреції, бере участь у процесах сну, пам'яті, інстинктивної поведінки, психічних реакцій. Містить центри обміну речовин, теплорегуляції, відповідає за інстинктивні реакції (харчові, оборонні), містить центр больової чутливості.
Кінцевий мозок, або великий мозок	Зовні кінцевого мозку розташована сіра речовина, що утворює кору великих півкуль мозку, а всередині міститься біла речовина. У товщі білої речовини розташовані декілька ядер (скупчень сірої речовини)	Рефлекторна, провідникова, психічна діяльність (Керує діяльністю нервової системи, регулює діяльність організму, забезпечує вищу нервову діяльність і зв'язок із середовищем)	Вищий відділ центральної нервової системи, що керує діяльністю інших відділів головного мозку і спинним мозком та забезпечує складні форми поведінки. Відповідає за пам'ять, мислення, мову, поведінку.

Головний мозок містить нервові центри рефлексів, що здійснюють мимовільні природжені рухи ковтання, дихання, серцебиття, кліпання, травлення тощо. 
А в корі півкуль великого мозку формуються центри довільних рухів, яких ми навчаємося впродовж життя, завдяки цим реакціям ми розмовляємо, спілкуємося, працюємо, активно відпочиваємо, тобто живемо по — людськи (рефлекторна функція).

У головному мозку людини розрізняють: довгастий мозок, задній мозок (міст і мозочок), середній мозок, проміжний мозок та кінцевий (великий) мозок.

ТРИ ВЕЛИКИХ ВІДДІЛИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ: стовбур головного мозку, мозочок, передній мозок.
У складі стовбура розрізняють довгастий мозок, міст і середній мозок.
Передній мозок поділяють на проміжний мозок і кінцевий мозок (великі півкулі головного мозку).

ФУНКЦІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.
• рефлекторна функція (містить нервові центри рефлексів, що здійснюють мимовільні природжені рухи ковтання, дихання, серцебиття, кліпання, травлення тощо);
• провідникова функція (біла речовина, волокна якої зв'язують між собою відділи головного мозку та утворюють висхідні й низхідні шляхи для зв'язку зі спинним мозком);
• інформативна функція (надходить уся інформація від органів зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги, яка забезпечує відображення навколишнього світу);
• інтегративна (контролює всі дії організму людини).

Інтегративна роль.
• Під час здійснення рефлексів від робочих органів до головного мозку надходять сигнали відносно ефективності реакцій (явище зворотного зв'язку).
• Сукупність нервових шляхів — рефлекторної дуги та шляхів отримання зворотної інформації — утворює рефлекторне кільце, результатом такого контролю є нові пристосувальні дії.
• Багато вроджених рефлексів мають кіркові центри, які здійснюють довільну нервову регуляцію.
• Осередок вищої нервової діяльності (ВИД), завдяки якій людина може творити, сміятися, плакати, радіти, співчувати тощо. Головний мозок має ділянки, що інтегрують інформацію та сумісно забезпечують такі функції, як мислення, свідомість, мову, пам'ять, емоції тощо.