Пагін. Будова пагона. Матеріал для учнів 6 класу.

 

Надземним вегетативним органом рослини є пагін. Він складається зі стебла, бруньок та листків (мал. 52).
Яка будова та функції стебла? Осьовою частиною пагона, яка з'єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки), є стебло. По стеблу здійснюється висхідний та низхідний рух водних розчинів. Стебло також забезпечує зв'язок надземних частин рослини з її кореневою системою.
Погляньте на малюнок 52. На стеблі завжди можна побачити місця прикріплення одного чи кількох листків - вузли. Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву міжвузля. Верхній кут, утворений стеблом і листком, називають пазухою листка. Як ви пригадуєте, бічна частина пагона, що здійснює фотосинтез, дихання та випаровування води, - це листок.
Мал. 52. Будова пагона: 1 - листок; 2 - верхівкова брунька; З - пазушна брунька; 4 - стебло; 5 - міжвузля; 6 - вузол
На кінчику пагона розташована верхівкова брунька. Брунька - це зачаток нового пагона з дуже вкороченими міжвузлями (мал. 53). Вона забезпечує ріст пагона та його галу-^кєння. Візьміть гілку бузку, гіркокаштана або бузини і розгляньте зовнішню будову бруньок. Усі вони мають коричневе, сіре чи буре забарвлення і вкриті зовні ущільненими видозміненими листками -лусками. Луски захищають зачаткові внутрішні листки та стебло від ушкоджень. Луски часто виділяють смолисті речовини (наприклад, у тополі, берези, ялини, сосни). Ззовні луски можуть бути вкриті густим пушком з волосків, що забезпечує їм додатковий захист від холоду та висихання. Якщо бруньку розрізати вздовж, можна за допомогою
лупи розглянути її внутрішню будову (мал. 53). Осьовою частиною бруньки є зачаткове стебло. У його нижній частині можна побачити зачатки майбутніх листків. Зачаткові стебло, листки і бруньки разом утворюють зачатковий пагін. Його верхівку називають конусом наростання. Клітини конуса наростання поділяються, забезпечуючи ріст пагона у довжину.
Мал. 53. Будова бруньки (А): 1 - зачаткові листки; 2 - зачаткові квітки; 3 - покривні луски. Бруньки різних рослин (Б)
Які є типи бруньок? За розміщенням на стеблі розрізняють верхівкову та бічні бруньки. Бічні бруньки, які розвиваються в пазухах листків, називають пазушними, а ті, що закладаються у будь-якій іншій частині стебла, а також на коренях чи листках, - додатковими.
Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки вегетативні та генеративні. Всередині вегетативних бруньок на зачатковому стеблі є зачатки листків. А генеративні бруньки мають зачаткові квітки або суцвіття. Квіткові бруньки дерев'янистих рослин, насамперед плодових, завжди більші за розмірами, ніж вегетативні, і здебільшого кулястої форми. Змішані бруньки мають водночас зачатки квіток та листків.
Мал. 54. Розвиток пагона з бруньки
Як із бруньки розвивається пагін? Ви, напевно, не раз бачили, як із приходом весняного тепла бруньки набрякають, а згодом з них з'являється молоде стебло із зеленими листками (мал. 54). Це зовні. А що ж при цьому відбувається всередині бруньки? Клітини твірної тканини конуса наростання починають поділятися, завдяки чому міжвузля та листки видовжуються, покривні луски розсовуються та відхиляються
від стебельця, і розвивається новий пагін. Згодом луски відпадають, а на місці їхнього прикріплення залишаються рубці.
В однорічних видів усі бруньки розвиваються протягом теплої пори року. У багаторічних рослин холодного чи помірного клімату взимку пагони не ростуть. Із пазушних бруньок, що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Деякі з пазушних та додаткових бруньок після зимівлі не розвиваються. Це так звані сплячі бруньки. Вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження верхівкової бруньки.