Центри різноманітності і походження культурних рослин
- „Життя коротке, а так багато необхідно зробити”,
- говорив академік Микола Іванович Вавилов. Зробленого ним у науці вистачило б
на кілька життів. Однаковою мірою його можна вважати і генетиком, і
селекціонером, і географом. Це видатний російський вчений, який досліджував
проблеми генетики, рослинництва та інших галузей біологічної науки.
М.
І. Вавилов
(1887 – 1943)
Ще в студентські роки, навчаючись у Московському
сільсько-господарському інституті, Микола Іванович побував в експедиції на
Кавказі, де зібрав ботанічну колекцію рослин. Вона й поклала початок справі
всього життя вченого – пошуку рослинних ресурсів земної кулі.
З 1924 року Вавилов був директором Всесоюзного
інституту прикладної ботаніки і нових культур в Ленінграді. Під його
керівництвом інститут розгорнув різностороннє вивчення рослинних багатств
світу. Вавилов був організатором і учасником близько 60 експедицій,
організованих ним з метою вивчення рослинних ресурсів земної кулі.
На основі глибоких досліджень Вавилов створив
своє вчення про центри походження культурних рослин. Він визначив 7 головних
центрів: 5 – в Старому Світі і 2 – в Новому Світі. В ці центри під
керівництвом та за участю Миколи Івановича споряджалися численні експедиції.
Вони побували в Середземномор’ї, Північній Африці, Ірані, Афганістані, Китаї,
Кореї, Японії, Північній і Південній Америці та інших місцях. Зібрані матеріали
дали можливість створити найбагатшу колекцію культурних рослин світу і їх диких
предків. Ця жива колекція була передана Всесоюзному інституту
рослинництва, де зараз зберігається і весь час поповнюється. Вона має велике
значення для селекційної та науково-дослідної роботи.
- Який внесок зробив М. І. Вавилов у розвиток селекції як науки? (Розробив вчення про світові центри походження і еволюції культурних рослин, про їх географічне поширення).
Немає коментарів:
Дописати коментар